ВЗЯВ БИ Я ГIТАРУ 

У місті Рівному відбувся п’ятий міжнародний фестиваль бардівської пісні «…Я куплет допою…»,  присвячений пам`яті Володимира Висоцького. Це стало справжнім святом для багатьох поціновувачів авторської пісні та таланту великого поета-пісняра.

Традиційно для проведення заходу було обрано Рівненський міський Будинок культури. Перед початком конкурсу кожен з гостей міг одержати на пам’ять сувеніри із символікою ювілейного фестивалю, які організатори презентували у фойє. Серед численних глядачів, що поспішали зайняти зручні місця, можна було побачити молодих та старших чоловіків із гітарами. Це барди. Через мить вони змагатимуться на краще виконання власних пісень та творів Володимира Висоцького.

Коли зала була заповнена, на сцені засвітилась ілюмінація, з’явились почесні гості. Організатор фес­тивалю Михайло Кирилов представив­ радника-посланника Посольства Росії в Україні Всеволода Лоску­­­то­ва, генерального консула Російської Федерації у Львові Євгенія Гу­зеєва. Після вітальних промов розпочалось пісенне дійство.

Першим на сцену вийшов Андрій Роік. Стало зрозуміло, що він володіє академічним співом. Як згодом виявилося – працює у Волинській філармонії. Згідно з правилами фестивалю, це не є перепоною для участі у конкурсі. Після виконання двох пісень зал відгукнувся гучними аплодисментами.

Схвально глядацька аудиторія сприйняла виступ хмельничанина Сергія Дорофеєва, який намагався донести енергетику пісень великого барда. А потім були «Кони привередливые» у виконанні рівнянина Павла Моголи. Зал майже принишк. Видно, що співак взяв за мету трохи перейняти манеру виконання Висоцького, і це йому вдалося.

Великою несподіванкою для багатьох гостей стала участь у конкурсі Костянтина Куликова із Житомира. Він пересувається за допомогою милиць. Коли в його руках опинилась гітара – всі поринули в атмосферу царства бардів. Авторська пісня для чоловіка, який під час показових виступів десантників одержав важку травму, стала підмогою для утвердження в житті. У кожне своє виконання бард вкладає частинку душі. І це справляє велике враження­.

Головний редактор газети «Перспектива» Віктор Гусаров вирішив не «підлаштовуватись» під Висо­цького, а виконати його пісню «Лирическая» у авторському оранжуванні.

«Здесь лапы у елей дрожат на ветру. Здесь птицы щебечут тревожно. Живешь в заколдованном диком лесу, откуда уйти невозможно». Після виступу залу заглушили гучні аплодисменти і викрики «Браво!».

Кажуть, що на хороших концертах час збігає непомітно. Прийшла черга попрацювати і суддівській колегії, щоб ви­нести остаточний вердикт для учасників конкурсу. Поки вони дискутували і аналізували творчу індивідуальність виконавців, глядачі мали можли­вість подивитись документальну кінохроніку про життя і творчість Володимира Висоцького.

За підсумками міжнародного фестивалю Гран-прі дісталось Стасу Шпинді, який ефектно виконав пісню «Корабли постоят». Диплом першого ступеню опинився в руках Павла Моголи, друге місце посів бард із Конотопа Вадим Штефан, третє почесне місце було прису­джено лучанину Андрію Роіку. Не залишився без призів і Віктор  Гусаров. Його було відзначено у  номінації « За оригінальність виконавського рішення». Він також одержав Грамоту від генерального консула.

До відзначення переможців долучилась і ХАЕС. Автор цих рядків вручив спеціальний приз від нетішинських енергетиків для Павла Моголи за «реалістичне» виконання пісні «Кони привередливые». Багато гостей фестивалю із приємністю дізнались, що першу у світі вулицю Висоцького було затверджено саме у Нетішині. Також було озвучено щире вітання учасникам фестивалю від міського голови Нетішина Ольги Оме­льчук.

Організатор фестивалю Михайло Кирилов сказав, що є ідея наступний бардівський форум провести одночасно в Нетішині і Рів­ному. Він бажає, щоб першу у світі вулицю Висоцького від­відав син відомого актора і барда Микита Висоцький, під патронатом якого організовується міжнародний фестиваль.

Переможцям і учасникам конкурсу також були вручені книги про життя і творчість Володимира Висоцького, які випускає видавництво «Наваль» у місті Миколаїв. Його директор Лев Траспов започаткував випуск щорічних міжнародних альманахів «Володимир Висоцький». Із трьома такими випусками познайомились учасники конкурсу. До речі, в останньому розповідається про історію заснування  вулиці Висоцького в  Нетішині. В церемонії нагоро­дження взяв також участь шанувальник і дослідник творчості Висоцького Олександр Садовський зі Львова, завдяки іні­ціативі і фінансовій підтримці якого «Укрпошта» випустила офіційну поштову марку, присвячену Нетішину, в якому є перша у світі вулиця Висоцького.

Тепер і у Нетішина з`явиться шанс пролунати гітарними акордами…

Олександр Шустерук

Фото  автора  і    Олександра  Садовського

 

Про Висоцького    душевно i без пафосу

Продовженням теми відзначення пам’яті Володимира Висоцького став вечір у Нетішинському міському краєзнавчому музеї, який за словами організатора дійства Оксани Кононюк, не міг не відбутись, адже ми відтепер назавжди пов’язані з ім’ям Висоцького наявністю першої в світі вулиці митця.

Під час дійства про Володимира Семеновича і його місце в житті говорили Т.Лещенко, О.Мороз, О.Шустерук, В.Гусаров, П.Войтович, Г.Мисюк, Т.Костіна, М.Бродніцький, С.Дергачов, М.Омельчук, Б.Фединчук. Олександр Шустерук подарував музею блок марок, випущений у Львові із зображенням пам’ятного знака, що знайшов своє місце на будівлі  «ПриладСистеми», розповів про появу статті у альманасі «30 лет без  Высоцкого» з описом подій, що передували відкриттю дошки із свідченням, що Нетішин є «першоутримувачем» честі величати вулицю ім’ям В.Висоцького.

Віктор Гусаров виконав бардівські пісні, а решта присутніх мала можливість згадати твори В.Висоцького, записані за його життя на пла­тівках і магнітних носіях.

Присутні ви­словили сподівання, що син поета приїде в наше місто, що серед нетішинців поширюватимуться  знання про творчість Володимира Висоцького і наступного року коло його прихильників перестане вміщати  гостинна зала музею.                                                                 

Віктор Павлов