Атомною енергетикою цiкавились майбутнi журналiсти

Генеральний директор ВП ХАЕС Микола Панащенко взяв участь у  роботі прес-клубу Рівненського міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. Степана Дем’янчука і відповів на низку запитань, які прозвучали з уст представників мас-медіа, а також студентів факультету журналістики.

Учасники прес-конференції поцікавились оці­нкою Миколи Сергійовича подій на японській АЕС Фукусіма-1.

Фахівець зазначив, що на майданчику японської станції в сімдесятих роках було споруджено шість енергоблоків за американською технологією. Коли територія зазнала сейсмічного впливу, перший, другий та третій енергоблоки були відключені автоматикою за допомогою аварійного захисту. Що стосується четвертого, п’ятого та шостого енергоблоків, то вони на той час перебували в режимі планово-попереджувального ремонту, тобто були зупинені. Під час землетрусу системи аварі­йного захисту почали виконувати передбачені проектні функції з розхолодження блоків. Резервні системи електропостачання були виведені з ладу, коли на берег прийшло цунамі висотою сім і більше метрів. Стихія пошкодила резервні дизель-генератори, щити електропостачання. Тільки після цього системи захисту перестали виконувати свої функції, реакторні установки залишились без охолодження. Микола Сергійович сказав, що сьогодні є достатньо інформації про перебіг подій на японській АЕС, і у кожного є можливість з нею познайомитись.

Генеральний директор наголосив, що після подій на Фукусімі-1 в багатьох ЗМІ з’явились заклики до перегляду ставлення до атомної енергетики. Першим відреагував уряд Німеччини, який вирішив на три місяці призупинити роботу АЕС країни. Як там розвиватимуться події – час покаже. Однак дозволити собі такий сценарій можуть лише дуже багаті країни.

В нашій державі були заяви окремих політиків про розірвання усіх попередніх домовленостей щодо завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС. М.Панащенко нагадав, що  прагнення нарощувати енергетичні потужності – не забаганка певної групи фахівців. Держава прийняла Стратегію розвитку паливо-енергетичного комплексу до 2030 року, в якій передбачено спорудження третього та четвертого енергоблоків на ХАЕС.

Микола Сергійович розповів про тип реакторів, які мають бути встановлені на нових енергоблоках. Вони певною мірою відрізнятимуться від аналогів, що діють на першому та другому енергоблоках. Це зумовлено зміною норм, правил і стандартів в ядерній енергетиці, адже більший акцент робиться на їх безпечній роботі.

Студентів зацікавило питання балансу виробництва електроенергії у державі, а також можливість пріоритетності гідроенергетики.

Микола Панащенко нагадав, що майже п’ятдесят відсотків всієї генерованої в Україні електроенергії виробляється на АЕС. Решта – на теплових та гідроелектростанціях. І зовсім мізер на вітроустановках та інших  енерговиробництвах. АЕС працюють в базовому режимі. Можливість працювати в регулюючому режимі випробовувалась на другому енергоблоці ХАЕС і реально такий режим може бути запроваджений тільки після виконання низки заходів з модернізації. Як показує досвід, в енергосистемі, де великий відсоток складають АЕС, працювати досить складно, бо практично нічим регулювати пікові навантаження на енергосистему. Микола Сергійович графічно відобразив величини споживання електроенергії у різні пори доби, зазначивши, що найманевренішими під час пікових навантажень є  гідроелектростанції. Найкращим тандемом можна вважати ситуацію, коли АЕС працює в парі з гідроакумулюючою електростанцією. І  в Україні такий тандем створено на Южноукраїнській АЕС.

Студенти поцікавились ставленням МАГАТЕ до Хмельницької АЕС. Микола Сергійович  зокрема сказав:

- Персонал нашої електростанції серйозно і зважено підходить до будь-якої можливості отримати оцінку авторитетними експертами МАГАТЕ, Всесвітньої організації операторів АЕС. На станції регулярно проводяться міжнародні місії технічної підтримки. Пілотним щодо оцінки проектної безпеки був обраний саме  другий енергоблок ХАЕС. Оцінка позитивна. Зрештою аналогічну процедуру пройшли всі українські енергоблоки. Це для нас важливо, бо маємо впевненість у якості  безпеки енергоблоків держави.

У ході розмови студенти поцікавились стійкістю споруд та обладнання ХАЕС до пливу землетрусів. Микола Сергійович роз’яснив, що територія проммайданчика та за його межами неодноразово перевірялась спеціалістами на сейсмостійкість: перед початком будівництва і кілька разів після нього, зокрема у період з 2001 по 2003 роки, перед пуском другого енергоблока. Було підтверджено, що проммайданчик знаходиться у сейсмічно стабільній зоні. Для нашої території затверджено проектний землетрус з магнітудою до 5 балів, максимально розрахованим проектним – до 6 балів. Ймовірність виникнення шестибального землетрусу для нашої місцевості – один раз на десять тисяч років. Менші коливання земної кори фіксуються досить часто у різних місцевостях. Максимальний землетрус, який було зафіксовано у нашій місцевості, мав силу 4 бали. Найближчою сейсмічно активною територією до ХАЕС є так звана зона Вранча, яка знаходиться  у румунських Карпатах.

Що стосується проектного розрахунку сейсмостійкості споруд та обладнання ХАЕС, то, наприклад, для машзалу, систем безпеки вони розраховані на землетрус 7 балів за шкалою Ріхтера, реакторна установка – на 8 балів. Для цього встановлені спеці­альні гідроамортизатори, які унеможливлюють вихід із ладу обладнання. Системи, які спричинюють переведення реактора в безпечний стан, спрацьовують при землетрусі 5 балів. Ця тематика сьогодні є під постійним контролем не тільки спеці­алістів електростанції, а й міжнародних експертів, - зауважив М.Панащенко.

Учасники прес-конференції не оминули питання впливу роботи ХАЕС на довкілля. Генеральний директор станції в доступній формі розповів, що при діяльності електростанції допускаються мінімальні викиди різних речовин, які складають тисячні, соті частки від допустимого рівня. У цьому аспекті ХАЕС є прикладом екологічно чистого виробництва електроенергії у порівнянні із іншими об’єктами промислового призначення. Для порівняння було обрано теплову електростанцію з аналогічною потужністю – 2000 мегават. Щоб виробити таку кількість електроенергії щодоби потрібно маже п’ять ешелонів вугілля (кожен ешелон складається із 50 вагонів). Це спричиняє великий влив на навколишнє середовище за рахунок значних викидів, серед яких переважають радіоактивні елементи. Таких проблем діюча АЕС на створює.

Микола Сергійович також дав відповідь на питання про статус 30-кілометрової зони спостереження, рівень кваліфікації персоналу, допущеного до обслуговування складних механізмів електростанції.

На завершення зустрічі ректор університету з економічних питань Юрій Дем’янчук подякував Миколі Панащенку за змістовну розповідь про ХАЕС. Він підкреслив, що, не дивлячись на постійну зайнятість, генеральний директор знаходить можливість поспілкуватись із студентами університету, зокрема, факультету журналістики. Випускники вузу згодом працюватимуть у інформаційному просторі області, держави. Для них конче важливо попередньо ознайомитись з атомною енергетикою.

Організатором і ініціатором прес-конференції став доцент Рівненського економіко-гуманітарного університету ім. Степана Дем’янчука заслужений журналіст України Віктор Мазаний.

Олександр Шустерук

Фото автора