вічний поступ вперед
Будь-яке виробництво постійно удосконалюється і розвивається не тільки за рахунок використання більш сучасного обладнання, а й модернізації та реконструкції того, що перебуває в експлуатації і зарекомендувало себе належним чином. Таким шляхом йде і ХАЕС, де організацією виконання таких заходів займається відділ відповідного профілю – модернізації і реконструкції обладнання. Про справи поточні і на перспективу розмова нашої журналістки з начальником ВМіР О.П.Косіком.
- Система, за якою ведеться робота з модернізації і реконструкції, - розпочав він, - включає в себе створення і підтримання в актуальному стані переліку проблем, що стосуються цього напрямку. Сам перелік формується із пропозицій підрозділів станції. Відділ їх систематизує і відслідковує виконання намічених заходів на кожному з етапів, які загалом складають 3-річний цикл. В перший рік замовляється проектна документація, над виготовленням якої, як правило, працюють фахівці КІЕПу, а також інших організацій, які мають відповідну ліцензію, дозвіл і досвід такої роботи. Після випуску проектної документації, розгляду її в підрозділах, усунення зауважень та видачі її у виробництво, підрозділи станції починають робити замовлення обладнання та матеріалів, у відповідності до специфікацій проекту. На обладнання, що внесене до зведеної річної заявки на комплектацію, відповідно до «Закону про державні закупівлі» необхідно провести торги.
- Процес достатньо тривалий.
- Безумовно, тим паче, що діючи в правовому полі, ми не можемо знехтувати Законом про держзакупівлі, за яким зобов’язані проводити торги, на організацію яких, включаючи підготовку тендерної документації, витрачається доволі багато часу. Ще один нюанс, який суттєво впливає на дотримання відведених 3-річним циклом термінів – виготовлення замовленого обладнання. Від рівня його складності залежить за який час виробник може впоратися з цим завданням. Буває, що він вимірюється місяцями – від 3 до 9. Якщо до процесу виготовлення залучаються іноземні підприємства, вони приступають до виконання замовлення лише після отримання авансу. Усі ці складові в сумі своїй визначають скільки часу доведеться потратити на те, аби отримати необхідне обладнання. Ну а далі, його необхідно змонтувати, провести пуско-налагоджувальні роботи та прийняти в дослідну або промислову експлуатацію.
- Чи обов’язковою є норма, коли до монтажу обладнання залучаються спеціалісти заводу-виробника, у тому числі й іноземні?
- У випадках, коли замовляється складне обладнання, на етапі закупівлі, у технічних вимогах до обладнання, підрозділи вказують на необхідність присутності представника заводу-виробника під час монтажу і пуско-налагоджувальних робіт.
Є випадки, коли за контрактом такі фахівці супроводжують роботу поставленого обладнання протягом 2 ППРів поспіль. Прикладом тут може слугувати перевантажувальна машина ядерного палива. Це досить складне обладнання з не менш складним програмним забезпеченням. Недоліки, які можуть виникнути в експлуатації, виявляються якраз під час проведення планово-попереджувального ремонту. Оскільки перевантажувальна машина - обладнання специфічне, адже задіяне не повсякчас, то зауваження персоналу станції до заводу-виробника можуть бути усунуті його фахівцями лише під час наступного ППР. В таких випадках, обладнання спочатку приймається в дослідну експлуатацію, і лише після усунення всіх зауважень – в промислову експлуатацію.
- Олександре Петровичу, назвіть будь-ласка основні причини, що спонукають підприємство до проведення заходів з модернізації і реконструкції обладнання.
- Станція проектувалася давно, тоді ж закуплялося обладнання. Воно має визначений термін експлуатації, потребує ремонту, а запасні частини до нього сьогодні фактично відсутні. Не слід забувати, що з роками набагато жорсткішими стали вимоги до обладнання, його характеристик. Є обладнання, що потребує заміни через застосування більш складного програмного забезпечення. Причин багато, їх можна перераховувати довго.
- Які значимі заходи з модернізації виконано на ХАЕС за останні роки?
- Не можу не назвати реалізацію Програми модернізації підвищення безпеки Х-2 «після пуску» 2004-2010 років, яка передбачала виконання 146 заходів: до пуску їх було виконано 66, після пуску – 80. «Концепція підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій» (2006-2010 р.) включала в себе 47 заходів, з яких 16 пілотних, а 31 необхідно було адаптувати за результатами впровадження на інших АЕС.
Якщо вести мову про конкретні роботи, перелік яких досить великий, то тут заслуговує на увагу заміна системи внутрішньо реакторного контролю, інформаційно-обчислювальних систем, агрегатів безперебійного живлення на обох енергоблоках, заміна релейних шаф керування компресорами резервної дизельної електростанції на шафи керування на базі УКТС, модернізація системи продування парогенераторів, заміна імпульсно-запобіжних пристроїв парогенераторів, заміна імпульсно-запобіжних пристроїв компенсатора тиску на енергоблоці №2, заміна основних регуляторів рівня в парогенераторах. А ще введено в експлуатацію автоматичну систему контролю радіаційної обстановки, змонтовано систему шарикового очищення «Тапрогге» для очищення конденсаторів турбоживильних насосів та конденсаторів великої турбіни, впроваджено системи газового пожежогасіння в приміщеннях систем безпеки енергоблоків, замінено кабельну продукцію, що не відповідає вимогам температурної стійкості, збудовано та введено в експлуатацію резервний трансформатор власних потреб, виконано цілу низку інших заходів.
- Чим характерний в плані модернізації і реконструкції обладнання поточний рік?
- В поточному році на енергоблоці №1 передбачена реалізація 9 заходів з модернізації, на другому енергоблоці – 5, на загальностанційних об’єктах – 4. Окрім того, зараз проводиться екологічна оцінка Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КзППБ) на 2011-2017 роки. Проведення такої експертизи – це вимоги європейських банків-кредиторів. Відповідно до цієї програми, заплановано до виконання на нашому першому енергоблоці 60 заходів (26 заходів уже виконано в рамках інших галузевих програм, а решту необхідно буде виконати в рамках КзППБ), на другому енергоблоці – 45 заходів (41 захід виконано також в рамках інших галузевих програм, а решту необхідно буде виконувати в рамках КзППБ).
Сама програма досить масштабна і дороговартісна, в грошовому еквіваленті це сягає понад 1.2 мільярда євро для всіх енергоблоків України. Частка Хмельницької АЕС в цій програмі складає понад 132 млн євро. Передбачені заходи будуть виконуватись в основному за рахунок кредитів міжнародних банків і частково – за рахунок коштів НАЕК «Енергоатом». Основне завдання сьогодні – завершити всі організаційні моменти, належним чином провести екологічну оцінку. Є надія, що вже наступного року ми зможемо отримати на рахунки перші фінансові надходження для виконання запланованих заходів.
- Чи змінилися підходи до питань модернізації та реконструкції обладнання після аварії на АЕС «Фукусіма-1»?
- Було відповідне розпорядження НАЕК «Енергоатом», згідно з яким належало розробити додаткові заходи для запобігання подій, що мали місце в Японії, і мінімізації впливу на довкілля і населення в разі ймовірних інцидентів. Зусиллями спеціалістів нашої станції такі заходи були розроблені та направлені в НАЕК «Енергоатом».
В розвиток цього, в Києві за участю представників всіх українських АЕС, Науково-технічного центру НАЕК «Енергоатом» та Державного науково-технічного центру Інспекції з ядерного регулювання було проведено нараду з обговоренням всіх пропозицій. Напрацювання учасників наради у вигляді пропозицій направлено в ДІ ЯРУ.
Виходячи із пропозицій, очевидно, постане питання про перегляд Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України. Вочевидь, у ній з’являться додаткові заходи, окремі з тих, що вже містяться там, будуть розширені. Крім того, проектні інститути нині працюють над розробленням стрес-тестів для кожного проммайданчика окремо. З врахуванням геологічного та інших чинників розташування вітчизняних АЕС, для кожної з них стрес-тести міститимуть свої особливі моменти.
* * *
Модернізація та реконструкція обладнання – процес безперервний і, в принципі, безкінечний. Адже час не стоїть на місці, нестримно пульсує інженерна та наукова думка. Те, що лиш вчора викликало захоплююче «Еврика», сьогодні уступає більш прогресивним новаціям, і нема кінця-краю поступу. Як у тій оповідці про бажання дійти лінії горизонту. Чим більше просуваєшся вперед, тим оманливішою видається намічена мета і віддаляється в просторі. Але бажання долати нові відстані не згасає, хоч кожен новий крок вимагає зусиль. В сенсі обговорюваного у цій публікації питання, зусилля виливаються у чималу копієчку. Починаючи з 2005 року і дотепер, ХАЕС потратила на заходи з модернізації понад мільярд гривень. Співрозмовник стверджує, що такі фінансові витрати виправдали себе. Бо, як показує практика, реалізовані заходи пішли на користь підприємству і дозволили підвищити рівень безпеки обох енергоблоків.
Ольга Сокол
На знімку: один з комплексів, застосованих на ХАЕС в рамках виконання заходів з модернізації і реконструкції обладнання