Дiалог буде непростим, але до цього ми готовi

Основною темою зустрічі керівників і спеціалістів Хмельницької АЕС з журналістами, які представляють засоби масової інформації зони спостереження, а також Рівного і Хмельницького, стала підготовка до громадських слухань з питань добудови третього і четвертого енергоблоків, а також комплекс питань, пов’язаних  з подіями на японській АЕС Фукусіма. На запитання гостей спершу відповідали заступник генерального директора ХАЕС з капітального будівництва О.В. Рахлінський та начальник цеху радіаційної безпеки В.В.Костенко. У той же день журналісти мали нагоду поспілкуватися з генеральним директором М.С.Панащенком. Стислий виклад понеділкової розмови подаємо в цій публікації.

Громадські слухання   пройдуть у травні

Атомники підійшли до них виважено і відповідально, витримуючи всі вимоги чинного вітчизняного законодавства. Йдучи на розмову до людей, вони мають на руках найголовніший документ, який обгрунтовує доцільність будівництва нових енергоблоків, які не завдаватимуть шкоди довкіллю та населенню. Уже проведено експертизу техніко-економічного обгрунтування будівництва енергоблоків №3 і №4  та усунуто висловлені фахівцями зауваження. Допомогу в проведенні громадських слухань атомникам надаватиме Державний науково-технічний центр ядерної і радіаційної безпеки, з яким енергокомпанія уклала відповідний договір. Центр по праву можна назвати нашим давнім партнером, оскільки свого часу він організовував проведення аналогічних заходів при добудові другого енергоблока. Саме ця установа надала аналітичний огляд матеріалів ТЕО, в тому числі й "Звіту про вплив на навколишнє природне середовище". Огляд, за словами О.В.Рахлінського, буде в кожній громадській приймальні, відкритій в ряді населених пунктів зони спостереження. Будуть в них й інші інформаційні матеріали про історію, сьогодення і перспективи атомної енергетики України та світу і Хмельницької АЕС, зокрема, з якими зможе ознайомитися всяк бажаючий. У приймальнях працюватиме людина, яка прийматиме запитання відвідувачів. Жодне з них не залишиться без відповіді, відповідальні спеціалісти ХАЕС дадуть вичерпну кваліфіковану відповідь.

Наразі уточнюються місця, де функціонуватимуть громадські приймальні. Після всіх необхідних узгоджень у місцевих і центральних засобах масової інформації будуть розміщені оголошення про проведення громадських слухань. Не менше як через тридцять днів після таких публікацій розпочнуться живі діалоги з громадськістю у формі круглих столів тощо. Сьогодні про конкретні дати не йдеться, достеменно відомо одне – громадські слухання пройдуть у травні.

Проведення громадських слухань покладено на органи державної влади і місцевого самоврядування. Саме тому було відповідне звернення президента НАЕК «Енергоатом» та міністра енергетики й вугільної  промисловості до голів обласних державних адміністрацій Хмельниччини й Рівненщини про уточнення місць розташування громадських приймалень. До їх попередніх пропозицій у атомників були свої побажання. Поки що остаточного варіанту немає, але наші фахівці зустрічаються з представниками влади на місцях і прагнуть визначитися в цьому питанні.

В контексті розмови про організацію і проведення громадських слухань журналісти поставили ряд запитань О.В.Рахлінському. Найперше з них стосувалося узгодженості певних моментів зі статутами місцевих громад, у яких також прописані норми проведення громадських слухань.

- Ми керуємося Постановою Кабінету Міністрів, яка є документом вищого рівня і стосується безпосередньо проведення громадських слухань стосовно розвитку і будівництва об`єктів ядерного спрямування, - сказав Олег Васильович. - Зрозумі­ло, що і Постанова і Статут мають кореспондуватися між собою, вони не є документами, що виключають один одного. Не бачу тут жодного антагоні­зму.

-Чи планується крім громадських слухань проведення консультативного референдуму?

- Ні, ця норма з закону виключена.

- Громадські приймальні будуть в кожному населеному пункті зони спостереження?

- Ні, це не так. Попередній їх перелік ми склали, зараз триває узгодження наших позицій з органами державної влади і місцевого самоврядування. Можу сказати одне – таких приймалень буде не менше десяти.

- У якому вигляді буде представлена вами інформація в громадських приймальнях?

- На паперовому й електронному носіях. Аналітично-інформаційний огляд матеріалів ТЕО можна буде отримати на руки.

- Чи існують на сьогодні чіткі абриси зони спостереження?

- Поки що залишаються чинними нормативи, які перейшли до нас ще з радянських часів. На стадії виготовлення проекту ці межі мають бути визначені, думаю, будуть перезатверджені?

- Це має бути зроблено до початку громадських слухань?

- Не обов`язково.

Не такий страшний

“японський” йод

Начальник цеху радіаційної безпеки В.В.Костенко у своєму виступі перед журналістами зосередився на результатах додаткових дослі­джень радіаційного стану поблизу ХАЕС, зумовлених подіями на японській Фукусімі-1. Як відомо, в результаті потужного землетрусу і цунамі три з шести енергоблоків станції, які  на той час були в роботі, аварійно зупинено. Але хвиля вивела з ладу резервні електрогенератори, які забезпечували охолодження активної зони цих реакторів. Було декілька вибухів водню, мав місце викид радіоактивних продуктів у навколишнє середовище. Їх кількості, як зазначив Валентин Володимирович, і дотепер ще точно не встановлена. Внаслі­док переміщення повітряних мас радіоактивна хмара рухалася від Японії на північний схід, «накривши» північні штати США, південну частину Канади, частково зачепивши Алеутські острови. Потім вона «попрямувала» на північ, пройшла Атлантику, не оминула Гренландію і подалася на південь. Першою в Європі сліди радіоактивної хмари зафіксувала станція спостереження в Ірландії, далі наявність ізотопів йоду виявили в Німеччині, Австрії. А вже 22-23 березня перший фронт цієї радіоактивної хмари досяг України.

На сьогодні ХАЕС разом з усіма іншими атомними електростанціями України проводить щоденний контроль вмісту концентрації радіоактивного йоду і цезію в повітрі в районі розташування цих об’єктів. Завдяки тому, що вітчизняні АЕС не зосереджені в одному місці, маємо можливість спостерігати за динамікою по всій території України.

Останні заміри зафіксували концентрацію радіоактивного йоду в повітрі на рівні 0,001 Бк/м3. Нормативним документом  в Україні, який регламентує концентрацію радіоактивних речовин у повітрі, є Норми радіаційної безпеки України від 1997 року. Згідно з ними допустима концентрація йоду для населення складає 4Бк/м3. Максимальна величина, яка була зафіксована нашими постами в березні, складала 5-6х10-3 Бк/м3.Як бачимо, ці показники у тисячу разів менші від допустимого рівня.  Зараз величина поступово йде на спад, хоча стовідсотково спрогнозувати як поведе себе йод в майбутньому нереально, все залежатиме від подальшого розвитку ситуації на Фукусімі і напрямку руху повітряних мас. Різкого скачка, за словами В.В. Костенка, не очікується, невеликий підйом, можливо, до вже раніше зафіксованих значень, ймовірний. Оскільки реактори на Фукусімі заглушені, нема, на щастя, нового напрацювання йоду. З огляду на те, що період напіврозпаду йоду-131 складає вісім діб, його сліди вже практично не будуть виявлятися через 80 днів після інциденту. Наявні тепер концентрації в повітрі радіоактивного йоду не несуть загрози здоров’ю людей.

- Виявлений йод має тільки японське похо­дження? – поцікавилися журналісти.

- До 23 березня системи спостереження, які контролюють навколишнє середовище, йод в повітрі взагалі не знаходили. Отож, є всі підстави стверджувати, що це саме так, як ви кажете.

- Які ще елементи, крім йоду, зафіксовано?

- Ми спостерігаємо зараз ізотопи цезію-137, його приблизно в сто разів менше, ніж йоду, а допустима концентрація в 5 разів менша (йод – 4Бк/м3, цезій-137 – 0.8 Бк/м3). У деяких пробах – це одиничні випадки – є ізотоп цезію-134, який за своїми характеристиками дії на людський організм близький до цезію-137. Але період напіврозпаду у них різний – 2 і 30 років відповідно. Благо, обидва різновиди присутні в мізерних кількостях.

Міг би досягнути нас і плутоній, якби аварія на японській АЕС була чорнобильського типу, тобто з одномоментним вибухом в активній зоні.

- Які надійні дозиметри для використання в побутових цілях можете порекомендувати, і чи можливо їх придбати?

- З особистого досвіду знаю, що доволі непогані дозиметри, які можна використовувати в побутових цілях, випускають у Львові. Є така фірма «Спаринг-віст», за часів Радянського Союзу це була організація, яка спеціалізувалася на випуску дозиметрів для армії. Прилади, які виробник пропонує споживачам сьогодні, завбі­льшки з мобільний телефон. Вони є двох видів – для промислового використання і побутові. Перші внесені в Державний реєстр вимірювальної техніки, звісно, що до них і вимоги вищі, і ціну мають більшу – приблизно 7-8 тисяч гривень. Побутові обійдуться у 1.5-2 тисячі, дозиметри ніколи не були дешевими. Втім, вони є в продажу, і прилади можуть придбати як юридичні, так і фізичні особи.

- Чи зверталася японська сторона до ХАЕС, аби направити для ліквідації наслідків аварії своїх спеціалістів, і чи є на станції люди, котрі вміють це робити?

- Дії при радіаційних ядерних аваріях входять в обсяг підготовки спеціалістів АЕС, починаючи від слюсарів і рядових дозиметристів, не кажучи вже про інженерів, керівників підрозділів тощо. Усі вони повинні бути не тільки відмінними експлуатаційниками ядерного об`єкта, а й вміти діяти при аварійних ситуаціях. Так воно і є насправді.

Прямого звернення до ХАЕС про направлення спеціалістів на Фукусіму і бути не могло, оскільки станція є відокремленим підрозділом державного підприємства НАЕК «Енергоатом». Подібні питання вирішуються на рівні енергокомпаній і урядів.

- Чи варто населенню вживати для профі­лактики якісь препарати?

- Концентрація радіоактивного йоду в повітрі за якої виправдана йодна профілактика насамперед для найбільш вразливої категорії – дітей – 50 Бк/м3. Розрахунки, проведені спеціалізованими науковими центрами, показують, що при менших показниках вживання йоду недоцільне і неефективне. Зафіксовані нами величини, як бачите, дуже далекі від цієї планки. Отож, ковтати таблетки немає жодної потреби.

 

Будівництво енергоблоків №3 і №4  – процес незворотній

У цьому переконував журналістів генеральний директор ВП ХАЕС М.С. Панащенко. Незважаючи на перестороги й дискусії, викликані аварією на японській АЕС, яка, за збігом обставин, фактично в переддень чвертьвікових подій на Чорнобильській атомній електростанції розділила історію на «до» і «після», маємо не втрачати оптимізму. Біда Фукусіми не може стати нездоланним бар`єром і зупинити розвиток. Маємо врахувати всі обставини і бути скрупу­льо­знішими та відповідальнішими, обізнаними та вимогливими, винести уроки і йти вперед.

Журналісти радо скористалися можливістю поспілкуватися з керівником ХАЕС і не скупилися на запитання. Опускаємо деякі з них, оскільки порушувані теми висвітлюються в інших публікаці­ях сьогоднішнього номера «Перспективи», або ж неодноразово ми широко писали про них раніше.

- З часу, коли з`явилася інформація про буді­вництво нових енергоблоків ХАЕС і дотепер,дуже змінювалася орієнтовна вар­тість їх добудови. Що дешевше: вести буді­вництво на вже готових майданчиках чи починати з нуля? У пресі повідомлялося, що такі ж енергоблоки на Тяньваньській АЕС у Китаї значно дешевші, ніж наші.

- Хибною є думка про те, що будівництво з нуля дешевше. А порівнювати вартість будівництва енергоблоків на Тяньваньській і нашій станції не можна, оскільки це був пілотний проект Російської Федерації на китайському ринку в цій сфері. Це по-перше. По-друге, понад дві третіх обладнання для нових енергоблоків Китай виготовляє самостійно і його ціна в контракті не відображена. Ми ж навіть з вітчизняними виробниками розраховуватимемося коштами російського кредиту.

Сьогодні в питаннях вартості будівництва всі оперують попередніми приблизними цифрами. Більш точні матимемо після розробки проекту реакторної установки, закупівлі дороговартісного обладнання.

- В зв`язку з аварією на японській АЕС, які контрзаходи вживаються на наших станціях і чи ставить МАГАТЕ, або інші контролюючі органі­зації додаткові вимоги перед українськими атомними електростанціями?

- Найперший контрзахід – ми повинні ще раз ретельно перевірити готовність систем аварійного реагування, проаналізувати стан протипожежної безпеки, ввести посилений режим фізичного захисту об`єкта. Що ми й зробили, ввели також цілодобове чергування керівників на станції. Це першочергові заходи. Більш довгострокові випливають з опублікованого короткого аналізу того, що сталося в Японії, підготовленого ВАО АЕС. Необхідно перевірити і підтвердити, подавши відповідний звіт у ВАО, що персонал АЕС вміє діяти в складних ситуаціях і готовий до подолання тяжких аварій.

НАЕК «Енергоатом» доручила всім АЕС зробити аналіз наших систем електропостачання на предмет їх стійкості до зовнішніх впливів – сильний вітер, гроза, смерч, землетрус. Назріла необхідність в зв`язку з цим внести відповідні зміни в програму підвищення безпеки, свої пропозиції АЕС подали, і зараз вони узагальнюються фахівцями енергокомпанії.

На минулому тижні президент «Енергоатому» Ю.О. Недашковський відвідав Париж, де проходила рада керівників ВАНО всіх центрів, відсутні на ній були, на жаль, представники Токійського центру. Велася досить відверта дискусія стосовно такого катастрофічного розвитку подій на Фукусімі-1. Думаю, з цього приводу буде окрема публікація.

Поставлено завдання працювати над покращенням протиаварійної готовності і подати пропозиції щодо покращення системи інформування ВАО АЕС. Ця організація повинна бути більш мобільною і своєчасно та якісно надавати інформацію про перебіг аварійних ситуацій, якщо такі мають місце. На жаль, і ВАО АЕС, і МАГАТЕ на перших порах не мали повної інформації про те, що відбувається на постраждалому від землетрусу і цунамі об`єкті.

Усім, хто цікавиться розвитком ситуації на Фукусімі, Микола Сергійович порадив відслідковувати її на сайті Держатомрегулювання, така інформація там поновлюється щоденно.

- В контексті подій у Японії з`явилися повідомлення, що Енергетична стратегія розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року буде переглянута. Які саме зміни можуть статися і чи торкнуться вони ХАЕС?

- Впевнений, що Стратегія може зазнати змін в плані обсягів будівництва атомних енергоблоків. Швидше за все запланована кількість виглядатиме меншою, ніж вона є сьогодні, але ХАЕС така корекція не стосуватиметься. І профільне міністерство, і НАЕК «Енергоатом» націлюють нас на продовження робіт з добудови нових потужностей.

Аварія на Фукусімі-1 втім проявиться в іншому. На етапі проектування мусять бути враховані і витримані додаткові вимоги, нелегко буде атомникам пройти громадські слухання.

- Миколо Сергійовичу, яке ваше особисте ставлення до рівня законодавчих гарантій соціального захисту населення зони спостереження? Як  вирішується це питання в країнах Європи, Японії, Росії?

- По різному, іноді підходи до цієї справи діаметрально протилежні. Впевнений, що після аварії у Японії вони будуть суттєво переглянуті.

У Росії, наприклад, практично відсутнє таке поняття як компенсація ризику, останнім часом при будівництві нових потужностей там роблять ставку на безпеку станції і ті механізми, які здатні протистояти тяжким аваріям. Подібним чином діють у Франції, де навіть санітарно-захисна зона як така відсутня. Не намагаються французи робити обов’язковим проживання персоналу АЕС в містах-супутниках. Люди роззосереджені по навколишніх населених пунктах, користуються певними пільгами.

Українське законодавство передбачає компенсацію ризику населення, яке проживає неподалік АЕС. На жаль, до минулого року механізму реалізації норм закону не було і з цього приводу мали багато нарікань від людей. Добре, що все стало на свої місця. У поточному році на зону спостереження ХАЕС передбачається спрямувати 21 мільйон 976 тисяч гривень.

На мою думку, правильним є підхід, коли гроші виділяються безпосередньо територіальним формуванням, які самі вирішують як розпорядитися ними, що збудувати, а в подальшому самі ж експлуатують новозбудований об’єкт.

На жаль, під час реалізації соціальної програми в рамках спорудження блока № 2 були певні курйози. Громада Поляні наполегливо добивалася будівництва моста, тепер його нікому експлуатувати. Такий ось невеселий фінал добрих намірів.

Прозвучало на зустрічі запитання щодо можливості подачі тепла на Остріг. Якщо влада міста вважатиме це економічно-вигідною справою і візьме на себе в подальшому експлуатацію теплотраси, то такий варіант може бути розглянутий.

- Яка будівельна організація чи компанія споруджуватиме нові блоки?

- Конкретної відповіді поки нема. Координувати роботи з будівництва буде ВП «Атомпроектінжиніринг», виступаючи в ролі українського Генпідрядника. Безперечно, будуть затребувані ВАТ «УБ ХАЕС» і його дочірні підприємства, але цих сил явно недостатньо. Відтак,  укладатимуться договори з іншими структурами.

- Як відомо, кошти на добудову 3 і 4 енергоблоків готовий надати «Сбербанк Росії» під гарантії уряду. Зрозуміло, не йдеться про розписку прем’єра «Віддамо», має бути чіткий механізм повернення кредиту. Чи не ляже це на плечі споживачів?

- Не збудувавши енергоблоки, недоцільно розповідати як повертатимемо витрачені кошти. Точного механізму поки що нема, але підхід один – погашати кредит будемо за рахунок продукції, тобто електроенергії, яку вироблятимуть енергоблоки № 3 і № 4. Який на той час буде тариф, судити сьогодні передчасно.

- Чи буде продовжено термін експлуатації енергоблока № 1 ХАЕС.

- Робота в цьому напрямку проводиться.

- Навіть за наявних потужностей в України намічається надлишок електроенергії. А якщо запрацюють 3-й і 4-й енергоблоки?

- Це у нас її вдосталь, а в центральних і східних областях навпаки. Інша справа, що за існуючої інфраструктури свою електроенергію не можемо туди передати. При будівництві нових ліній електропередач це стане можливим. Необхідність в такому будівництві назріла і воно обов’язково вестиметься. Як державне підприємство не можемо перейматися тільки своїми інтересами, маємо працювати на розвиток народного господарства всієї України.

Наостанок генеральний директор попросив журналістів довести до людей, що панікувати через події в Японії не варто, контроль за рівнем радіоактивного йоду та інших елементів у повітрі ведеться постійний. Його величини не несуть найменшої загрози нашому життю і здоров’ю.

Ольга Сокол

Фото Валерія Валуєва