В авангарді 

У соціалістичному змаганні за високі темпи і якість робо­ти в лю­тому найкращих ре­зультатів добилися: колективи дільниць «Гідро­спецбуд» та «Гідромехані­зація» (начальники В. Н. Терентьєв та С. П. Михайленко); бригади  теслярів-бетонників 3. А. Воловича, слюсарів-монтажників Т. В. Мамота, мулярів Ф. М. Абрамовича; тесляр В. М. Голишєв, бетонник С. В. Махачик, маляр-штукатур М. Г. Гульчук, крані­вник В. С. Корбаков, екскаваторник В. А. Ярощук, слюсар-сантехнік Ю. І. Новиков.

Рівняйтеся на правофлангових!

Час квапить! 

За минулий місяць на спо­рудженні атомної електростан­ції освоєно трохи більше пів­тора мільйона карбованців. Помітним було прагнення бу­дівельників добитися вищих результатів, неодмінно переви­конати завдання. На перед­з’їз­дів­ській вахті майстри ришту­вань працювали самовіддано. І чимало колективів добилися ва­гомих здобутків. Це стосується в першу чергу дільниць «Гідроспецбуд» та «Гідро­-механіза­ція», які перевиконали вста­новлені завдання у півтора - два рази. Чимало здобутків на рахунку окремих бригад, трудівників.

Передовики добилися успіхів не за виняткових умов. Доб­рих результатів досягли вони в однакових  з усіма умовах праці. Їхні переваги зводяться до справжнього вболівання за долю споруджуваного об’єкта, постійного пошуку резервів прискорення темпів роботи. У конкретних умовах, під час виконання певного завдання все це реалізується і вмілою організаторською роботою ко­мандирів виробничих ланок, і сумлінністю, майстерністю тру­дівників.

Цього якраз не вистачає ба­гатьом підрозділам, зайнятим на спорудженні АЕС. І в пер­шу чергу управлінню будівни­цтва. Знову завдання власни­ми силами генпідрядник вико­нав лише на 73 проценти. По­ки що не відчувається належ­но­го впливу на будову цієї най­більшої організації. Навпа­ки, складається враження: що­денні неув’язки міцно заполо­нили спеці­алістів, не відчува­ється організованості.

Продовжують значно відста­вати від запланованих темпів деякі  субпідрядні  організації.

Окремі дільниці, зокрема           «Тепло­­енергомонтаж», «Південь­енер­го­сан­тех­монтаж», «Південь­енергомонт­ажвентиляція», «Електропівденмонтаж», виконали завдання лютого лише на 27 - 37 процентів. Деякі колективи недовиконали завдань усього на кілька тисяч карбованців. І це говорить, що тут не займаються як слід веденням закріплених об’єктів, оперативно не втручаються у хід робіт. Ось, наприклад, колектив дільниці «Укренергомонтажізоляція». Усьо­го 17 тисяч карбованців йому необхідно було освоїти протягом минулого мі­сяця. Але й цього мізерного завдання не виконали. Заборгували 5 тисяч карбованців. І таких прикладів чимало. Ще більше їх виявляється, коли проаналізувати роботу окремих  бригад.

У зв’язку з цим варто сказати і про організацію соціа­лістичного змагання. Вона ма­ла б бути набагато кращою, зокрема гласність і порівнян­ність результатів. На будові встановилось правило, що під­сумки підбиваються у другій половині наступного місяця. Переможці стають відомі в 20-х числах, а поки інформа­ція з’явиться на екранах тру­дового суперництва, дивись, і місяць закінчився. Така глас­ність не дає очікуваних ре­зультатів, бо вже не може, по суті, вплинути на хід тру­дового суперництва. Якби лю­ди своєчасно дізнавалися про результати, оперативно обгово­рював їх, то це б сприяло посиленню темпів роботи, ліквідації недоліків на багатьох             ділянках.

Час квапить. Тривалому відставанню на важливій будові необхідно покласти край і ви­йти на заплановані рубежі.

Новосілля,  новосілля...

 

Недалеко той день, коли нині ще безіменне селище атомобудівців стане справжнім містечком на З0 -35 тисяч жи­телів. Виростуть школи на три з половиною тисячі учнів,     ди­тячі садки-ясла на три тисячі місць, дитячі технічна станція і музична школа, палац куль­тури, кінотеатр... І, звичайно, житлові будинки, гуртожитки.

Всього за три кілометри від головного корпусу станції роз­ташувалися перші будинки. Вони відкриваються погляду несподівано і схожі на океан­ські лайнери, що зупинилися на рейді. Споруджено лише десяток будинків, та зводили їх з любов’ю.

На цоколі одного з будинків акуратно виведено «Я перший». І справді. Дім першим спо­руджений, першим дістав оцін­ку «відмінно», першим заселе­ний атомобудівцями. А на не­високому пагорбі піднімається вгору чотирнадцятиповерховий будинок. Його, як і багато ін­ших, прикрашає так звана липецька кладка. Пам’ятаю пер­ші зустрічі з бригадиром Ф. М. Абрамовичем. Нелегко довело­ся майстрам риштувань. Зате нині вони задоволені, що об’єк­ти стають красивішими. На­стане червень, і малюки одер­жать чудовий дитсадок. Ново­сілля прийде і до багатьох сімей.

Та я був би далекий від іс­тини, якби обмежився тільки переліком зробленого, сказав лише про успіхи. Як не прик­ро, а виникає багато ускладнень, нерідко без поважних причин. Ось, скажімо, фунда­мент 50-квартирного будинку було доручено закласти колек­тиву дільниці № 1, де началь­ником В. І. Кравчук, ще в грудні минулого року. Роботи там всього на кілька тижнів. Та так затягнули їх будівель­ники, що й досі це дається взнаки. Тут працюють в одну зміну, не турбуються про своє­часне забезпечення матеріала­ми і конструкціями. А в цей час на залізничній станції до­чікуються своєї черги залізо­бетонні вироби. Цьому ж ко­лективу доручено закладання фудаменту ще під один такий же будинок. Та і тут неви­правдано зволікаються роботи.

А ось інший приклад. Ко­лектив дільниці «Південенергомонтаж», де начальником М. І. Некрасов, монтує 72-квартирний житловий будинок. Темпи уповільнились через ін­шого субпідрядника. Тоді ко­лектив вирішив своїми силами закласти палі, хоч це і не вхо­дило в його обов’язки. Потім - фундамент. Незважаючи ча певні труднощі, тут вчасно ви­конуються усі  завдання.

Так, новосілля атомобудівців - справа їх же рук. Тож хай кожен пройметься справж­ньою відповідальністю. Адже без створення належних побу­тових умов годі й думати про успішне завершення всього комплексу робіт.

О. Троценко,

директор споруджуваної Хмельницької АЕС

 

Повідомила  «блискавка»

 

Високих темпів досягла бригада теслярів-бетонників, яку очолює 3. А. Волович. Пра­цюючи злагоджено, творчо, вміло поєднуючи майстер­ність кожного члена колективу й    іні­ціативність, будівельники пос­­тійно перевиконують змінні завдання. А того дня вони вста­новили своєрідний рекорд. За зміну уклали на майданчику для майстерень субпідрядних організацій 102 кубічних метри бетону.

Про це повідомила «блискавка» комсомоль­ського штабу будови.

В. Тимофєєв

Після критики  «Віддача була  б вищою»

 

Матеріал під таким заголов­ком, опублікований в першо­му номері «Атомобуду», як повідомив начальник управ­ління будівництва І. X. Малюк, розглянуто. Критику визнано правильною. Недоліки ліквідо­вуються. Зокрема, здійснюєть­ся будівництво побутових при­міщень, а на невеликих об’єк­тах обладнуються побутові кімнати. Налагоджено достав­ку матеріалів на об’єкти за замовленнями майстрів.

«А вболівання  різне» 

У замітці під таким заголов­ком (листок № 1) вказувалось, що Шепетівське заводо-управ­ління будівельних  матеріалів незадовільно відвантажує цег­лу. Як повідомив директор цього підприємства В. І. Вержиковський, вжито заходів для поліпшення становища. Нині машини завантажуються одра­зу, як прибувають з АЕС. По­силено контроль за техноло­гічним процесом випуску про­дукції.

Називаємо відстаючих 

У минулому місяці найбіль­ше    відставання    допустили:

- дільниці «Південенергосантехмонтаж», «Енергопівденмонтаж», «Теплоенергомонтаж» (начальники А. С. Шликов, О. Г. Железняков, В. М. Куз­нецов);

- бригади слюсарів-трубоукладачів І. О. Урядника, слюсарів-сантехніків Т. Ф. Остап’юка.

У всіх на виду

З кожним днем набирає розмаху будівництво нашої атом­ної. Не секрет, що при виконанні величезного комплексу робіт подекуди трапляються недоліки, огріхи. Нерідко вони навіть неминучі. Але сьогодні хотілося б розповісти лише про два  факти - з виробництва і побуту.

Ми побували на спорудженні корпусу управління. Навіть не вникаючи у звітність, легко прийти до висновку, що роботи ве­дуться тут незадовільно. Типова картина: один працює, а троє дивляться на нього. То не вистачає матеріалів, то якась за­тримка з технікою. Навіть носилок немає. Людям доводиться відрами переносити розчин на далекі відстані. Є штукатурна станція, та ось уже кілька днів вона не діє. До того ж розчин поганої якості.

А ось приклад з побуту. Ми побували в двох гуртожитках. В першому - одразу впадає в око чистота, охайність в усьо­му, порядок. Потім дізналися, що тут часто проводяться цікаві заходи з участю мешканців. А поруч - третій гуртожиток. В кімнатах брудно, не прибрано, речі порозкидані. На ліжках не вистачає простирадл, підодіяльників, наволочок. Занедбано ви­ховну роботу з мешканцями. Рада гуртожитку не працює, ні­яких заходів тут не проводять.

Ці та інші факти прижилися з мовчазної згоди усіх нас.

Члени робкорівського поста «Радянського Поділля»: О. Кейко - голова ради голів груп народного контро­лю, А. Єржов - тесляр-бетонник, 3. Лаврова - на­чальник штабу «Комсомольського прожектора».

 На знімку Віктора Войковського: панорама новобудов 1981 року. Березень 1981 р. «Атомобуд» №3