І не тільки вони, адже як тільки розпочнеться будівництво нових енергоблоків на ХАЕС, для його вчасного і якісного виконанння необхідні будуть у великій кількості пісок, щебінь, цемент тощо. Це якраз ті сировинні матеріали, на які багата довколишня округа, і не скористатися наявністю таких запасів було б нерозумно. Це дозволить мати суттєву економію на транспортуванні, а громади, на чиїх територіях є великі поклади піску, каменю, функціонують цементні заводи, матимуть відчутні вигоди від реалізації будматеріалів перспективному споживачу. Якщо вести мову конкретно про "продукцію" гранітних кар’єрів Шепетівщини, то вона буде затребувана атомниками і під час будівництва струменеспрямовуючої дамби на ставку-охолоджувачі. І хоч зводитиметься вона намивним способом, для укріплення берегів та бетонування поверхні необхідний буде щебінь. Для чого його шукати по всіх усюдах, коли є зовсім поруч?

- Місцеві ресурси використовуватимуться сповна,- запевняв депутатів Шепетівської міської ради генеральний директор ВП ХАЕС М.С.Панащенко в день їх екскурсії на наше підприємство. На зустрічі з Миколою Сергійовичем гості поцікавилися чи мають шанси на успіх потуги місцевої влади добитися включення Шепетівки до переліку населених пунктів, що входять у зону спостереження ХАЕС. В цьому сенсі відповідь була менш оптимістичною для наших сусідів. За чинними нормативами атомна електростанція потужністю 4000 МВт і менше має зону спостереження, що рівняється 30 кілометрам. Потужність об’єкта вища за 4000 МВт дає можливість розширення зони спостереження до 50 кілометрів. Але наука не стоїть на місці, енергоблоки нового покоління мають значно вищий рівень безпеки і в разі гіпотетичної аварії їх вплив на довкілля зводиться до мінімуму. Світ уже практикує проекти, за якими зона спостереження обмежується периметром проммайданчика. Отож, малоймовірно сподіватися, що за умови спорудження 3 і 4 енергоблоків ХАЕС у нас вона видозмінюватиметься в сторону збільшення.

Стосовно самого будівництва, то цей процес наразі знаходиться на стадії обговорення і підготовки відповідних документів. Аби стало можливим прийняття Закону України про розташування, проектування і будівництво об’єкта атомної енергетики - енергоблоки №3 і №4 ХАЕС, маємо належним чином оформити рішення за результатами проведення громадських слухань, завершити експертизу техніко-екномічного обгрунтування, сформувати і передати на розгляд Верховної Ради повний пакет необхідних документів. У планах зробити це восени поточного року, аби за умови проголосованого Закону вже в 2012-у році розпочати активне будівництво.

Поки що його стримуючими факторами є два чинники - відсутність Закону і фінансів. Тривають активні переговори з Російською Федерацією про надання сусідньою країною кредитних ресурсів. На даний момент вони не прийшли до свого логічного завершення і сторони працюють над узгодженням позицій.

Тим часом ЗМІ поширюють інформацію, на чому наголошував один із депутатів, що росіяни мають великі апетити на наші енергоблоки. Вони ж, начебто, самі їх і будуватимуть, завезуть на хмельницький проммайданчик у якості робочої сили китайців...

Микола Сергійович запевнив, що договори на проведення робіт з будівництва енергоблоків укладатиме дирекція споруджуваної АЕС, яку очолюватиме він сам. І "жодних росіян, а тим паче китайців, котрі будуватимуть і забиратимуть собі 3 і 4 енергоблоки, на горизонті нема". Максимально будуть задіяні місцеві будівельники, вітчизняні фахівці, і лиш на стадії монтажу обладнання І контуру можуть залучатися іноземні спеціалісти вузькопрофільного спрямування. Зокрема, атестовані зварювальники, котрі здатні якісно виконувати зварювальні роботи на нержавіючій сталі. Це справді унікальні фахівці, з усіх усюд збирали їх у 2009 році росіяни, готуючи до введення в експлуатацію другий енергоблок Ростовської АЕС. Такий шлях доведеться пройти і нам. Загалом потреба в представниках такої унікальної специфічної професії складатиме 150-180 чоловік, на будівництві ж у пікові періоди задіяними будуть до шести тисяч осіб.

Ольга Сокол

Фото Валерія Валуєва