Буяє мирний травень у садах
Шістдесят шостий за ліком. І вистраждали його у горнилі війни мільйони солдат і тиловиків. З року в рік все більшим стає скорботний список загиблих і померлих ветеранів, катастрофічно, до мінімуму зменшується перелік живих з числа тих, хто ціною неймовірних зусиль наближав перемогу. За мої дев’ятнадцять років роботи в Нетішині довелося стати свідком стрімкого порідіння рядів колишніх бійців. Сьогодні у святкових колонах немає вже стількох знайомих і знаних облич людей з високою громадянською позицією, учасників ветеранського хору, ініціаторів багатьох добрих справ у місті. Вони залишаться у пам’яті поколінь, архівних знімках, музейних експонатах.
До травня 2011 року в Нетішині дожили 29 учасників бойових дій буремних сорокових. Усіх їх поіменно згадав у своєму виступі на урочистостях з нагоди Дня Перемоги, що відбулися напередодні свята в Палаці культури, голова ветеранської організації Валерій Шеліванов. Він нагадав присутнім, що із 512 фронтовиків з числа жителів Нетішина і Солов’є додому не повернулися 337. Це значні втрати для розорених сіл.
Щирі слова вдячності творцям Перемоги висловлювали в своїх виступах міський голова Ольга Омельчук, заступники генерального директора ВП ХАЕС Анатолій Бойко і Віктор Демидюк, заступник голови правління ВАТ «УБ ХАЕС» Олександр Степанюк, секретар міського осередку соціалістичної партії Леонід Шиндер. Від імені всіх ветеранів Валерій Шеліванов подякував благодійникам, котрі матеріально підтримують очолювану ним громадську організацію, сприяють організації святкових заходів. Без турботи, яку проявляють міська влада, Хмельницька АЕС, Управління будівництва ХАЕС, народний депутат Олександр Буряк, місцеві осередки політичних партій, освітяни, музейники, працівники культури, набагато скромнішими були б і побут, і дозвілля цих сивочолих людей. Вони ж бо й до сьогодні, наскільки дозволяють здоров’я і сили, намагаються залишатися активними, знаходять розраду у пісні. Виступ «Журавки» і її окремих учасників по-особливому тепло сприймається глядачами.
Невиправдано буденним і прісним, як на мою думку, виглядало цьогорічне 9 Травня в Нетішині. У ранковому місті не чути було, як зазвичай, ні духового оркестру, ні мелодій воєнних років з гучномовців. Врочистості, яку здатна створити музика навіть при сіренькому сценарії, не відчувалося й впродовж дня, мікрофони на заздалегідь встановленій сцені почали налаштовувати лиш після 17.00, ще через трохи з’явилася надувна гірка для малюків. Нудьгуючих дітлахів можна було б задіяти і раніше.
Зате святкова колона, яка пройшла до пам’ятника загиблим землякам була напрочуд велелюдною. Організованими рядами вийшли на демонстрацію з нагоди Дня Перемоги нетішинські козаки, зокрема й молоде поповнення нашого полку. На урочистому мітингу виступили міський голова Ольга Омельчук, генеральний директор ВП ХАЕС Микола Панащенко, голова правління ВАТ «УБ ХАЕС» Дмитро Оцабрика, керівник ветеранської організації Валерій Шеліванов. Тужливо дзвонили за полеглими церковні дзвони, ритмічно і лунко відбивав хвилину мовчання метроном, почесним салютом озвалися три постріли поспіль. Остання шана тим, хто не повернувся з фронту, хто не дожив до 66-го мирного травня.
Велелюдно було на «Лисячій горі». Гарна погода, весняний настрій, веселі обличчя нетішинців, які прийшли розділити радість Дня Перемоги, сприяли загальному піднесенню. Слова подяки за подвиг у Великій Вітчизняній війні звучали з вуст керівників міста та найбільших підприємств Нетішина. Смачною видалась солдатська каша, якою традиційно пригощають прибулих на «Лисячу гору».
Як апофеоз Перемоги спалахнув у вечірньому небі Нетішина святковий салют. Він символізував радісні почуття і гордість за людей, що відстояли Батьківщину у боротьбі з нацизмом.
Ольга Сокол
Фото Віктора Гусарова
