КУДИ ТЕЧЕ ТА РiЧКА?

У Хмельницькому видавництві «Поліграфіст» вийшов ілюстрований посібник «Річки Хмельниччини» за авторством Валентина Говоруна та Олексія Тимощука.

Виявляється, є допитливі люди, які себе запитують: куди тече річка? До їх когорти належить  учитель біології міста Хмельницький Валентин Говорун. Свого часу він розпочав серію публіка­цій у місцевій пресі про водойми Поді­льського краю. Згодом виникла потреба­ все уточнити, доповнити, систематизувати. Це й стало поштовхом до підготовки друкованого видання. У помічники він собі взяв досвідченого журналіста із «Подільських вістей» Олексія Тимощука, якому близькі природознавчі та краєзнавчі теми. І плоди діяльності творчого тандему не забарились.

Перше, що можна сказати про ілюстрований посібник «Річки Хмельниччини», - його приємно тримати в руках, бо зроблений на високому поліграфічному рівні.  Обкладинку видання прикрашає фото річки Гнилий Ріг. Його зробив наш земляк – житель Нетішина Віктор Бондарець.

У коротенькій передмові до навчального посібника сказано, що у книзі комплексно розглянуто басейн кожної з більш-менш великих річок, його географічне положення, площу, довжину річки, кількість приток, їх загальну протяжність. Упорядники книги не забули й про характеристику видового складу риб, земноводних і плазунів у басейні річок. Фауна птахів розглядається по зооцентрах – птахи лук, боліт і водойм, птахи степу та поля, птахи лісу і птахи-синантропи. На основі спостережень також показано видовий склад ссавців, що мешкають на полях та у лісах. Одне слово, посібник об’ємом 240 сторінок формату А4 можна назвати енциклопедичним виданням, зважаючи на велику кількість різнопланової інформації.

Книга розпочинається характеристикою річок басейну Дніпра. Більшість їх назв добре знайомі для жителів північних районів Хмельниччини. Тут протікає швидкоплинна Горинь, яку живлять десятки інших річок, більшість з яких швидше нагадують класичні потічки.

Що ми знаємо про Горинь? Більшість, напевно, обмежиться відповіддю про те, що вона у нас найбільша, її шлях пролягає  через Славуту, Нетішин. У посібнику сказано, що річка Горинь по Хмельниччині протікає упродовж 120 кілометрів. А її загальна довжина складає 659 кілометрів. Свій початок водна артерія бере біля села Волиця на Тернопільщині. Після Хмельницької області вона перетинає з півдня на північ Рівненську область, у республіці Білорусь впадає в Прип’ять, яка є притокою Дніпра. Із впевненістю можна сказати, що коли біля Нетішина у річку вкинути закорковану пляшку із посланням, то його згодом можуть прочитати принаймні на березі Туреччини.

Добре знайома в нашій окрузі і річка Вілія. Певну відстань вона протікає по кордону між Хмельниччиною та Рівненщиною і біля старовинного міста Острог зливається з Горинню.

Порівняно невеликою річкою на півночі Хмельниччини є Гнилий Ріг. Довжина її русла сягає 22 кілометри. Вона є основним постачальником води у водосховище Хмельницької АЕС.

Допитливі читачі можуть дізнатись, що у нашій області є такі річки, як Білка, Гуска, Утка, Вовк, Самець, Муха, навіть Яр Під Зайчиком. Жителі Білогірського району можуть похвалитись, що у них є річка із романтичною назвою – Кума. Найбільшими річками на Хмельниччині є Південний Буг і Дністер.

У навчальному посібнику описано більше сотні річок Хмельниччини. Деякі з них  мають невелику довжину русла: Утка – 16 кілометрів, Тро­с­тя­н­ка – 12 кілометрів,  Сошенка – 14 кілометрів.  Спеціалістами підраховано, що в Хмельницькій області нараховується 3735 водотоків загальною довжиною 12881 кілометр. Це майже третина протяжності земного еква­тора­.

Видання навчального посібника «Річки Хмельниччини» також стало певним підсумком діяльності Хмельницької обласної станції юннатів, яка нещодавно відсвяткувала 60-річчя. Саме її вихованці у різні роки зібрали та узагальнили різноманітні відомості про великі та малі річки Хмельниччини. Автори видання продовжили цю традицію, залучивши до підготовки низки публікацій учнів шкіл області. Попередньо був оголошений обласний дитячий еколого-краєзнавчий конкурс «Ріки Хмельниччини». Кращі розповіді про місцеві річки увійшли до навчального ілюстрованого посібника.

Ось що пише учениця 8 класу Кошелівської ЗОШ Красилівського району Надія Олексик: «Мені так захотілось побачити те місце, де бере початок Случ, почути дзвінке дзюрчання джерела, напитись з нього холодної цілющої води, що ми з друзями і вчителькою біології Наталією Миколаївною Мельник вирушили в похід до її витоків. Нелегка то була подорож, але скільки вражень від побаченого!              Ось те джерело, з якого починається Случ – річка мого дитинства. І ми всі смакуємо її холодну воду.»

«Річки Хмельниччини» - навчальний посібник, що розрахований на широке коло читачів, зокрема, він стане у пригоді для вчителів, учнів, студентів та багатьох любителів природи. Наукову значимість видання підтверджено  рецензентами – представниками таких провідних вузів, як Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбин­ського, Академія Педагогічних Наук України. Наклад видання складає 1000 примірників.

Автору цих рядків вдалося поспілкуватись із співавтором навчального посібника Олексієм Тимощуком.

- У книзі багато цікової та пізнавальної інформації про річки великі і малі. А яка річка вашого дитинства?

- Я народився у селі Щурівчики Ізяславського району. Поряд протікає Луб’яхівка. Вона також належить до малих річок, бо має довжину русла 13 кілометрів. На цій водоймі  я з друзями часто ловив карасів. Правда, одного разу під час повені стався прикрий випадок –  я впав у річку. Навиків триматися на воді ще не було. Важко уявити про наслідки, але неподалік була моя землячка Ніна Бойко. Вона не роздумуючи кинулась мене рятувати. А потім про цей героїчний вчинок мій брат написав замітку у газету. Так я вперше потрапив на шпальти періодичного видання. Але тоді й не здогадувався, що саме журналістика стане моєю долею. Тепер сам пишу про героїчні вчинки.

- До випуску наукового посібника, напевно довелось залучати й  помічників?

- Звичайно. Корисними були консультації з фахівцями. В оформленні книги допомогли фотолюбителі й досвідчені майстри фотосправи. Їх кращі знімки стали ілюстраціями. А про саму книгу свою думку завжди може висловити читач.

«Річки Хмельниччини» у співавторстві Валентина Говоруна та Олексія Тимощука є вже третім спільним виданням цих дослідників. У 2009 вийшов науковий посібник «Птахи Хмельниччини». А все почалося з випуску цікавої книги «Риби, земноводні, плазуни». Ці видання допомагають більше дізнатись про природне середовище Поділля, Полісся і спонукають до осмислення неповторності флори і фауни краю. Або просто спонукають запитати себе: «Куди тече річка?» і вдатися до пошуків відповіді.

Олександр Шустерук