НАЕК «Енергоатом» реалізує Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків АЕС України
Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (далі - КзППБ) розроблено для подальшої реалізації робіт з підвищення безпеки у рамках виконання довгострокової державної стратегії підвищення безпеки енергоблоків АЕС НАЕК «Енергоатом».
Реалізація КзППБ дозволить усунути невідповідність проектів діючих енергоблоків АЕС сучасним національним нормам з безпеки та вирівняти рівень безпеки всіх енергоблоків до рівня, відповідного міжнародним вимогам з безпеки. Програма також дозволить виконати зобов’язання України з виконання рекомендацій МАГАТЕ за результатами оцінки проектної безпеки українських АЕС, проведеної у період 2008-2010 рр. у рамках Спільного проекту ЄК-МАГАТЕ- Україна, а також дозволить виконати зобов’язання України перед ЄБРР/ЄА з реалізації заходів щодо підвищення безпеки.
КзППБ встановлює обсяг заходів з підвищення безпеки, які повинні бути реалізовані на кожному енергоблоці АЕС. Враховуючи те, що реалізація заходів з підвищення безпеки є невід’ємною умовою подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС, реалізація заходів КзППБ також особливо актуальна для виконання завдань, визначених Енергетичною стратегією України на період до 2030 року.
Атомна енергетика України є базовою галуззю економіки України.
Протягом тривалого періоду атомна енергетика забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (до 50%), тому стабільне функціонування атомної енергетики є важливою умовою стабільного розвитку економіки всієї країни.
В даний час на чотирьох АЕС НАЕК «Енергоатом» експлуатуються 15 енергоблоків із загальною встановленою потужністю 13 835 МВт, що становить 26,3% від сумарної встановленої потужності всіх електростанцій країни. У 2009 році частка АЕC у виробленні електроенергії по Україні склала 47,9%.
Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.03.06 № 145-р., планується збільшення і збереження протягом 20-річного періоду частки АЕС у сумарному річному виробництві електроенергії в Україні не менше 50%.
У проектах енергоблоків АЕС закладено такі принципи і критерії безпеки.
Безпека енергоблоків АЕС забезпечена за рахунок послідовної реалізації концепції глибоко ешелонованого захисту, заснованого на застосуванні системи фізичних бар’єрів на шляху розповсюдження іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин у навколишнє середовище і системи організаційно-технічних заходів із захисту бар’єрів і збереження їх ефективності, з метою захисту персоналу, населення і навколишнього середовища.
При експлуатації АЕС контролюється цілісність бар’єрів на всьому шляху розповсюдження радіоактивних речовин. При нормальній експлуатації всі бар’єри й засоби їх захисту перебувають у працездатному стані. При виявленні непрацездатності будь-якого з передбачених у проекті станції бар’єрів або засобів його захисту згідно з умовами безпечної експлуатації робота енергоблока АЕС на потужності забороняється.
Основні принципи та критерії безпеки, реалізовані в проекті, відповідають також основним положенням стандартів і керівних документів МАГАТЕ, а також практиці проектування АЕС у західних країнах.
На сьогодні виконаний всебічний аналіз безпеки діючих енергоблоків із залученням українських фахівців і міжнародних експертів, виконується поглиблений аналіз безпеки з використанням сучасних методологій. Результати проведених аналізів показують:
енергоблоки експлуатуються безпечно з прийнятним рівнем ризиків. Вимоги щодо забезпечення безпеки реакторних установок, передбачені проектом, науково-технічною документацією та міжнародною практикою, виконуються в достатньому обсязі;
виявлені дефіцити безпеки і відхилення від вимог нормативних документів дозволяють експлуатувати енергоблоки в проектних межах і не вимагають зупинки енергоблоків для їх усунення.