Хтось назвав цю атлетику легкою, мабуть зважаючи, що біг людини – це природньо,   і не потребує  зусиль. Напевно так воно і виглядало раніше, адже ще на початку дев’ятнадцятого століття 94 відсотки м’язової енергії витрачала людина на забезпечення власної життєдіяльності і лише шість – на розумову. Нині цифри треба переставити в зворотній послідовності. Малорухливість нависла дамокловим мечем над сучасною людиною. Пам’ятаємо низку печальних випадків з дітьми після шкільних уроків фізкультури,  спостерігаємо багато людей з  викривленою поставою, надмірною вагою, важкою ходою. І як радіє око, коли людина рухається енергійно і бадьоро, стрімко і легко. Дуже рідко це вроджені особливості. Як правило, вони досягаються значними зусиллями сили  волі. Принаймні,  це стосується легкоатлетів КДЮСШа, якими опікується тренер Олександр Краснов. Нелегко, але впевнено бігуни Нетішина пробивають собі дорогу на гору легкоатлетичного олімпу. Особливі успіхи прийшли до Людмили Потапенко, Валерії Ткачук, Антона Железнякова, Яни П’ятковської. Наполегливість у тренуванні стала втілюватись у результати. Так 25-27 вересня в Ялті на чемпіонаті України з легкої атлетики серед команд ДЮСШ та СДЮСШОР, де змагались юнаки і дівчата 1992 р.н. і молодші, наші представниці відзначились у естафетному бігові 100 м + 200 м + 300 м + 400 м, залишивши позаду 30 команд. Нетішинки  Вікторія Ткачук, Яна П’ятковська та Людмила  Потапенко  разом з подругою по команді Хмельниччини Надією Тимчур створили сенсацію – виграли естафетний біг. Вихованки Олександра Краснова показали гарні результати і в індивідуальних видах: Людмила Потапенко стала 7-ю у бігу на 800 метрів (2 хв.18,03 сек), а Яна П’ятковська – 8-ю у бігу на 200 метрів (26,55 сек).

 Далі – більше. Днями нетішинки взяли участь у 52 міжнародному турнірі з легкої атлетики імені генерал-лейтенанта Дмитра Карбишева, який проходив у прекрасному критому манежі міста Бреста. Зразу обмовимось, що виготовляли закордонні паспорти юні  легкоатлети за власний кошт і дорогу оплачували з власної кишені. На жаль, це традиція для початківців, не добра, будемо відверті. Бо коли легкоатлети Нетішина побачили манеж, кількість команд, з якими належить зустрічатись на бігових доріжках (понад сорок збірних з Москви, Санкт-Петербурга, Тули, Мінська, прибалтійських республік і Білорусії), урочистості, якими зустрічали спортсменів, біла заздрість полонила їх душі.

Однак, це на завадило надзвичайно добре виступити нетішинкам на цьому турнірі. Насамперед вони пораділи успіху подрузі по команді Хмельниччини Марини Бех, яка у стрибках в довжину не знайшла собі рівних конкуренток. Її результат 5 метрів 85 сантиметрів сьогодні, напевно, кращий серед молодих атлеток колишнього СРСР.

Але й нетішинки зробили гідний внесок у командний залік. Насамперед Людмила Потапенко була дру­гою на дистанціях 300 та 600 метрів з результатами відповідно 43.2 секунди та 1хвилина 39.2 секунди.

Вікторія Ткачук на 300-метрівці стала четвертою, а на дистанції 60 метрів дев’ятою, поступившись трьома десятими переможниці змагань.

 Антон Железняков  так само дев’ятий на 60-метрівці і п’ятий  на трьохсотметрівці. А ще команда Хмельниччини у естафеті 4 х 200 виборола третє місце. В загальній скарбничці області (троє нетішинців і п’ять хмельничан) два перших, два других, три третіх місця в різних індивідуальних дисциплінах і бронза у естафеті. Організатори змагань спочатку з інтересом, а потім з певним здивуванням дивились на наших юних легкоатлетів.

Серед тренерів області з легкої атлетики існує рейтинг, який демонструє досягнення наставника у підготовці спортсменів. Цього року Олександр Краснов з поміж сімдесяти чоловік  наблизився до п’єдесталу пошани – четвертий. Попереду наставники, що готували учасників олімпійських ігор та інших високих спортивних форумів. Королева спорту чекає на нові імена. Хочеться, щоб результати нетішинських  вихованців засяяли на небосхилі найвищих досягнень нелегкої легкої атлетики.

Віктор Гусаров