Про актуальне вiд фахiвцiв

Природні катаклізми в Японії, внаслідок яких сталась аварія на енергоблоках АЕС «Фукусіма-1», внесли корективи в експлуатацію діючих енергоблоків у багатьох державах світу, зокрема й України. Сьогодні НАЕК «Енергоатом» розробляє і впроваджує низку заходів для запобігання можливих аварій і реалізовує рекомендації міжнародних організацій, таких як МАГАТЕ, ВАО щодо перевірки готовності АЕС зберігати безпечний стан під час нештатних ситуацій. Саме ця тема була в сфері інтересів представників регі­ональних ЗМІ, які днями відвідали ХАЕС.

Заступник головного інженера з ядерної і радіаційної безпеки ХАЕС Костянтин Щербінін розповів про події, які стались на японській АЕС. За його словами, на АЕС «Фукусіма» за короткий період стались дві надпроектні події. Спочатку трапився землетрус, який призвів до відключення шести енергоблоків від зовнішньої мережі. Але всі аварійні системи електропостачання були своєчасно уві­мкнені. До приходу цунамі вони допомагали підтримувати всі технологічні процеси. Потім вода пройшла через штучні перешкоди і затопила будівлі з автономними джерелами енергозабезпечення внаслідок чого  вони всі вийшли з ладу. Це спричинило аварію на першому, другому та третьому енергоблоках.

Костянтин Рудольфович наголосив, що на події в Японії оперативно відреагували міжнародні організації, які опікуються атомною енергетикою. Не стали винятком експлуатаційники України. Цьогоріч у березні-квітні у структурах НАЕК «Енергоатом» були проведені спеціальні перевірки, оцінки аварійної готовності аварійних комплектів. Подібні процедури під егідою Всесвітньої організації операторів атомних електростанцій відбулися практично на всіх АЕС світу.

Аналітики у сфері ядерної безпеки дійшли висновку, що необхідно переглядати вимоги до проведення аналізів безпеки станцій. Для прикладу, якщо на основі досліджень доведено, що на проммайданчику ХАЕС неможливий землетрус силою більше шести балів, то треба розглядати ситуацію з імові­рністю більшого землетрусу. Вимоги до таких процедур одержали назву «Стрес-тести». Це додатковий аналіз безпеки. У нашій державі вони будуть проводитись за схемою, яка передбачена і для інших АЕС Європи. На сьогодні регулюючим органом – Державною інспекцією ядерного регулювання України спільно із НАЕК «Енергоатом» розроблені вимоги до проведення таких тестів, залучені аналітичні організації, проектні інститути. Вже організовані робочі групи. Ми будемо розглядати ситуацію, як ХАЕС зреагує на понадпроектний землетрус.

Далі Костянтин Щербінін роз’яснив поняття  порогового ефекту. Це землетрус, на який станція вже не відреагує так, як це передбачено в проекті, а всі події розвиватимуться за зовсім іншим сценарієм.

В цьому випадку важливо визначитись у проведенні низки заходів, які дадуть можливість мінімізувати негативні наслідки.

Під час візиту на ХАЕС представники мас-медіа скористались можливістю стати свідками проведення планово-попереджувального ремонту в машзалі другого енергоблока.

Потім відбулась зустріч із заступником головного інженера з ремонту Валерієм Лисенком. Він повідомив, що на другому енергоблоці ХАЕС триває ремонтна кампанія. В машзалі проводиться капітальний ремонт третього циліндра низького тиску. Очікується надходження нового ротора,  модернізованого фірмою ALSTOM. Будуть виконані роботи на теплообмінному обладнанні, арматурі.

У реакторному відділенні закінчується капітальний ремонт обладнання другого каналу безпеки, планується проведення комплексного випробування другого каналу безпеки, передремонтне випробування третього каналу безпеки.

Також проведені заходи щодо вивантаження відпрацьованого ядерного палива в басейн витримки, демонтована внутрішньокорпусна шахта.

Крім цього в капітальному ремонті знаходяться трубопровід четвертого головного циркуляційного насосу. Незабаром буде проведено вихорострумовий контроль теплообмінних трубок четвертого парогенератора.

У  ремонтних роботах задіяний весь персонал енергоремонтного підприємства, а також спеціалісти інших підрозділів електростанції. До проведення певних робіт причетні і представники підрядних організацій. Ремонтна кампанія триває згідно із затвердженими графіками.

Про співпрацю ХАЕС із міжнародними контролюючими органами розповів начальник відділу міжнародної співпраці і технічної допомоги Владислав Коренюк. Він повідомив, що цьогоріч планується партнерська перевірка ХАЕС інспекторами Московського центру Всесвітньої організації операторів АЕС. Буде перевірятись надійність експлуатації діючих енергоблоків ХАЕС за десятьма напрямками. Такі партнерські перевірки дають можливість підвищувати ядерну безпеку, поліпшувати рівень експлуатації всього обладнання, а також створювати сприятливі умови для обміну експлуатаційним досвідом.

У ході перебування на ХАЕС журналісти також взяли участь в обговоренні проекту Звіту з екологічної оцінки Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків українських АЕС, до якого були залучені представники ДП НАЕК «Енергоатом», експерти компанії «POYRY» та Українського центру екологічних водних ресурсів, керівники підрозділів ХАЕС.

Заступник генерального директора з капітального будівництва ХАЕС Олег Рахлінський повідомив, що Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КзППБ) розроблена ДП НАЕК «Енергоатом» із урахуванням рекомендацій спільного проекту Єврокомісії, МАГАТЕ тощо. Програма розроблялася з метою підвищення безпеки експлуатації АЕС в рамках довгострокової державної стратегії їх вдосконалення. КзППБ складається з понад 800 заходів, які заплановано впровадити на атомних електростанціях. Спрямовані вони на підвищення безпеки експлуатації енергоблоків як за нормальних умов, так і в умовах аварій. Ці заходи стосуються діючих АЕС і не торкаються спору­дження, нарощування потужностей чи продовження терміну експлуатації енергоблоків. Перелік заходів, які планується впровадити на українських атомних енергоблоках задля підвищення їх безпеки, формувався відповідно до українських норм і стандартів, рекомендацій МАГАТЕ та Риск­аудиту, національних регулюючих органів із врахуванням звітів з аналізу безпеки та досвіду експлуатації. Програма розрахована на 7 років, а на її реалізацію піде близько 1,180 млрд. євро.

У ході обговорення зазначалось, що обов’язковою умовою надання кредиту є екологічна оцінка впливів на навколишнє середовище, пов’язаних з реалізацією Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки.  Фактично – порівняння реальних та можливих впливів на довкілля, пов’язаних з експлуатацією атомних енергоблоків, без реалізації КзППБ та у разі реалізації КзППБ. Екологічна оцінка включає такі завдання, як характеристику кожної АЕС, опис існуючого стану навколишньо­го природного, соці­ального та техногенного се­редо­вища у межах зон спостереження кожної АЕС та результатів прогнозу змін їх стану в разі відмови від реалізації КзППБ, оцінку впливу заходів Програми на прогнозовані зміни, опис ресурсозберігаючих, природозахисних заходів, заходів з охорони праці та управління надзвичайними ситуаціями на кожній АЕС; огляд залишкових впливів від кожної АЕС за нормальних умов експлуатації (без врахування та з врахуванням заходів КзППБ); оцінку екологічних ризиків при аваріях (без врахування та з врахуванням заходів КзППБ); оцінку можливого транскордонного впливу реалізації Програми.

Експерти П’єр Бідерман, Людвиг Литвинський та Андрій Демиденко розповіли не тільки про процес громадських консультацій, а довели, що реалізація Програми не несе прогнозованих негативних впливів на навколишнє природне, соці­альне та техногенне середовище. Впровадження всіх її заходів позитивно вплине на підвищення рівня безпеки енергоблоків та зменшення імові­рних ризиків. В тому числі і заходів, розрахованих на підвищення сейсмостійкості блоків.

 Олександр Шустерук

Фото автора