Доброго дня, Віталію Миколайовичу!

Написати цей лист мене спонукала Ваша стаття «Добудова ядерних реакторів на ХАЕС», опублікована в газеті «Подільські Вісті» від 3 березня 2011 року.

Насамперед, хочу подякувати вам за сам факт появи цієї статті, якою ви запрошуєте всіх нас до публічного обговорення проекту добудови третього й четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Поза всяким сумнівом, всенародне обговорення суспільно значимих проектів, таких як  проект добудови енергоблоків Хмельницької АЕС, є невід’ємним атрибутом  функціонування громадянського суспільства, до побудови якого ми прагнемо. І Вам, як депутатові й громадському діячу, честь і хвала за ваше прагнення стимулювати й розвивати цей процес.

Однак зміст самої статті викликав суперечливі емоції. Склалося враження, що Ви не стільки формулюєте проблемні питання, які пропонуєте для загального обговорення, скільки самі  даєте на них свої критичні відповіді, навмисно  або ненавмисно формуючи тим самим негативне ставлення громадської думки до добудови третього та четвертого енерго­блоків на Хмельницькій АЕС. Без­умовно, це ваше право, як консти­туційне право будь-якого громадянина України вільно висловлювати свою точку зору. Але звертаючись до членів суспільства, ви, як депутат і громадський  діяч, насамперед, повинні базувати свої судження й висновки на об’єктивній перевіреній інформації, отриманій з достовірних джерел, тому що нам, рядовим членам суспільства, хотілося б, насамперед, одержувати від своїх депутатів правдиву інформацію, яка дозволяє вірити їм на слово. Я є вузькопрофільним фахівцем в одній  з порушених вами в статті тем і тому маю можливість, на відміну від більшості читачів вашої статті, не приймати на віру написане вами. І в мене для того є підстави. Судіть самі....

Цитата з вашої статті: «... атака мікроорганізмів, а саме: засилля північноамериканських молюсків дрейсени, губки, субтропічних водоростей у водосховищі ХАЕС. Неконтрольована та динамічна їх популяція стає загрозою для використання якісної води для охолодження енергоблоків....». Звідки ви це взяли? Хто вам це сказав і який у нього рівень освіти з біології?

Мікроорганізми («мікроби») - живі організми, яких не можна побачити неозброєним оком (розміром менші 0,1мм). Це бактерії, віруси тощо, але ніяк не молюски й губки, які в якості мікроорганізмів є набагато більшими.

Дрейсена - двустулковий молюск розміром до 5 сантиметрів (!), за походженням, зверніть увагу, з Чорноморсько-Каспійського басейну. У ХХ столітті дрейсена широко поширилася  Європою, а потім з баластовими водами трансатлантичних кораблів потрапила з Європи в Північну Америку, а не навпаки. Так що дрейсена це євроазіатський, а не північноамериканський вид молюска, як ви стверджуєте. Губки - примітивні багатоклітинні тварини. У водоймі ХАЕС поширена прісноводна губка - бадяга, що може досягати розмірів у 1 метр (!). З доступної мені інформації знаю, що губки водойми ХАЕС перешкод у її роботі не створюють і ніколи не створювали. (На водоймі ХАЕС працюю 23 роки).

Про засилля яких субтропічних водоростей йде мова? Хто може назвати хоч один їх вид? З водоростей водойми ХАЕС значимою для її роботи зараз є тільки один вид - зелена нитчаста водорость кладофора, споконвіку широко поширена в наших ставках і озерах і всім нам добре відома під назвами «твань», «жабуриння». Можливо, вона є й у субтропіках, але вона до нас звідти навряд чи потрапляла, тому що й своєї досить.

Дрейсена, губки харчуються, відфільтровуючи свою їжу з навколишньої води, тим самим очищаючи її від зваженої живої й мертвої органічних речовин. Кладофора, як і будь-яка інша зелена рослина, розвиваючись, поглинає з води біогенні елементи (азот, фосфор, ін.), тим самим знижуючи їх концентрацію у воді. Таким чином, ці живі організми беруть активну участь у процесах самоочищення води           водосховища, однозначно підвищуючи її якість для потреб технологічного водопостачання Хмельницької АЕС і вже точно ніяк не погіршуючи його. Ймовірно, говорячи про «загрозу для використання якісної води для охоло­дження енергоблоків», ви мали на увазі, що дрейсена й кладо­фо­ра, потрапляючи в технічні водогони станції, можуть механічно засмічувати їх і перешкоджати нормальному проходженню води в них (хоча це ніяк не пов’язане з якістю самої води).

Справді, такі перешкоди в  роботі ХАЕС, як і багатьох інших енергогенеруючих підприємств України, Європи, Америки, що працюють в умовах присутності дрейсени, існують. Нічого унікального в цьому немає. Тому на ХАЕС після появи в її водоймі дрейсени й появи перешкод  у звичайному штатному режимі був розроблений і  реалізується зараз на практиці комплекс заходів щодо захисту устаткування станції від дії цих перешкод. Наскільки вони ефективні, думаю, можна судити за найоб’єктивнішим показником – стабільною і безпечною роботою діючих енергоблоків ХАЕС.

Щодо Вашого твердження про відсутність контролю популяцій гідробіонтів у ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС. Популяції гідробіонтів ставка - охолоджувача,  насамперед, дрейсени, постійно спостерігаються й вивчаються фахівцями ХАЕС спільно з фахівцями Інституту гідробіології Національної Академії наук України. Ці роботи проводяться під керівництвом і за особистої участі  доктора біологічних наук, професора О.О. Протасова, фахівця, який вивчає проблематику дії біологічних перешкод водойм-охолоджувачів на роботу енергогенеруючих підприємств ще з радянських часів і що має незаперечний в Україні авторитет у цій царині знань.

Для обмеження чисельності й біомаси гідробіонтів ставка-охоло­джувача, продукуючих біологічні перешкоди в роботі устаткування АЕС, на ХАЕС відповідно до її технічного проекту функціонує спеціальний підрозділ - дільниця біологічної меліорації ставка-охолоджувача, що відтворює і заселяє ставок - охолоджувач рибами-меліораторами, які споживають небажаних гідробі­онтів у їжу, знижуючи тим самим їх чисельність. Кількісні і якісні показники щорічного заселення цих риб у ставок - охолоджувач ХАЕС регламентує «Режим рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС» - державний нормативний документ, розроблений Інститутом рибного господарства Української Академії аграрних наук і затверджений Департаментом рибного господарства України у встановленому чинним законодавством порядку. Всі вимоги «Режиму...» у частині вселення риб-меліораторів Хмельницька АЕС виконує в повному обсязі. Об’єктами відтворення й вселення у ставок-охолоджувач ХАЕС є наступні види риб: короп, чорний амур -  як споживачі дрейсени, білий амур - як споживач кладофори, інших водоростей і вищої водної рослинності, білий, строкатий товстолобики і їхні гібриди - як споживачі тваринного й рослинного планктонів, фільтратори води водосховища.

Отож контроль популяцій гідробіонтів ставка-охоло­джувача Хмельницької АЕС, продукуючих перешкоди в її роботі, проводиться, досить ефективні заходи щодо усунення цих перешкод розроблені й впроваджені в практику роботи ХАЕС. І не так все страшно й запущено, як це може здатися недосвідченому читачеві, який прочитав вашу статтю. Вся інформація із цього питання, наскільки мені відомо, на ХАЕС є відкритою й може бути легко перевірена незалежними експертами.

Безумовно, пуск третього й четвертого енергоблоків ХАЕС призведе до збільшення теплового навантаження на її ставок-охолоджувач і, відповідно, зміни його гідробіологі­чного режиму. Виконано прогноз і оцінки цих змін, які враховані в проекті добудови енергоблоків. Зокрема, для оптимізації роботи ставка-охолоджувача проектом добудови блоків передбачене будівництво на ставку-охолоджувачі струмене­спрямовуючої дамби, що дозволить ефективніше розподіляти теплову енергію, яка скидається по акваторії водойми, мінімізуючи тим самим її вплив на екосистему водойми.

Крім того, на мою думку, вже зараз існують матеріально-технічна база, накопи­чений досвід, технологічний, кадровий, інтелектуальний потенціал підприємства, що  дозволить Хмельницькій АЕС вчасно й адекватно реагувати на можливі зміни гідробіологічного режиму її ставка-охолоджувача.

Звичайно, це моя особиста думка, яка базується на моїх знаннях і досвіді роботи. Хотілося б почути думки й інших людей, за умови,   звичайно, що вони будуть неупередженими, компетентними й           об’єктивними. Тому підтримую ваше починання й бажаю вам успіхів у ньому. Порушену вами тему пропоную сформулювати як «Оцінка існуючого впливу біологічних перешкод на роботу Хмельницької АЕС і прогноз їх розвитку та обмеження після пуску її третього й четвертого енерго­блоків». З  свого боку, у межах своєї компетенції, готовий поділитися більш детально всією доступною мені інформацією з цього питання.

З повагою

Леонід Шиндер,

іхтіолог-рибовод,

начальник дільниці біологічної меліорації гідротехнічного цеху ХАЕС