Вхід

У розбудові ХАЕС – запорука стабільності держави

Пт, 30 Жовтня 2009

 

Таку позицію Тарас Олександрович  Пустовіт озвучив, зустрічаючись з журналістами місцевих та регіональних ЗМІ у понеділок. Не приховує, її поділяють не всі колеги, в тому числі й з інших міст, підозрюючи міського голову у відстоюванні вузьких інтересів. Ба, навіть більше, у відроблянні грошей за продиктовану збоку позицію. Йому доводилося чути закиди, що ХАЕС зі спеціального фонду виплачує певні суми посадовцям з міських рад і райдержадміністрацій, таким як він прихильникам будівництва нових потужностей, аби переконували громаду в доцільності цього процесу.

- Авторитетно заявляю, - каже він, - що ніяких грошей від станції не отримую і ні з ким з її керівників не спілкуюся – кожен робить свою справу. Більшість депутатів міської ради підтримують мене, і це відрадно.

Він пам’ятає, скільки зусиль доклали атомники аби запрацював другий енергоблок, який міг би живити електроенергією господарство країни два десятки літ раніше. Натомість нас поглинула криза прагматичного мислення, довгий час не дозволяючи вивищитися  над справді жахливою трагедією Чорнобиля і піти далі. Тепер ось переживаємо кризу іншу – фінансово-економічну. Але все це явища прохідні і ми не вправі допустити їх тривалої гальмівної дії, зупинивши свій поступ, на який че­кає країна, чекають громади прилеглих до ХАЕС територій, серед них і Острожчина.

За програмою соціального розвитку територій, яка виконувалася в рамках добудови і введення в експлуатацію нашого другого енергоблока, Острог отримав суттєву фінансову підтримку – 4 мільйони 214 тисяч гривень, що не набагато менше тодішнього річного бюдже­ту міста – 6,8 млн. гривень. Це були великі гроші, за які тут змогли зробити багато корисних справ соці­ального спрямування. Найбільшу частку з виділеної суми – півтора мільйона гривень – місто використало на реконструкцію доріг. Змогли залучити кошти на проведення конкретних робіт фактично у всіх освітніх закладах. У школі №1 взялися за заміну старих вікон на більш енергоефективні, у музичній школі зробили котельню, реконструкція школи №3 (на знімку) обійшлася у 550 тисяч гривень, дитячих дошкі­льних закладів - 300, гімназії – 219 тисяч гривень. За словами міського голови, кожний соціально-значущий об’єкт отримав якусь допомогу. Вдалося реконструювати центральну котельню, фасад приміщення міської ради, певною мірою вирішити проблему освітлення міста,  виділити кошти на розроблення Генерального плану, придбати меблі для РАГСу тощо. Що й казати, підмога очевидна і своєчасна. Розраховують на неї і в ході будівництва 3-го і 4-го енерго­блоків.

Міський голова жалкує, що довгоочікуваний Закон, свої пропозиції до якого подала й Асоціація територіальних громад міст, розташованих у зоні спостереження АЕС, заветований Президентом України. А тому, поки документ не набрав чинності, про майбутню співпрацю громад та атомних станцій йому доводиться говорити через «якщо», не маючи впевненості в своїх прогнозах і сподіваннях. Отож, якщо закладені в законі механізми (йдеться про відрахування коштів на соціальний розвиток територій – авт.) працюватимуть, Острог, за підрахунками місцевих фахівців, може сподіватися щонайменше на 40 мільйонів гривень, район – на цілих 90. Тарас Пустовіт допускає, що з огляду на інфляцію вартість добудови ростиме, а відповідно й названі ним суми збільшаться. Тим не менше, кожне місто, село та селище, на які поширюється дія Закону, щорічно матиме цільові кошти на розвиток соціальної інфраструктури. Якщо пропонований законодавцем підхід збережеться, у що хочеться вірити нашому співрозмовнику, на переконання острозького міського голови, компанії НАЕК «Енергоатом» простіше буде знаходити порозуміння з громадами зони спостереження.

Як тільки будівництво на проммайданчику стане реальністю і соціальна програма запрацює та стане зрозумілим на які кошти може розраховувати громада, міс­то готове надати перелік об’є­ктів, роботи на яких є першочерговими й невідкладними. Наразі тут визначилися з основними проблемами, за конкретизацією справа не стане. Як і раніше, не терпить зволікань подальша реконструкція доріг і залишається для влади і громади завданням №1. Острожанам так само прикро, що за наявності в місті спортивної школи тут немає пристойного спортивного залу, де можна було б не тільки проводити тренування, а й приймати змагання з міні-футболу, регбі тощо. Свої вимоги диктує час до удосконалення всіх ланок господарства і зобов’язує вміти економно витрачати матеріали, бережно поводитися з коштами, грамотно експлуатувати обладнання, слідкуючи за новітніми напрацюваннями в кожній сфері. В Острозі планують перевести на автономне опалення всі школи й дитячі садочки, завершити прокладання централі­зованої каналізації, аби ці послуги стали доступними кожному  жителю міста. Є плани стосовно освітлення окремих вулиць, виконання певних робіт в інших установах соці­ального спрямування. Міський голова сподівається, що побажання громади не будуть проігноровані.

Стосовно будівель і споруд, віднесених до пам’яток архітектури, підхід у нього наступний. Необхідність у їх реставрації та збереженні факт незаперечний, а от за які кошти… Те, що включено до пам’яток архітектури місцевого значення, мало би за наявності грошей фінансуватися з міської казни. Решта – з Держбюджету. Хоча місто не проти спільних проектів (закладання парку, наприклад – авт.), проведення благоустрою. Є задуми, приміром, облагородити площу Івана Федорова та оглядовий маршрут довкола Замкової гори. Це чи не єдиний об’єкт, який має проектну документацію на проведення реконструкції. Самі будівлі місту не під силу, бо потрібні великі фінансові вливання. Надія на те, що криза минеться і запрацює відповідна державна програма. А от деякі опоряджувальні роботи на території доведеться брати на свої плечі. Тут планують зробити сцену, облаштувати місця паркування автобусів, прокласти тротуари й провести освітлення – історична місцина повинна стати привабливою для відвідувачів.

Таких планів не те що багато, предостатньо. Реалізовувати їх можна, лише маючи відповідні кошти, яких у куцому дотаційному бю­дже­ті міста катма. Отож, беручись за будь-яку велику справу, треба думати з яких джерел вона фінансуватиметься. Вихід один – пошук інвесторів, надія на соціальну програму, передбачену проектом добудови нових енергоблоків ХАЕС. Іншого не дано.

Ольга Сокол 

 

 




ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!