НетIшинського полку прибуло

У переддень свята Перемоги відбулася посвята в джури (юні  козаки), яка засвідчила, що популярність у місті Нетішинського   козацького полку Міжнародного союзу козаків «Запорозька Січ» неабияк зростає. Відроджуючи традиції і славетну історію предків, слідувати їх відданості Вітчизні виявляють все більше охочих з числа дорослих і дітей. У полк приходять навіть цілими родинами. У ці травневі дні присягу на вірність козацтву і православній церкві склали 64 юних нетішинці. Ця величезна команда, яка донедавна виглядала строкатою гомінкою юрбою, в козацьких одностроях відразу подорослішала і змужні­ла душею. Дарма, що в рядах новоспечених джур хлопці й дівчата різного віку – від другокласників до цьогорічних випускників шкіл.

За козацькою традицією церемонія посвячення в джури почалося з молебню, який відслужив у Кривинському храмі його настоятель, він же полковий священик отець Василій. Там же юні козаки склали присягу. Продовження урочистостей відбувалося вже в Палаці культури за участі батьків, друзів та численних гостей. Особливо щемливо й велично звучали з вуст козачат після отримання відповідного посвідчення – їх вручив отаман Нетішинського полку Олександр Грицаєнко – клятвені слова: «Служу козацтву та православній церкві». Вони розчулили присутніх.

Зі знаменною подією джур привітали міський голова Ольга Омельчук, начальник відділу освіти Марія Моцик, старший інспектор патрульної служби Олександр Пасічник, підприємець Олександр Супрунюк, голова громадської ради Валерій Куліковський. Усі вони говорили про значення для міста і кожного юного козака цієї знаменної події, зазначали, що посвята в джури – не просто ритуал, який ні до чого не зобов’язує. Це своєрідний поріг, переступивши  який маєш переоцінити свою поведінку, зрозуміти усю повноту відповідальності за свої вчинки, свято дотримуючись статутних норм. До цього зобов’язує не тільки звання джури, а доблесна слава багатьох поколінь, гартована у боях, збережена в історичних пам’ятках. Перш, ніж продовжувати і розвивати віковічні традиції, сповідувати усталені цінності, юні нащадки мусять бути добре обізнані з минувшиною рідної землі. Пізнання своїх коренів – одне з першочергових завдань, які мають опанувати під керівництвом наставників. Прикметно, що серед подарунків з нагоди посвяти юним козакам дістався двотомник Дмитра Яворницького про історію українського козацтва. Ці книги, ой, як доречні.

Нетішинський козацький полк утворився завдяки енергійності його отамана Олександра Грицаєнка. З кожним днем він намагається довести, що це формування з’явилося не галочки ради і сповнений все нових і нових ідей, реалізувати які не так уже й просто через відсутність належної підтримки людей, котрі можуть зарадити  ситуації. Але в полку не впадають у відчай, до його лав приходять нові добровольці, готові підставити плече, опікуватися підростаючим поколінням.

Вже сьогодні джури доводять, що гідні своїх старших товаришів. Юнь завзято взялася опановувати вправне володіння шаблею та мистецтвом ведення рукопашного бою, не байдужа до пісні і танцю. Думаю, що в учасників вокального квартету козаків, який представляють Роман Веремій, Сергій Качурець, Андрій Пшеницький, Богдан Ковба, є гідні послідовники серед джур. Концертна програма за їх участю це підтвердила.

Ольга Сокол