Ген-ген прошелестіли сторінки літ і зненацька постало питання про вихід на пенсію. Хоч і за пільговим списком, але ось він рубіж у 55, маєш право насолоджуватись спокоєм. Ніхто не підніматиме вночі, аби виконати наднормативне завдання, не треба думати про насоси турбі­нного цеху, які стали невід’ємною складовою трудової біографії.

Більше двох десятків років тому прийшов він на ХАЕС, аби знання, талант присвятити улюбленій справі. Геннадій Михайлович Бородін ази роботи з механічного обладнання засвоїв у Хмельницькій морській школі електромеханіків. Тоді всім курсантам цієї ДТСААФівської школи обіцяли – служитиме на аеродромах, насправді ж всіх забрали на флот.

Геннадій свої три роки служби на Дальносхідних морських рубежах СРСР провів з великою користю для душі і розуму. Опанував на відмінно техніку, начитався досхочу технічних і художніх книг, що дозволило без труднощів вступити в вуз. Молода рвучка вдача покликала шепетівчанина  на найперспективніше у регіоні виробництво – Хмельницьку АЕС. Тут він і пустив коріння: отримав житло, почав ставити на крило дітей, зріс як фахівець.

Чимало років Геннадій Михайлович працює майстром дільниці з ремонту насосів турбінного цеху енергоремонтного підприємства ХАЕС.

- Золоті руки, золота душа, вмілий керівник, - так характеризують фахівця. І хоч подекуди напружений ритм роботи, надзвичайна відповідальність за справність обладнання позначаються на душевному настрої, він зберігає оптимізм і тверду переконаність, що потрібен виробництву і товаришам по роботі. Отож, пенсія зачекає. Трудова біографія продовжуватиметься.

Віктор Гусаров