Виступ інваліда-візочниці Олени Токар на одній із цьогорічних сесій Нетішинcької міськради нікого не міг лишити байдужим. Те, що звично здоровому – спуститися-під­нятися ліфтом, – для інваліда, який пересувається візком, перетворюється у непоси­льну задачу. Пані Олена зіштовхнулася з проблемою, актуальною майже для всіх людей     з обмеженими фізичними можливостями, – міська інфраструктура пристосована до того, що користуватися нею можуть лише здорові. Певні зрушення намітилися у 2008 році. Президент своїм указом зобов’язав органи місцевої влади зробити доступними для інвалідів-візочників усі місця загального користування – побудувати пандуси. Принагідно зауважимо, що згадана програма у Нетішині виконується.

Та повернімося до родини Токарів. Річ у тім, що на руках пані Олени – хвора лежача дочка. Якщо мама з горем-бідою могла перебувати на вулиці хоч кілька разів на тиждень, то юна Оксанка бачила небо лише через вікно. Олена Михайлівна неодноразово зверталася у міськвиконком, аби обміняти своє помешкання на квартиру на першому поверсі. Там щоразу розводили руками: немає варіантів. Цього літа справа зрушила з місця. Депутати Наталія Бугаєва та Геннадій Вагнер знайшли варіант – і наприкінці липня сім’я Токарів справила новосілля. Виходити на вулицю стало набагато простіше. Завжди знайдуться сильні чоловічі руки, аби допомогти подолати кілька сходинок у під’їзді і випхати візок. Та найзручніше і найкраще – власний пандус. Можна його збудувати власним коштом. Та для двох інвалідів, які на лікування ледве відкладають з невеликих пенсій, про це годі й мріяти. Токарі зібралися чекати милості від бюджету – хоч довго, але реально. Та світ не без добрих людей. Кому першом­у прийшла ідея нараз вирішити проблеми жінок, дові­датися не вдалося. Усі віднікувалися, мовляв, «не піару ради…». Факт залишається фактом: минулого тижня силами нетішинських підприємців, об’єднаних у громадську органі­зацію «Край», пандус до квартири Олени Токар було спору­джено. Майстри попрацювали на совість. Для початку відремонтували й утеплили балкон. Встановили метало-пластикове вікно і броньовані двері. Над порогом прилаштували   навіс. Аби колеса­ візка не ковзалися у дощ чи ожеледицю, залізну поверхню пандуса застелили спеціальною гумою.

Щоб висловити свою радість і вдячність, у Олени Михайлівни бракувало слів. На згадку вона подарувала голові ГО ТП «Край» Олександру Супрунюку власноруч вишиту ікону Божої Матері «Годувальниця» та вічнозелене деревце. 

Загалом у доброчинній акції допомоги Токарям взяло участь майже п’ятдесят «краян». Серед них Олександр Супрунюк, Валерій Преподобний, Олександр Ситник, Павло Гук, Володимир Михальчук, Анатолій Бацан, Олександр Кузнєцов тощо. Підприємці Торгового центру зібрали понад дві тисячі гривень. На спорудження пандуса витратили майже 15 тисяч гривень. І це лише на будматеріали, трудові й транспортні затрати до уваги не брали. Роботи у квартирі Токарів продовжуються. «Краяни» наразі фінансують заміну підлоги у кімнатах. Річ у тім, що старий дерев’яний настил не витримує ваги візків й подекуди почав провалюватися.

Людмила Михалєвська