Будувати, як це робив Троценко
Учасники громадських слухань у Нетішині наполягали аби соціальні проекти реалізовувалися
паралельно з будівництвом енергоблоків, а то й випереджали його
Досвід Нетішина попередніх років у питаннях проведення громадських слухань невтішний в сенсі активності людей і відвідуваності таких заходів. Не сказати, що виносилися на обговорення питання, до яких нетішинці мали б залишатися байдужими. Бо підвищення, скажімо, тарифів на квартплату та інші комунальні послуги, з приводу чого й скликалися громадські слухання, не випадає назвати другорядними, позаяк торкаються вони кожного. Однак масовості жодного разу не спостерігалося. Будівництво третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС розбурхало громаду. На щастя, не справдилися з огляду на підготовчий процес окремих активістів громади до слухань, прогнози стосовно можливих провокацій.
Сподіватися на цілковиту підтримку населенням реалізації проекту Х-3/Х-4 чи то в місті атомників, чи поза його межами не випадало. Бо ж не відболів іще Чорнобиль, а тут нова глибока рана, заподіяна «Фукусімою-1». Вона ще більше роз’ятрила травмовані душі і долі, додала азарту не тільки опонентам розвитку атомної енергетики, а й вправним мастакам, як тепер модно казати, попіаритися. До цього проектанти та замовники будівництва, експлуатаційники вже діючих енергоблоків були готові і від самого початку налаштовані були вислухати різні думки й запитання, кваліфіковано відповівши на них. Хто хотів почути, почув.
Ще за півгодини до початку громадських слухань у залі Палацу культури важко було знайти вільне місце, за якусь мить він був заповнений вщерть, багато людей стояло попід стінами, хто не зумів протиснутися до залу, залишився на площі. Вуличне озвучення давало змогу почути перебіг кількагодинного діалогу. Втім виступаючі нарікали, що звук поза залом нікудишній і насправді розібрати, про що йдеться на слуханнях неможливо. А все через те, мовляв, що їх організатори не дослухалися до побажань громади, і не провели захід на стадіоні. На що міський голова Ольга Омельчук зауважила: за наявної апаратури озвучення там було б ще набагато гіршим. Отож, Палац культури в даному випадку – найоптимальніший варіант. Сюди, за уточненими даними, прийшло понад 800 людей (861 - авт.).
Голова громадської ради Валерій Куліковський у своєму виступі обурювався, що переважна частина присутніх - працівники атомної станції, котрі «приїжджали сюди обозами і реєструвалися за перепустками». А іншим, мовляв, зась потрапити до залу.
За логікою, «обози», вочевидь, мали вперто нав’язувати меншості свою позицію і швиденько завершити розмову. Насправді від АЕС мали слово лиш ті, хто виступав з аналізом техніко-економічного обґрунтування будівництва двох енергоблоків і давав відповіді на поставлені запитання: заступники генерального директора Олег Рахлінський та Альвіна Шестак і головний інженер станції Віктор Макєєв. Ніхто не збирався заблоковувати мікрофони чи перешкоджати виступам опонентів. Треба сказати, що переважна більшість запитань і виступів прозвучала від тих, хто не приховував свого негативного ставлення до нарощування нових потужностей. Найбільшу активність проявили представники громадської ради та «Свободи». Люди обурювалися, чому громадські слухання проводяться за відсутності екологічної експертизи, і директору Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування Людвігу Литвинському вкотре доводилося пояснювати процедуру проходження всіх етапів, що передують прийняттю відповідного Закону Верховною Радою, та їх черговість. За діючим законодавством якраз екологічна експертиза має врахувати зауваження і вимоги громад, а отже ніяк не може передувати слуханням.
Люди цікавилися якими мережами і куди відправлятиметься електроенергія, яка вироблятиметься на нових енергоблоках, прагнули зрозуміти доцільність добудови в умовах диспетчерських обмежень, цікавилися з яких причин на момент проведення слухань не на повну потужність працює енергоблок №2, чому ХАЕС купує для власних потреб електроенергію на Енергоринку, а не використовує свою, чому взято курс на добудову нових потужностей на старих конструкціях тощо. Звісно ж, не залишилися поза увагою соціальні проблеми міста. Начальник відділу освіти Марія Моцик наголошувала на необхідності при їх вирішенні за рахунок коштів, які може отримати Нетішин від добудови, врахувати нагальні потреби гуманітарної сфери. Аби мати можливість забезпечити необхідною кількістю місць у дошкільних навчальних закладах та проводити навчання в одну зміну в школах, потрібно будувати і новий дитячий садок, і вже забуту обіцяну п’яту школу. Депутат міської ради від «Батьківщини» Микола Степаненко пропонував при розгляді і затвердженні ТЕО 3 і 4 енергоблоків врахувати інтереси громади в сенсі надання преференцій тим, хто відкриватиме в місті допоміжні виробництва, створюючи тим самим нові робочі місця. Як один з прийнятних варіантів – знижка на електроенергію до 50%. Він також вважає за необхідне соціальну сферу розвивати з випередженням будівництва енергоблоків.
Пропозиції не зволікати з соціальними проектами і реалізовувати їх, якщо не на випередження, то хоча б паралельно з ходом робіт на проммайданчику, були й від інших виступаючих. Той же Валерій Куліковський ставив за взірець підхід до цього питання першого директора споруджуваної ХАЕС: «Потрібно робити так, як свого часу Троценко, спочатку соціальний пакет, а потім все інше».
Ряд громадських організацій свої пропозиції і вимоги виклали в письмовій формі, наполягаючи аби вони лягли в основу Звернення учасників громадських слухань до депутатів Нетішинської міської ради, котрим належить прийняти рішення стосовно згоди міста на будівництво блоків. Ольга Омельчук запевнила авторів, що всі висловлені думки будуть узагальнені й розглянуті. Нагадаємо, що пропозиції надійшли від громадської ради при виконавчому комітеті, «Свободи», від голови ради «З’єднання борців за справедливість». Гадаю, дискусій ще буде багато.
З перших хвилин роботи організатори громадських слухань закликали сторони до толерантності. Навіть, якщо й виношував хтось іншу тактику, вона себе не виправдала. Зокрема й тому, що вистачило волі не відповідати випадом на випад і тим самим загострювати ситуацію.
Жодне з озвучених питань, стосувалося воно сьогодення чи перспективи, не залишилося без відповіді. Що залишилося, так би мовити, поза кадром через вичерпаний регламент, знайде відображення у Книзі запитань і відповідей, ознайомитися з якою можна буде в громадській приймальні.
Представник громадської ради Олександр Соловйов зауважив, що діалог не був паритетним: фахівці від ХАЕС та інших профільних установ на підтвердження своїх аргументів наводили розрахунки, технічні обґрунтування, опоненти ж не могли вести дискусію на такому рівні. Не можна не погодитися з його твердженням, хоча звинувачувати когось в необізнаності безглуздо. Покликання і обов’язок кожного бути професіоналом на своєму поприщі, тоді й легше буде шукати компроміс у будь-якій справі, дослухаючись до авторитетних виважених думок, без навмисного нагнітання ситуації. Усі ми живемо в одному місті і користуємося наявною в ньому інфраструктурою, отож у її розвитку зацікавлені так само, як решта нетішинців, хто не працює на АЕС.
З-поміж усіх «шпильок», які прозвучали в залі, найбільше вразила одна. Анатолій Войтко, розвиваючи в своєму виступі ідею недоцільності подальшого нарощування нових потужностей, проти чого він особисто виступає категорично проти, завершив його досить неординарно. Оскільки зал оплесками нагадав оратору про закінчення відведеного часу, він видав фразу: «Поплещете на гробах своїх дітей». Як кажуть, ні додати, ні відняти.
Ніхто й ніколи не говорив про стовідсоткову відсутність ризиків у сфері атомної енергетики. Вони є, і в разі чого найпершими заручниками гіпотетичної небезпеки стануть самі працівники атомної електростанції. Підприємства, на якому працюють цілими династіями, молоді люди приходять на зміну своїм батькам. За що, до речі, дехто з виступаючих звинувачував адміністрацію, бо «без блату на станцію не пробитися, там посади в спадок передають». То невже стануть підковані знаннями спеціалісти свідомими дітовбивцями власних же нащадків?
Ольга Сокол
Фото Галини Косік
