На дворі весна і саме час порозмірковувати про... хокей. Зимовий вид спорту не так давно набув у нас популярності. Насамперед сприяла цьому поява хокейного майданчика, великий ентузіазм групи нетішинців на чолі із Андрієм Шпаковичем, підтримка з боку Хмельницької АЕС та її профспілкового комітету. Два роки тому згуртувалась команда з промовистою назвою ХК «Нетішин». Як для молодої команди, то результат виступу цього колективу у цьогорічному чемпіонаті області промовистий: наша дружина займає другу сходинку у турнірній таблиці після першого кола змагань. Нетішинці здолали хокейні клуби «Фенікс», «Старі вовки», «Лада», «Льодовиковий період», «Атриум», зіграли внічию з «Ротором» і програли «Легіону».
Приміром з хмельницьким «Ротором» боролись на майданчику, який значно менший за встановлені стандартні норми. Важко було підлаштуватись під суперника. Перший період завершився внічию.
У другому періоді нетішинці звикли до таких умов і вже диктували свій ритм гри. Шість – чотири – підсумок другого тайму. В третьому суперники змогли вирвати нічию.
У грі з іншою командою з Хмельницького «Ладою» майстерно грав воротар Андрій Артюшкін, а найстарший гравець команди (можливо й всього турніру – 65 років!) Анатолій Дьомін провів важливу шайбу після проходу до воріт Геннадія Вагнера.
Знову ж таки гра проти ХК «Атриум» проводилась на майданчику Хмельницького. Вже на другій хвилині матчу суперники повели в рахунку. Однак це не знітило команду. На першу перерву нетішинці пішли з гордо піднятими головами, бо рахунок став 4:3 на нашу користь. Суперники не здавались і на другий перепочинок між таймами вже вони йшли в якості кращих. Та третій період все розставив по своїх місцях: висока самовіддача наших гравців, чітка взаємодія вилились у три безвідворотні голи. Перемога з рахунком 7:4.
Не надто поступливими виявились наші гравці. Середній вік гравців – 46 років. Наймолодшому – 30, найстаршому – 65. Ентузіазму хоч відбавляй. В колективі чималий «прошарок» працівників ХАЕС. Захисники Володимир Верхогляд та Олександр Мирошниченко, Анатолій Дьомін, нападники Микола Сидор, Віктор Веселов, Олександр Веремійчук, Геннадій та Микола Вагнери, Дмитро Васильєв, Геннадій Горохов, воротар Андрій Артюшкін.
Граючий тренер команди Андрій Шпакович ази хокею вивчав у ДЮСШа Нового Роздолу. Був у складі команди чемпіоном України в юнацькій лізі, згодом грав за вузівську команду львівського політеху, «пробився» до другого місця у 1983-1984 роках. Коли потрапив у Нетішин і зустрів таких самих ентузіастів, як і сам, не зміг всидіти спокійно. Спочатку розгорнули на каналі майданчик, далі почали грати на штучному льоду хокейного майданчика міста. Спонсором виступила Хмельницька АЕС. Хоча, як зауважує співбесідник, коштів хокей вимагає чималих. Приміром лише екіпірування хокеїста «легенько вкладається» у дві тисячі доларів. Довго не могли купити «бліна та ловушку» воротаря. І так далі. Звичайно, потрібні кошти на переїзд до місця змагань, на харчування тощо.
Андрій Дмитрович каже, що інтерес до гри у Нетішині великий. Спостерігати за матчами приходять численні уболівальники, фанати клубу. Вже підтягується в команду молодь. Саме з цієї причини йому б хотілось, щоб хокей культивувався в місті, набирав обертів і став основою спортивної секції.
- Справа впирається в лід, - каже тренер. - Звичайно, відкритий майданчик для нашої кліматичної зони не може бути оптимальним варіантом. Розумію, що й з міського бюджету на таку будову найти кошти не вдасться. Хоча міську програму розвитку хокею, вважаю, треба приймати і реалізовувати. Щодо льодової арени, то залишається варіант побудови її за кошти на розвиток зони спостереження. Зрештою є загальнодержавна програма до Євро-2012, якою передбачається побудувати 60 спортивних споруд в Україні. Було б добре, щоб в число щасливчиків потрапили ми. Звичайно, необхідні зусилля депутатського корпусу, енергійних людей влади. А результати будуть лише покращуватись і – головне – хокей збереже фізичне, емоційне і психічне здоров’я багатьох людей.
Віктор Гусаров
