Знову на пошуки радіації

На «пошуки радіації» вперше отримав завдання відправитись 1986 року в Шепетівці.  Редакція місцевого часопису намагалась з’ясувати наскільки Чорнобиль вплинув на наш край. Адже в той рік було багато земляків, які в усьому негативному бачили вплив Чорнобиля. І певна істерія продовжувалась довгі роки. 

Того року ми разом з працівниками місцевої санепідстанції зробили заміри в кількох місцях. Найвищий показник було зафіксовано в районі автовокзалу – в межах 21-23 мікрорентген. Показники в полі неподалік Серединець та Грицева  не перевищували 9 мікрорентген на годину.

Тоді я думав, що людину можна переконати фактами. За 25 наступних років впевнився, що це справа  невдячна. Приміром, не пам’ятаю випадку, аби віруючий, прочитавши «Астрономію», став заперечувати Бога. Інша справа, що природний процес радіації біль­шість намагається приписати Сатані...

Отже, вкотре відправляємось за межі Нетішина із спеціалістами з дозиметрії, адже під час громадських слухань була зроблена емоційна заява уродженки с.Вельбівно на кшталт того, що онкозахворювання буквально косять мешканців села. І винна в цьому радіація.

У Вельбівно цвинтар навпроти сільради, як нагадування про швидкоплинність життя.   Тут же недобудований Будинок культури, який чекає фінансових вливань понад двадцять років. Певною мірою його доля залежить від спорудження 3-го та 4-енергоблоків ХАЕС, бо в цьому разі частина грошей (близько 10 відсотків від вартості Х/3-Х/4 може надійти на соціально-культурні об’єкти зони спостереження).

Голова сільради Віктор Тишкун у розмові зауважує, що будь-який промисловий об’єкт впливає на довкілля, але не відкидає варварського ставлення до природи, власного здоров’я самих мешканців округи. Серед таких впливів зловживання алкоголем, тютюнопаління, неналежні гігієнічні умови. Один з об’єктів, що  по­значається на життєдіяльності селян –  сміт­­тєзвалище в с.Бадівка. Ми не можемо стверджувати напевно, але саме в Бадівці процент захворюваності і смертності від онкозахворювань вищий, ніж у Вельбівно.

Заступник начальника цеху радіаційної безпеки ХАЕС Олександр Ізюмов з колегою по роботі здій­с­нює замірювання радіації. Біля сільради її рівень в межах 12 мікрорентген. Далі ми відправляємось у місцеву загально­освітню школу. В приміщенні навчального закладу прилад фіксує 16 мікрорентген за годину. В школі наливна підлога, тому такий показник є природнім. Біля будівлі заміри фіксують 12 мікрорентген за годину. Спеціалісти проводять заміри спектрометром, який має показати який саме елемент присутній в цьому місці. Отже, прилад визначає присутність  калію -40. Цей елемент присутній в грунті, жорстві, камінні і кістках людини. Його не можна позбутись, як і сонячної радіації.

- Ми живемо в радіоактивному середовищі, - підтверджує Олександр Ізюмов. – За наявністю певних радіоізотопів ми дізнаємось про вік планети, тих чи інших предметів тощо. До початку будівництва ХАЕС був здійснений так званий нульовий замір радіоактивності в Нетішині і на прилеглій території. Нині він нічим не відрізняється від показників 1986 року.

З ініціативи сільського голови ми провели заміри радіоактивного фону на місцевому футбольному полі. Тут, якщо говорити пафосно, повна ідилія: 9 мікрорентген на годину.

- У мене не було сумнівів, -каже Віктор Тишкун, - що спортсмени займаються на найчистішому у радіа­ційному плані місці села. Вважаю, що спорт, активне дозвілля сприятимуть покращенню здоров’я селян. І проблема недовіри до ХАЕС зніметься автоматично.

Ми за такий підхід, але вкотре хочеться нагадати, що радіація не має ні запаху, ні інших ознак, які можна сприйняти органами чуттів людини. Лише прилади спроможні виявити її.

Люди щодня піддаються впливу природного радіаційного фону, що утворить космічне випромінювання й радіоактивні матеріали в ґрунті, воді та повітрі. Свою частку вносить і вплив штучних антропогенних джерел випромінювання.

Порівняння наслідків найбільшої в історії атомної енергетики Чорнобильської аварії із сьогоднішньою ситуацією в Японії свідчать про величезне перебільшення можливих їх наслідків у ЗМІ й необґрунтованої паніки серед людей.

За даними Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України в 1986 році гостру променеву хворобу діагностували 237 пацієнтам, в 1989 році цей діагноз підтвердили у 134 осіб. Із цих людей в 1986 році вмерли 28, в 1987-2005 - ще 29 чоловік. За даними Російського державного медико-дозиметричного реєстру за минулі роки серед російських ліквідаторів з дозами опромінення вище 100 мзв (це близько 60 тис. чоловік) усього лише кілька десятків смертей могли бути пов’язані з опроміненням. При цьому за 20 років у цій групі від всіх інших причин, не пов’язаних з радіацією, 5 тисяч ліквідаторів.

Наша довідка

Є доза й потужність дози. Потужність дози - це доза за певний проміжок часу. Наприклад 100 мкр/год або 1мкзв/год. Це означає, що якщо ви будете сидіти в цьому місці 1 годину, то отримаєте дозу 100 мікроберів або 1 мікрозіверт

1 Зіверт = 100 бер

1бер - це доза, яку одержить людина в місці, де потужність дози гамма-випромінювання 1 рентген за годину. Бери й рентгени вважають застарілими одиницями і зараз заміняються  на зіверти.

1мікрозіверт/година(мкзв) =100 мікрорентген/година(мкр/г)

Природний фон випромінювання коливається залежно від місцевості від 5 до 30 мкр/год або 0.05-0.3 мкзв/год

Більшість ліквідаторів за увесь час одержали безпечні дози випромінювання в межах 100 мзв, хоча в деяких вони й перевищували 500 мзв. При цьому в деяких районах Землі (Іран, Бразилія, Китай) місцеві жителі за 20 років одержують природне опромінення в 100-200 мзв.

Усього ж за  даними звіту ВОЗ і МАГАТЕ, опублікованого у 2005 році, у результаті аварії на Чорнобильській АЕС «в остаточному підсумку могло загинути в цілому до 4 000 чоловік».

Не можна упускати й вплив економічної кризи на рівень життя й здоров’я нації після розпаду Радянського Союзу. Якщо в 70-х роках у середньому вживання м’яса на душу населення становило близько 70-80 кг на рік, то наприкінці 90-х ця цифра впала до 16 кг на рік. А патології тієї ж щитовидної залози прямо залежать від характеру й збалансованості харчування, як і онкологічні захворювання й імунодефіцит, які приписують прямому впливу радіації.

Віктор Гусаров

Фото  автора