Ген-ген прошелестіли сторінки літ і зненацька постало питання про вихід на пенсію. Хоч і за пільговим списком, але ось він рубіж у 55, маєш право насолоджуватись спокоєм. Ніхто не підніматиме вночі, аби виконати наднормативне завдання, не треба думати про насоси турбінного цеху, які стали невід’ємною складовою трудової біографії.
Більше двох десятків років тому прийшов він на ХАЕС, аби знання, талант присвятити улюбленій справі. Геннадій Михайлович Бородін ази роботи з механічного обладнання засвоїв у Хмельницькій морській школі електромеханіків. Тоді всім курсантам цієї ДТСААФівської школи обіцяли – служитиме на аеродромах, насправді ж всіх забрали на флот.
Геннадій свої три роки служби на Дальносхідних морських рубежах СРСР провів з великою користю для душі і розуму. Опанував на відмінно техніку, начитався досхочу технічних і художніх книг, що дозволило без труднощів вступити в вуз. Молода рвучка вдача покликала шепетівчанина на найперспективніше у регіоні виробництво – Хмельницьку АЕС. Тут він і пустив коріння: отримав житло, почав ставити на крило дітей, зріс як фахівець.
Чимало років Геннадій Михайлович працює майстром дільниці з ремонту насосів турбінного цеху енергоремонтного підприємства ХАЕС.
- Золоті руки, золота душа, вмілий керівник, - так характеризують фахівця. І хоч подекуди напружений ритм роботи, надзвичайна відповідальність за справність обладнання позначаються на душевному настрої, він зберігає оптимізм і тверду переконаність, що потрібен виробництву і товаришам по роботі. Отож, пенсія зачекає. Трудова біографія продовжуватиметься.
Віктор Гусаров