А тепер і засобами кіно

Нетішин багатий на таланти. Варто заглянути хоча б у збірник «Нетішинських талантів дивоцвіт», що в двох випусках поспіль  представляє  непересічних осіб міста енергетиків, аби переконатись: тут живуть поети і прозаіки,  композитори і співаки, реалізатори мистецьких проектов і дослідники історії краю, художники, скульптори…

Здається, жоден мистецький жанр не омирули увагою творчі особи міста. Аматори сцени, примером, ставили дитячий балет і оперу на музику місцевих композиторов. Видано колективні збірники поезій і дослідницькі роботи з історії краю. Творчі вечори самодіяльних композиторов збирали чисельну аудиторию прихильників. Однак, за визначенням ведомого марксиста наймасовіший вид мистецтва - кино, донедавна залишався за рамками творчого процесу місцевих митців. А чому б і ні, запитали себе члени літературної студії «Натхнення», яка діє при міській бібліотеці?  Однак від задуму до втілення в життя лежить чималий шлях. Насамперед визначились з темою. Вона була підказана самим житиям: місцевого скульптора Світлану Мефодівну Лелях в числі кращих представниць України було вызнано «мадонною десятиліття» . Це  титул, який не можна придбати за гроші, адже визначається він глибокою поганою за справи, що наперекор долі здійснює людина, це визнання суспільством подвижницької діяльності особи.

Як написав у вірші один керівник студії  «Натхненя» та й автор цих рядків: “напевно сік заплаканих беріз кипів, бродив та набирався хмелю, аби на все життя дісталось сліз чарівній жінці і митцю Світлані Лелях, і , мабуть, … звеличення душі над тілом…».

Світлана Мефодівна багатогранна особа. Існує таке поняття, як людина -оркестр, для якої по плечу  будь-яке складе завдання з царини  музики. Нашій героїні вдалось отримати благословіння  богів музики та поезії, скульптури та графики, зрештою вона наділена талантом организатора, що у  час, коли богато хто опустив руки,  цінується на вагу золота.

Отже у студійців було з кого творити образ сучасника і було звідкіля брати канву для художньо-публицистичного фильму. Книга «На зболоних крилах любові», що її впорядкувала Світлана Лелях,  стала Джебелом для написання сценарию. Автор трьох збірників поезій Ганна Митюк освоила нові для себе жанри режиссера - постановщика і автора сценарию. Вона ж і читала текст за кадром. І її спокійний голос гарно дополнив картину створеного. Звичайно, були консультації з людьми, що мають досвід у створенні подібних публіцистичних стрічок.  І студійці щиро завдячують за це хмельничанам Віктору Ноглю, Олександру Космачу, Петру Подольцю, профессору з Ніжина Петру Зелінському. Головну  ж  роботу здійснили, крім поетеси і вчителя моловших класів Ганни Митюк,  прцівники телестудії Хмельницької АЕС  Віталій Ляшук і Тетяна Тарасюк. Це вони мало не поденно потягом тривалого часу виїздили нà зйомки  до Києва, у села і места, в яких формовалась і зростала героиня фильму. Вони використали материал з архівів фильмофонду, об єднали вже нині історичні кадри з урочистостей відкриття пам тників і меморіальних дошок, що їх виготовила зà останні п ятнадцять роков Світлана Лелях. Перд глядачем проходять обличчя нардепів Генадія Удовенко і Петра Мовчана, письменників Василя Кравчука та Миколи Руцького, фахівців у царині медицини, енергетиків, культармійців, музикантів тощо.  Не можна оминути творчий здобуток викладача Нетішинської міської музичної школи Галини Айсіної. Саме її песня про Україну на вірші Світлани Лелях   є рефреном до усіх шести частин художньо-публіцистичного фільма. Вона ж виконавиця цього заспіву. В фільмі використані інші пісні Галини.

Не можемо обійти  увагою Таню Степанюк, яка  виконувала роль Світлани Лелях в дитинстві. Можливо відтепер у дівчинки з явиться непереборна жага до кіномистецтва і на екранах України пануватиме її «голівудська посмішка».

Отже, задум втілився у кінострічку, яку нещодавно було представлено численим глядачам, що з ухались У. різних куточків Украхни. Тут були гості з Мариуполя і Хмельницького, Рівно і Моршина. Тут біли письменники і науковці, журналісти численних видань, самі творці стрічки. Старовинне село Кривин  в долі Світлани Лелях займає не останнє мясце. Тут вона провела дитячі роки лікуючись від туберкульозу.

Новозбудований ресторан «Сонет» на околиці Старого Кривина,  надав можливість гостям помилуватись крàєвидом на гарний парк князів Яблоновських, предоставив великий плазмодий екран для перегляду стрічки, çрештою об єднав затишком та гарними стравами.

Голова міжнародного благодійного фонду  Святої Марії Гпнна Матіко-Бубнова прислала телеграму з вітанням з нàгоди цієї події. Звичайно ж, вітальні слова були сказані і в ході всього цього дійства. Принаймні, від імекні літературної студії відзначено грамотами причетних до створенная стрічки. Світлані Лелях  слова визнаня сказали письменники Микола Руцький та Василь Кравчук, вручивши останні свої книжки, що тільки-но собачили світ.  Професор Ніжинського университету Петро Зелінський та його колега профессор … прокоментували побачене і побажали творчих досягнешь усім, хто не байдужий до історії, до мистецтва, до людей.

Слова щирого визнання звучали  з вуст  заступников генерального директора Хмельницької АЕС Альвіни Шестак і Віктора Демидюка, які мали можливість по-новому оцінити можливості працівників телестудії ХАЕС.  Не останню роль у остаточному забарвленні страчки вирішили й кудри документалістики, що її представили для роботи колеги місцевої телестудії «Лотел».

Почин зроблено. Мистецтво кино прийшло у Нетішин.

Віктор Гусаров