Цей візит відбувся в середу, програма відвідин видалася насиченою і різноплановою - наші сусіди мали можливість ознайомитися з роботою діючих енергоблоків, побачити в якому стані знаходяться майбутні мільйонники, зрозуміти принцип роботи ядерної установки, що можна прослідкувати на повномасштабному тренажері в навчально-тренувальному центрі. Усе, що в ході екскурсії залишилося за кадром, гості з’ясували, зустрівшись з генеральним директором станції Миколою Панащенком.

Розлого й доступно Микола Сергійович розповів про виробничу діяльність очолюваного ним підприємства, поточні справи і плани на майбутнє. А розпочав діалог з питання, яке роками не втрачає актуальності - вплив ядерного об’є­кта на навколишнє середовище. І хоч завдяки сучасним технологіям та системам захисту і контролю він мінімізований до величин, які складають соті і навіть тисячні долі відсотка гранично-допустимих норм, розмови про удавану шкоду раз-по-раз ширяться поміж людьми. От і в Острозі є ініціативна група, котра не втомлюється виступати в місцевих засобах масової інформації, видаючи чергову порцію «дези» про загрозу для округи «атомного монстра».

 - Ми вже кілька разів давали в ЗМІ аргументовані відповіді на всі обвинувальні закиди, запрошували авторів публікацій відвідати ХАЕС і в розмові з фахівцями отримати вичерпні відповіді на всі запитання, але наші пропозиції залишаються проігнорованими, - зауважив генеральний директор. - Вочевидь, наші аргументи та докази з реальними показниками їх не цікавлять. Але й за цих умов ХАЕС не відмовляється від діалогу і, я думаю, він колись відбудеться.

У середу діалог вдався. Серед питань, які задавали гості, звісно, переважали ті, що найбільше хвилюють громаду з огляду на близькість міста як до самої ХАЕС, так і до об’ємного ставка-охолоджувача. Острожани побоюються, що в разі технічних проблем на дамбі місту не уникнути великої біди. Воно й справді, об’єм води у 120 мільйонів тонн, якби вона раптом через руйнацію дамби хлинула потужною хвилею за межі ставка-охолоджувача, загрозливий для території. Але, на щастя, її стан, як показують спостереження, наді­йний і ніякої небезпеки діюча споруда в собі не таїть. Єдині порушники спокою на цьому об’єкті - бобри, яким доводиться «пропонувати» змінити місце проживання.

Не варто, як сказав Микола Сергійович, перейматися нестачею води у ставку-охолоджувачі в разі роботи чотирьох енергоблоків, бо саме на таку кількість потужностей він і розрахований. Якість води висока, суттєве збільшення кількості риби, зокрема білого амура, дозволило позбавитися засилля водоростей, навчилися ми  «співжиттю» з молюском дрейсеною, отож, водне питання не видається нам вразливим.

На рахунок вибору місця розташування сховища для відпрацьованого ядерного палива, то вже прийнято рішення, що в Україні воно буде мати статус централізованого - для Рівненської, Южно-Української і Хмельницької атомних електростанцій. І будуватимуть цей об’єкт у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Взаємну зацікавленість проявили сторони в обговоренні питання надання передбачених вітчизняним законодавством соціально-економічних компенсацій і пільг територіям, прилеглим до АЕС. На жаль, Закон, у якому прописаний механізм реалізації цих положень, не набув чинності через вето Президента. Є надія, що воно буде подоланим і Закон запрацює. Але варто пам’ятати одне: як би швидко не хотілося освоїти кошти, на які вправі  розраховувати та чи інша громада, вони будуть надходити тільки після того, як реально розпочнеться будівництво енергоблоків. Система своєрідного авансування тут не передбачена. Наразі громади мають попередньо визначитися з об’єктами, які потребують фінансових вливань. Пропозиції, що надійшли на ХАЕС вже сьогодні, «тягнуть» на 930 мільйо­нів гривень. На думку Миколи Панащенка, до переліку, поданого територіями, напевно варто включати відновлення систем зв’язку та оповіщення на випадок аварійної ситуації на АЕС та необхідності в евакуації населення. Цю проблематику озвучив на зустрічі представник місцевої структури МНС, переймаючись тим, що наявні плани взаємодії відповідних служб з ХАЕС в подібних випадках реалізувати важко якраз через відсутність належного зв’язку. Взяти на себе виконання всіх робіт атомна станція не може, бо в разі аварійної ситуації, тут зобов’язані насамперед її ліквідувати та подбати, за потреби, про евакуацію персоналу, а тоді й жителів міста. Мусять дбати на місцях про відповідну інфраструктуру відповідальні за це служби територій.

Цікавилися острожани долею сміттєпереробного заводу. Проектно-дослідницька робота в цьому плані не припинялася, є надія, що на етапі будівництва нових енергоблоків завод таки буде збудовано.

Сусіди залишилися задоволеними відвідинами станції.

- Коли дивишся фільм про якийсь технологічний об’єкт, зауважуєш як метушаться, бігають люди, - каже Ю.П.Ягодка. - У вас же персонал робить свою справу спокійно, а значить станція працює в штатному режимі. Це ми не шкодували ніг та пришвидшували ходу, щоб якомога більше побачити на власні очі і донести до людей об’єктивну думку про роботу енергетичного об’єкта. Всіляко сприятимемо вам у цьому і під час проведення громадських слухань.

Ольга Сокол