Вдячнi за допомогу
Вглиб історії віддаляється Велика Вітчизняна війна і, здається, вже ми знаємо про цей час із спогадів ветеранів, книжок та кінофільмів все. Але є ще багато «лакун», історій, які тільки-но відкриваються сучасникам. В селі Лисиче мешкала родина Олейнюків, яку у злощасні тридцяті як ворогів народу вислали на Далекий Схід. І, можливо, згинула б пам’ять про роботящий рід, якби не героїчний вчинок Климентія Олейнюка під час форсування річки Південний Буг у 1944 році. Кулеметник до останнього патрона відбивав атаки фашистів і загинув у бою за село Натягайлівку, яке нині є складовою міста Вознесенськ, що на Миколаївщині. За подвиг гвардії молодший сержант 60-го гвардійського стрілецького полку 20-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії Третього Українського фронту Климентій Карпович Олейнюк посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Лише у перебудовчий час дізнались у селі Лисиче про свого героїчного земляка. Тут живуть племінники та онуки Героя, сестри, інші члени родини.
Через шістдесят сім років після трагічних подій випала нагода побувати родичам на могилі Климентія Олейнюка. Транспорт для поїздки надала адміністрація Хмельницької АЕС, за що велика подяка керівництву станції. Ми побували на могилі, в якій похована дорога нам людина, у краєзнавчому музеї, зустрічались з ветеранами війни тощо. Особлива подяка міському голові Вознесенська Юрію Івановичу Гержову, директору музею Кібрика Валентині Павлівні Ованесіян, яка опікувалась нами під час цієї подорожі у минуле.
Наша подорож заслуговує окремої розповіді, на яку ми, думаю, спроможемось найближчим часом.
Хочеться ще раз подякувати усім, хто сприяв нам побувати на землі, яка освячена кров’ю Климентія Карповича Олейнюка.
Юрій Ковальчук, Лідія Куртєва
та інші члени родини
На знімку: члени родини Героя Радянського Союзу К.Олейнюка на братській могилі, в якій поховано останки
нашого земляка.
