Для планети Земля, колиски людства, радіоактивність - один з невід'ємних і головних елементів світобудови

Світ радіоактивності

Тих , хто вважає, що радіація – це витвір бездушної техногенної цивілізації чи жахливе інопланетне «щось», яке  проникає всередину всього живого і огортає його смертельним павутинням, вчені розчаровують. Для планети Земля, колиски людства, радіоактивність - один з невід'ємних і головних елементів світобудови. Наша біосфера стала такою безпосередньо під впливом радіації. Експериментальним шляхом давно доведено, що розвиток рослин і їх врожайність у випадку відсутності природного радіаційного фону істотно знижується. Рослинний світ не просто адаптувався до природної радіоактивності ґрунту, вона – необхідний фактор для нормального розвитку земної флори.

            Щоправда, визначати присутність постійно діючого випромінення, вимірювати його рівень і використовувати радіоактивні властивості речовин люди навчилися лише трохи більше 100 років тому. За цей час за допомогою спеціальної науки – ядерної геофізики – вдалося визначити, що на нашій планеті дуже багато природних джерел радіоактивності. На 1 тонну земної породи приходиться 2,5-3 грамми урану, 10-13 граммів торію, до 3 міліграммів радіоактивного калію. Додайте до цього списку радій, радон, актиній, протактиній, полоній, свинець, рубідій, цирконій, лантан, вісмут та ін.. Періоди їх напіврозпаду коливаються від декількох діб до десятків мільярдів років. І вся ця безмежність радіоактивних ядер безперервно розпадається, вивільняючи альфа- і бета-частинки та випромінюючи гамма-кванти.

            Всі ми знаходимося в природному радіаційному полі, постійно отримуємо певну дозу радіації. Ті, хто хоч трохи цікавився питаннями радіоактивності, не здивуються наступній інформації: доза зовнішнього опромінення людини залежить і від будинку, в якому він живе. Якщо будинок дерев’яний, то за рік ваша особиста доза поповниться на 0,01 мілізіверта, якщо цегляний  - на 0,1 мілізіверта, бетонний на 0,5 мілізіверта. Для порівняння: річна доза, яку отримує місцеве населення за рахунок сусідства з АЕС (проживання в 30-кілометровій зоні) – від 0,005 до 0,02 мілізіверта. І ще раз порівняйте: ті ж 0,02 мілізіверти за 12  місяців.

            Але неправильно вважати, що ми в цьому процесі відіграємо лише роль пасивно опромінюваних людей. З кожним ковтком повітря, води чи їжі людина насичує свій організм певною кількістю ізотопів, здатних до радіоактивного розпаду. Причому джерела радіації знаходяться не лише назовні, а й всередині кожного з нас.

            Думаємо, що для жителів Хмельниччини питання про роль Хмельницької АЕС в формуванні цієї радіоактивності далеко не байдуже. На цей рахунок серед  населення побутують різноманітні версії. Ми ж пропонуємо звернутися до сухої, але дуже точної мови цифр. Перед пуском першого енергоблока Хмельницької АЕС в 1983-1985 р. рядом науково- дослідних інститутів були проведені дослідження радіаційного фону та концентрації радіонуклідів на території проммайданчика та в зоні спостережень Хмельницької АЕС з метою визначити забруднення території  «нульовий фон» для визначення впливу Хмельницької АЕС на довкілля. В 1987 після аварії на Чорнобильській АЕС було проведене повторне вимірювання основних радіаційних параметрів, з метою визначення впливу аварії на стан довкілля та корегування «нульового фону» до пуску  першого блоку Хмельницької АЕС.

Табл.1

Дані наведені в табл.1(джерело - річний звіт лабораторії зовнішнього радіаційного контролю (ЛЗРК) цеху радіаційної безпеки ХАЕС, Звіт про «нульовий фон »в районі будівництва Хмельницької АЕС 1983-1984) свідчать, що за результатами аналізу проб атмосферного повітря вміст основних біологічно активних радіонуклідів – цезію-137, цезію-134 і стронцію-90 на сьогодні суттєво нижчі, ніж до пуску АЕС. За допомогою таблиці чітко прослідковується наступне: вміст радіонуклідів в атмосферному повітрі в районі розташування атомної станції  в мільйони раз нижчий допустимих норм. Спеціалісти вважають: ці значення настільки малі, що для їх визначення доводиться використовувати спеціальні установки з примусовою прокачкою повітря.

Такі установки знаходяться на 10 стаціонарних постах радіаційного контролю, які розташовані на проммайданчику ХАЕС та в санітарно-захисній зоні.

            Приблизно така ж ситуація складається з вмістом радіонуклідів у воді Горині і водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС. (табл..2)..

Табл.2

            * МДА -  мінімально детектована активність тобто поріг чутливості приладу.

            * Бк (Беккерель) - одиниця виміру активності. Бекерель визначається як активність речовини, в якій за 1 секунду відбувається 1 радіоактивний розпад.

А як справи з продуктами, які ми споживаємо? Адже кількість, якість (в даному випадку мається на увазі насичення радіоактивними нуклідами) і навіть перелік продуктів, які ми щоденно з’їдаємо відіграють роль у формуванні річної дози опромінення людини.

Табл.3 Питома активність Cs-137 в молоці за 2010 рік.

Табл.4 Питома активність Cs¹³⁷ в сільгосппродуктах, рибі та грибах за 2010 рік.

З даних  табл.3,4.можна зробити висновок про відсутність впливу Хмельницької АЕС на навколишнє середовище.

Валентин Костенко, начальник цеху радіаційної безпеки

Фото Валерія Валуєва