Громадськi слухання з  питань спорудження Х-3,Х-4 розпочато

11 травня в  Палаці культури  міста Славути зібрались представники громади міста (359 чоловік) для обговорення питання можливого спорудження енергоблоків три та чотири на Хмельницькій АЕС.

У вступному слові про стан справ та перспективи розвитку міста при добудові енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС міський голова міста Славути Василь Богданович Сидор доповів наступне.

- 12 січня 2011 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду між урядами України та Росі­й­ської Федерації про співробітництво з добудови 3 і 4 енергоблоків Хмельницької атомної електро­станції. Відповідно до даної угоди та статей 11, 20 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1122 на органи місцевого­ само­врядування покладено обов’язки з проведення громадських слухань з питань спорудження енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС.

Відтак, відкриваючи громадські слухання, хочу представити учасникам зібрання групу експертів: від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енерго­атом» - директора центру взаємодії з органами державної влади та ОРЕ – радника президента Костянтина Володимировича Запайщикова; від Від­о­крем­леного підрозділу «Хмельницька АЕС» - генераль­ного директора Миколу Сергійовича Панащенка; заступників генерального директора Олега Васильовича Рахлінського та Віктора Андрійовича  Демидюка; начальників підрозділів станції Валентина Володимировича Костенка, Олександра Валентиновича Левицького, Тетяну Степанівну Лиситчук; від Відокремленого підроз­ділу «Атом­проектінжиніринг» - генерального директора Володимира Костянтиновича Броннікова, першого заступника генерального директора - директора з проектів та інвестицій Геннадія Васильовича Сазонова, директора з будівництва Валерія Петровича Дубінкіна, директора з нових ядерних установок Олександра Миколайовича Рибчука, заступника директора з проектів та інвестицій - керівника виробничо-технічної служби Дмитра Миколайовича Сергеєнка, головного фахівця - начальника відділу головного фахівця з зага­льностанційних систем дирекції з нових ядерних установок Сергія Сергійовича Виборнова,  провідного інженера відділу технічного планування дирекції з нових ядерних установок Олександра Михайловича Шевченка, начальника відділу роботи з громадськістю адміністративно-інформаційного управління Ірину Олегівну Ловцову; від Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування (ДНЦ СКАР)-  директора  Людвіга  Леонідовича  Литвинського; від  Київського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект» - головного інженера проекту Анатолія Леонідовича Барановича та заступника головного інженера проекту, керівника групи авторського нагляду Анатолія Федоровича Нікітчука.

Василь Богданович Сидор зазначив, що Славута - місто з високим рівнем життя, економічно розвинутий, інвестиційно привабливий центр півночі Хмельниччини з потужною промисловістю та інфраструктурою. Пріоритетними напрямками розвитку міста визначено: залучення інвестицій, розвиток людських ресурсів, розвиток бізнесу. Відтак залучення інвестицій є одним з найважливіших напрямків економічного розвитку міста. Однією з переваг у конкурентній боротьбі за інвестиції є наявність земельних ділянок. Чималий промисловий потенціал, зокрема 23 працюючих підприємства з 120 зареєстрованих. В місті гарно розвинуті сфери культури, осві­ти, спорту. Мережу закладів осві­ти міста складають 10 загальноосвітніх навчальних  закладів, які охоплюють навчанням 4016 дітей, 7 дошкільних навчальних закладів (1480 дітей), діє дитяча юнацька спортивна школа. В місті нараховується 6 установ культури: міський палац культури,   центр культури та дозвілля, історичний музей,   дитяча школа мистецтв, бібліотека для дорослих та дітей. В Славутській ДЮСШ займається понад 500 дітей. Є стадіон парку культури і відпочинку ім. Михайлова та стадіон мікрорайону «Південний», 2 футбольних поля, 32 спортивних  та 16  гімнастичних майданчиків.

Цей потенціал може бути використаним під час спорудження нових енергоблоків Хмельницької АЕС і громада міста сподівається, що її побажан­ня будуть враховані під час будівництва Х-3, Х-4.

Інформацією про процес консультацій ДП НАЕК «Енергоатом» з громадськістю з питань спору­дження енергоблоків ХАЕС-3,4 поділився директор Державного науково-інженерного центру систем контролю і ава­рійного реагування  Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Людвиг Леоні­дович Литвинський, який наголосив на законодавчих нормах слухань.

Заступник гендиректора ХАЕС з капітального будівництва О.В.Рахлінський дав розгорнутий аналіз техніко-економічного обгрунтування спорудження Х-3/Х-4.

В умовах зростаючих цін на органічне паливо (газ, вугілля, нафта) та нестабільності світових ринків нафти і газу, ядерна енергетика має все більше визнання.

Крім меншої собівартості виробництва, перевагами сучасних АЕС у порівнянні з традиційними джерелами є менший вплив на навколишнє се­редовище, можливість створення резерву палива на тривалий період, а в умовах України - також і наявність значних запасів природних ресурсів (уран, цирконій та ін.). З урахуванням обмежених вітчизняних запасів нафти та газу, а також фізичної зношеності основного обладнання теплової генерації, ядерна енергетика на сьогодні значною мірою визначає енергетичну безпеку України.

В енергетичній Стратегії України, частка АЕС на період до 2030 р. має становити біля половини всього виробництва електроенергії в Україні. Виходячи з можливостей існуючих майданчиків, будівництво перших двох нових ядерних енергоблоків в Cтратегії передбачене на майданчику   Хмельницької АЕС.

Відповідно до вимог нормативних документів України та міжнародних  нормативних документів, майданчик вважається придатним для розміщення АЕС, якщо доведена можливість забезпечення її безпечної експлуатації у всіх режимах, включаючи аварійні ситуації та аварії з урахуванням характерних для цього майданчика факторів, у тому числі: стану ґрунтів і підземних вод; природних явищ та подій; зовнішніх подій, пов’язаних з діяльністю людини; існуючих та перспективних екологічних і демографічних характеристик регіону розміщення АЕС; умов зберігання та транспортування свіжого і відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), а також радіоактивних відходів (РАВ); можливість реалізації захисних заходів на випадок важких аварій.

У ТЕО розглянуті всі фактори: за сейсмічними характеристиками проектний землетрус (ПЗ)=5 балів, максимальний розрахунковий землетрус (МРЗ)=6 балів (не допускається більше 8 балів); за станом ґрунтів - карстових процесів, просадних, сильностискуваних ґрунтів немає; максимальні горизонти паводків талих і дощових вод на р. Горинь не становлять небезпеки для споруд АЕС із урахуванням планувальних оцінок майданчика (206,00 м); рівень ґрунтових вод (РГВ) становить від 3,00 до 4,00 м (потрібно не менше 3,00 м); повторюваність протягом року слабких вітрів до 2 м/с - 26%, туманів - 26% (потрібно менше 40%).

За впливами зовнішніх факторів техногенного характеру на  безпеку - майданчик відповідає усім вимогам. За екологічними умовами майданчик відповідає вимогам, викладеним у нормативних документах. Зокрема, на підставі результатів проведених ЛьвівОРГРЕС досліджень водойми-охолоджувача (ВО) та виконаного Харківським інститутом УкрНДЕП математичного моделювання  процесів у ВО при роботі 4-х енергоблоків, сформульовані рекомендації з покращення охолоджувальної здатності ВО для забезпечення сталої роботи АЕС на номінальній потужності чотирьох енергоблоків ВВЕР-1000.

У 2008 році за наказом Мінпаливенерго України №358 від 03.07.2008 Міжвідомчою конкурсною комісією було проведено конкурсний відбір типу реакторної установки для енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС.

У конкурсі брали участь такі компанії: ЗАТ «Атомстройэкспорт» (Росія), Westinghouse (США) та KEPCO (Корея). Компанія AREVA (Франція) направила лист щодо відмови участі в конкурсі.

Серед обов’язкових для виконання критеріїв були такі: відповідність критеріям та принципам безпеки; забезпечення принципів радіаційної безпеки; участь українських підприємств у проекті; потенційні можливості виробників основного обладнання для ХАЕС-3, 4;  можливість доставки обладнання на майданчик Хмельницької АЕС; можливість розміщення енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС.

Результати аналізу пропозицій KEPCO та Westinghouse показали, що вони пропонують будівництво енергоблоків на нових майданчиках АЕС, не передбачають використання існуючої інфраструктури ХАЕС та будівельних конструкцій, не забезпечують транспортування основного обладнання на майданчик ХАЕС та не надають обґрунтованих економічних показників.

Конкурсною комісією, на основі затверджених критеріїв відбору, було прийнято рішення стосовно визначення кращої пропозиції – проекту реакторної установки типу ВВЕР-1000/В-392 (ЗАТ «Атомстройэкспорт», РФ). Рішення конкурсної комісії затверджено наказом Мінпаливенерго №509 від 15.10.2008.

Планований проектний строк експлуатації енергоблоків №3,4 ХАЕС становить 50 років і підлягає уточненню на стадії «проект». Блоки призначені для виробництва електроенергії в базовому режимі з можливістю їхньої роботи в режимі регулювання потужності.

До складу кожного енергоблока входить реакторне відділення, турбінне відділення, включаючи машинний зал та деаераторне відділення.

Крім того, експлуатація енергоблоків вимагає наявності допоміжних споруд.

Спорудження енергоблоків №3,4 передбачається з використанням існуючих будівельних конструкцій реакторного та турбінного відділення, резервної дизельної електростанції та інших об’єктів незавершеного будівництва.

При цьому, на об’єктах незавершеного будівництва виконуються ремонтно-відновлювальні роботи, обсяг яких визначений за результатами обстеження та оцінки технічного стану цих об’єктів.

Основні технічні рішення для реакторних установок енергоблоків № 3,4, розроблені з урахуванням сучасних вимог в Україні щодо підвищення критеріїв безпеки до нових реакторних установок, і є прикладом еволюційного розвитку діючих енергоблоків ВВЕР-1000  серії В-320, в тому числі енергоблоків № 1 і № 2 ХАЕС.

Реакторна установка В-392 має цілу низку удосконалень, внесених у її конструкцію на основі аналізу досвіду експлуатації та рекомендацій МАГАТЕ для діючих АЕС з ВВЕР-1000

До них належать такі:  підвищена ефективність і надійність механічної системи аварійного захисту реактора, що забезпечує швидкий перехід реактора в підкритичний стан і підтримання його в цьому стані без подачі борної кислоти; це досягнуто завдяки збільшенню кількості робочих органів з 61 шт. для В-320 до 121 шт. В-392;   застосований новий головний циркуляційний насос, в якому для змащення й охолодження підшипників використовується вода; підвищена стійкість ущільнень, які можуть працювати без пошкоджень не менше 24 годин в умовах втрати їх охолодження;  покращена конструкція парогенераторів;  удосконалена конструкція активної зони реактора, що дозволяє підвищити рівень надійності і знизити пошкоджуваність її елементів; удосконалена конструкція корпусу реактора (обмежено вміст нікелю в основ­ному металі і металі зварних швів, розташованих навпроти активної зони); застосовані запобіжні кла­пани, які можуть працювати на пароводяній суміші.

В проекті В-392 реалізовані, як сучасні аналоги систем безпеки реакторної установки В-320, так і нові додаткові системи безпеки пасивного принципу дії: система швидкого введення бору  призначена для функціонування в аварійних ситуаціях з відмовою аварійного захисту;  система пасивного відведення тепловиділень призначена для тривалого відводу залишкового тепловиділення від активної зони реактора при запроектних аваріях з втратою всіх джерел електропостачання змінного струму, як при щільному першому контурі, так і при виникненні протікання у першому або в другому контурі;  додаткова система пасивного заливу активної зони призначена для пасивної подачі розчину борної кислоти до активної зони реактора з метою тривалого охолодження палива при аваріях з втратою теплоносія першого контуру, що супроводжуються відмовою активних систем безпеки; системи подвійної герметичної оболонки гарантовано забезпечують не перевищення норм виходу радіоактивних речовин в навколишнє середовище­.

 В доповіді Олег Васильович охарактеризував екологічні, економічні, соціальні чинники добудови енергоблоків №3 та №4.

 В обговоренні питань спорудження ХАЕС-3,4 та  впливів на навколишнє природне, соціальне та техногенне середовище брав участь генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» Микола Сергі­йович Панащенко.

Насамперед присутніх цікавило, чи буде встановлено страхування ризиків проживання в зоні спостереження ХАЕС. Микола Сергійович навів дані про створення і діяльність  страхового пулу на загальну суму понад 1,9 мільярда гривень.

Багато питань стосувалось пільг та преференцій, які має отримати громада від будівництва Х-3,Х-4. Зокрема можлива наявність робочих місць, задіяння місцевих трудових ресурсів, тарифні знижки тощо. Микола Сергійович раз-по-раз повертався до доповіді про Техніко-економічне обґрунтування спорудження енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС, включаючи оцінку впливів на навколишнє середовище, наголошуючи, що  вже сьогодні у відновлювальних та консерваційних роботах задіяні місцеві будівельники та монтажники. Консерваційні роботи належить виконати на суму понад 60 мільйонів гривень.

У «найгарячіший»  період будівництва передбачається залучення до п’яти з половиною тисяч робітників різних спеціальностей. Крім цього введення в дію нових енергоблоків забезпечить новими робочими місцями на ХАЕС понад 1800 чоловік. Звичайно, це мають бути висококваліфіковані фахівці.

Генеральний директор відзначив, що вже сьогодні для жителів зони спостереження діє 30- відсоткова тарифна знижка на електроенергію, під час завершення будівництва енергоблока №2 Славутчина отримала на розвиток соціальної інфраструктури 16 мільйонів 896 тисяч гривень коштів, за рахунок яких здійснено реконструкцію і добудову ряду шкіл, протитуберкульозного диспансера, мережі доріг тощо. Під час спорудження третього та четвертого енергоблоків передбачається виділення на зону спостереження до 10 відсотків коштів від загальної суми будівництва. Це значний внесок в економіку. У 2011 році Славутчина отримає 2 мільйони 620  тисяч гривень у відповідності з постановою про відрахування 1 відсотка коштів від господарської діяльності ХАЕС.

Звичайно, генеральний директор назвав неприйнятними пропозиції деяких промовців щодо встановлення нульового тарифу на електроенергію, водопостачання тощо. Насамперед тому, що такі питання не лежать в площині його компетенції.

Микола Сергійович дав роз’яснення щодо технічних характеристик нового реактора, його безпеки, наявності водних ресурсів для охолодження чотирьох енергоблоків, можливості застосування будівельних конструкцій для нового реактора тощо. Часто доводилось відповідати на одне і те ж запитання, бо опоненти трактували ту чи іншу позицію однобоко, а подекуди й упереджено.

У виступі директора центру взаємодії з органами державної влади та ОРЕ – радника президента Костянтина Володимировича Запайщикова були подані правові основи законодавства про тарифну­ політику. Зокрема він наголосив, що населення отримує електроенергію за тарифом значно меншим, ніж промисловість. Відтак на плечі виробни­ків лягають додаткові витрати. Крім того Законом про розвиток альтернативних джерел електро­енергії передбачено тариф на вітроенергетику –  1 гривня 23 копійки, на сонячну – 5 гривень чотири копійки, малих ГЕС – 94 копійки. Сонячні, вітрові та інші тарифи є складовою тарифу, який встановлює НКРЕ для населення та промисловості. Атомний тариф є найдешевшим і тому безальтернативним на сьогоднішній час.

Присутні  схвалили звернення до депутатів Славутської райради.

Історично склалося, що у нашому регіоні розмі­щена Хмельницька атомна електростанція, з двома працюючими  енергоблоками. За даної  ситуації завдання громад зони спостереження – отримання від добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС преференцій, спрямованих на розвиток громади міста та регіону.

Ми повинні мати гарантію безпечної експлуатації ядерних енергоблоків з недопущенням негативного впливу на екологію регіону та з дотриманням міжнародних стандартів безпеки, урахуванням досвіду, отриманого в результаті співпраці з провідними енергетичними компаніями  cвіту.

Позитивними наслідками реалізації проекту спорудження нових енергоблоків визнано:

- Соціально-економічний розвиток регіону та міста Славута, зокрема, за рахунок 10% коштів від кошторисної вартості будівництва блоків Хмельницької АЕС, спрямованих на розвиток 30-кілометрової зони спостереження.

- Створення додаткових робочих місць, підвищення добробуту населення.

- Надходження додаткових фінансових коштів, державних субвенцій на розвиток соціальної інфраструктури.

- Збільшення відрахувань до бюджетів всіх рівнів.

- Можливість перетворення зони ризику на інвестиційно-привабливий регіон за рахунок встановлення пільгового тарифу на електроенергію для всіх споживачів (юридичних та фізичних осіб) та здійснення інших заходів.

До недоліків спорудження двох нових енерго­блоків на майданчику Хмельницької АЕС відноситься:

- Відсутність 100% гарантії забезпечення безпечної експлуатації енергоблоків та впливу на екологію регіону.

- Втрата економічної привабливості регіону. Інвестори побоюються вкладати кошти в зону ризику.

- Відсутність соціального захисту громади міста.

- Втрата довіри та відсутність зацікавленості громади 30-кілометрової зони спостереження, а це понад 236 тисяч громадян, у продовженні буді­вництва енергоблоків через невиконання статті 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо компенсації ризику, а також зобов’язань щодо будівництва об’єктів соціального призначення при спору­дженні енергоблока №2.

- Низький рівень економічного стимулу для промислових підприємств регіону і міста та відсутність процедури компенсації ризику.

- Відтік висококваліфікованих фахівців з міста та регіону на будівництво енергоблоків.

Учасники громадських слухань вважають, що підтримка спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС може бути з урахуванням наступних пропозицій:

- Проведення постійного екологічного моніторингу флори і фауни зони впливу Хмельницької АЕС.

- Забезпечення щорічного, своєчасного та в повному обсязі виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів із соціально-економічної компенсації ризику населенню, що повинна становити 2% обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на Хмельницькій АЕС за відповідний період, яка має розподілятися у такому співвідношенні: обласні бюджети - 30 відсотків; бюджети районів та міст обласного значення зон спостереження - 70 відсотків без вилучення в Державний бюджет в кінці року у разі їх неосво­єння. Збільшення фінансування заходів на соці­ально-еконо­мічну компенсацію ризику населення пов’язано з тим, що до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено питання органі­зації системи  заходів захисту  населення і території у разі надзвичайної  ситуації: забезпечення засобами індивідуального захисту (таблетками йодистого калію, марлевими пов’язками, приладами      дозиметричного і хімічного контролю), утримання захисних споруд, систем опо­віщення тощо.

- Виділення коштів в обсязі 10% від суми кошторисної вартості, що інвестується в будівництво нових енергоблоків, на будівництво об’єктів соці­ального призначення в 30-кілометровій зоні спостереження, яка повинна розподілятися бюджетам районів та міст обласного значення зон          спостереження відповідно до кількості проживаючого населення без вилучення в Держбюджет в кінці року у разі їх неосвоєння. Виділення коштів місцевим бюджетам здійснювати щомісячно по мірі їх освоєння на будівництві енергоблоків.

- Врахування пропозицій територіальної громади міста щодо будівництва житла та об’єктів соціально-побутового призначення в місті Славута для працівників, які будуть задіяні при спорудженні енергоблоків Хмельницької АЕС, на запропонованих вільних земельних ділянках із використанням наявних споруд і мереж, які є комунальною влас­ністю територіальної громади міста Славута.

- Встановлення інвестиційно-привабливого тарифу на електроенергію, який повинен складати не більше 50% діючого тарифу для всіх споживачів електроенергії (фізичних та юридичних осіб) та здійснення інших заходів, які сприятимуть інвестиційній привабливості регіону.

- Проведення страхування всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, а також фізичних осіб та їх майна у 30-кілометровій зоні спостереження.

- Максимальне задіяння наявних виробничих потужностей та кадрового потенціалу жителів регіону Хмельницької області при будівництві Хмельницької АЕС.

- Проведення постійного медичного моніторингу стану здоров’я жителів 30-кілометрової зони спостереження. Покращення матеріально-тех­нічної бази закладів охорони здоров’я.

Крім того, необхідно здійснити заходи з: розроблення регіональних програм по екології, енергозбереженню та енергопостачанню, транспортному сполученню, будівництву полігону для твердого сміття, інформаційному забезпеченню та оповіщенню населення.

Віктор Гусаров