Ядерна енергетика у правових, економічних та політичних аспектах
У Національному університеті «Острозька академія» відбулась міжнародна науково-практична конференція «Ядерна енергетика – перспективи розвитку. Правові, економічні, моральні, політичні й екологічні аспекти», організаторами якої виступили Хмельницька АЕС, Фонд сталого розвитку «Князів Сангушко», Інтелектуальний форум «Єдина Європа» (ІФЄЄ) та власне Національний університет «Острозька академія».
Відкриваючи конференцію, Герой України ректор універсистету професор Ігор Пасічник звернув увагу, що наявність в нашому регіоні потужного наукового закладу і найбільшого в краї промислового підприємства – Хмельницької АЕС - мало б принести обопільну користь. Принаймні навчальний заклад міг би готувати спеціалістів з певних напрямків для ХАЕС. Він відзначив, що громадськість погано обізнана з преференціями, які отримує населення зони спостереження від сусідства з енергетичним велетом. Про це свідчить опитування Інституту соціології й економічного факультету Національного університету «Острозька академія», що проводились в 30-кілометровій зоні навколо ХАЕС.
«Якщо я, будучи 16 років ректором, не знаю, куди взагалі йдуть гроші й чи вони взагалі виділялися на 30-кілометрову зону (а моя підсвідомість говорить, що вони виділялися), то треба в ЗМІ принаймні писати, куди вони виділялися й на що вони пішли. І, мабуть, ці засоби повинні розподілятися не за вказівкою зверху, з Києва, а це повинна робити громада - їй видніше... » - висловився Ігор Пасічник.
З подібною сентенцією звернувся до присутніх і заступник голови Рівненської обласної ради Олександр Чуприна. Посадовець зажадав більшої відкритості у питанні розподілу коштів, що надходять в якості компенсацій, а також перенесення питання на місцевий грунт.
На жаль, присутні науковці з Польщі, інші представники конференції не знали, що саме обласні держадміністрації займаються формуванням «портфеля» замовлень на ті чи інші проекти і саме вони контролюють розподіл коштів.
Президент Хмельницької обласної організації «Фонду сталого розвитку»Князів Сангушко» Ігор Панасенко висловився за пошук об’єднуючих чинників і запросив присутніх від імені керівництва станції відвідати Хмельницьку АЕС.
Ознайомлення розпочалось з традиційних відвідин НТЦ, де станційні фахівці познайомили учасників конференції з принципами та складовими роботи енергоблоків. Далі відбулась екскурсія у машинне відділення.
Після екскурсії ми попросили доктора політології університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (до речі, відкривачки радіоактивності урану) Якуба Олховскі та його колегу Бартоша Боярчика висловити свої враження.
Як з’ясувалось, науковці вражені масштабами і культурою виробництва. За словами Олховскі, побачене та складові дискусії стануть приводом для вивчення екологічної та енергетичної проблеми на грунті Польщі. Донедавна в країні було понад п’ятдесят відсотків прихильників розвитку атомної енергетики. Події в Фукусімі знизили їх кількість на 15 відсотків. «Ми хочемо почути аргументи «за» та «проти» саме в Україні, яка має печальний досвід Чорнобиля».
Ще науковці відзначили, що вступ у Євросоюз приніс не лише позитивні результати, але й вимогу знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Це удар по економіці, певною мірою і безпеці, адже польські ТЕС працюють на бурому вугіллі, запаси якого в країні надзвичайно великі. Проблему могли б зменшити ядерні енергоблоки. І Польща в принципі не відкидає їх будівництво. Про це було сказано у доповіді Якуба Олховскі: «Атомна енергетика в енергетичній безпеці Польщі – суспільний та екологічний виміри». Його колега Бартош Боярчик доповнив тему власними спостереженнями і висновками, серед яких значна протяжність спільних кордонів і споріднення екосистем двох країн.
Провідний інженер ВТС Хмельницької АЕС, аспірант Люблінського університету Олександр Третяк окреслив світові тенденції у ядерній енергетиці та регіональні перспективи її розвитку.
Заступник начальника відділу охорони навколишнього середовища-начальник ЕХЛ Хмельницької АЕС Олександр Голод дав роз’яснення щодо екологічних аспектів роботи станції, яка проектно розрахована на чотири енергоблоки. «Зміцнення безпеки ХАЕС відбувається безупинно, а в техніко-економічних обґрунтуваннях враховані всі фактори можливих негативних впливів», - зазначив він.
Переконливим був виступ кандидата фізико-математичних наук, старшого консультанта відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергія Бегуна, який розповів про умови успішного розвитку ядерної енергетики в Україні.
Проте, не лише позитивні аспекти бачили присутні. Зокрема надзвичайно не толерантно поводились на науковому форумі представники депутатського корпусу Острога.
Серед обговорених на конференції питань - принципи ядерної безпеки, дотримання Україною міжнародних правових основ, захист і збереження культурної спадщини під час надзвичайних ситуацій тощо.
Напрацьовані висновки та рекомендації будуть представлені в рекомендаціях для парламентських слухань.
А ще всі погодились, що подібне спілкування дуже корисне і звернулись до організаторів зробити подібні дискусії традиційними.
Віктор Гусаров
Фото автора
