Гощанськi депутати цiкавились новими реакторами

Перед зустріччю генерального директора Хмельницької АЕС  Миколи Панащенка з депутатами Гощанської районної ради, активісти однієї із політичних партій розповсюдили листівки із інтригуючим заголовком «Радіаційна загроза зростає». У самому тексті, правда, не вказувалось, яку саме «загрозу» несе в собі експлуатація діючих, а згодом і нових енергоблоків, лише висловлюється стурбованість про надійність конструкцій третього та четвертого енергоблоків і доціль­ність використання енергоблоків ВВЕР-1000. Саме це і вплинуло на тональність спілкування з Миколою Сергійовичем. Генеральний директор ХАЕС  зокрема зазначив, що в атомній енергетиці важливим є досвід експлуатації, який дає можливість постійно вдосконалювати технологічні процеси. Це стосу­ється і реакторних­ установок ВВЕР-1000, які екс­плу­атуються на 13 україн­ських енерго­блоках, враховуючи перший і другий­ ХАЕС. А у світі їх нарахову­ється 28.  Російські реакторні установки проекту «В-392» не є невідомими для українських атомників, бо вони є вдосконаленою моделлю  «В-320» і мають низку техноло­гічних переваг­ перед своїми попередниками. Акцент зроблено на   системах захисту і безпеки, що є основною вимогою вітчизняного регулюючого органу – Державного Комітету Ядерного Регулювання України.

За рахунок певних конструктивних вдосконалень з’явиться можливість нову реакторну установку експлуатувати 60 років. Перевагою нового проекту реактора є запровадження нових систем, серед яких є швидке введення бору, що допоможе управляти запроектними           аваріями без спрацювання автоматизованого захисту, а також переводити активну зону реактора у підкритичний стан.

Велике значення має система контролю концентрації і аварійного видалення водню. Генеральний директор нагадав, що саме велика концентрація водню у гермозоні японських енергоблоків на АЕС Фукусіма стала причиною тамтешніх вибухів. Нові енергоблоки також будуть мати систему пасивного відведення тепла від контаймента, яка зможе працювати автономно.

Микола Сергійович також повідомив, що проект «В-392» ніхто для ХАЕС не нав’язував, він відібраний на конкурсній основі. Враховувались проектні та конструкторські особливості будівельних конструк­цій  третього та четвертого енерго­блоків. Проект реакторної установки був розроблений для п’ятого енергоблока Балаковської АЕС, спорудження якого через еконо­мічні чинники відкладено. Російські атомники інтенсивно добудовують енергоблоки в інших регіонах своєї країни.

Один депутат висловив сумніви щодо доцільності добудови нових енергоблоків, бо, за його словами, сьогодні в нашій державі є надлишок електроенергії. Це спонукало Миколу Сергійовича до ґрунтовного аналізу стану вітчизняної енергетики. Він довів, що нові енергоблоки потрібні для України і сьогодні, і в майбутньому виробництву електроенергії на атомних електростанцях немає альтернативи. Це думка не самих атомників, а результати досліджень когорти науковців.

Для нашої державі потрібні і ГЕС і ТЕС, але основний «тягар» у підтриманні балансу енергетичних потужностей все ж таки буде на плечах атомної енергетики. Але для цього потрібно буде конкретними справами постійно доводити її безпечність.

На зустрічі із генеральним директором було піднято питання про вплив Хмельницької АЕС на річку Горинь. Депутат переконував, що впав її рівень. Микола Сергійович запевнив, що протягом експлуатації ХАЕС електростанція не користується водою з Горині, бо у власному водосховищі води достатньо навіть для експлуатації чотирьох енергоблоків. Крім цього, рівень ставка-охолоджувача знаходиться на десять метрів вище рівня Горині, тому звинувачення у негативному впливі на неї є безпідставними. Із висновками фахівців кожен бажаючий може познайомитись у розділі «Вплив на навколишнє середовище»  техніко-економічного обґрунтування добудови третього та четвертого енергоблоків ХАЕС на сайті Хмельницької АЕС.

У діалозі з депутами Гощанської райради взяли участь заступник генерального директора з кадрів і соціальних питань Віктор Демидюк, заступник генерального директора з капітального будів­ництва  Олег Рахлінський,  начальник цеху раді­аційної безпеки Валентин Костенко, начальник лабораторії охорони навколиш­нього середовища Олександр Голод, начальник групи інформаційного центру Жанна Костенко.

Олександр Шустерук

 Фото  Валерия  Валуева