Напевно кожен чув їх голоси. «Оля-ля» від Ольги Багній, Олег Нечидюк, Андрій Конько, Віктор Ніщенко, Ксеня Юрченко, Ольга Радянська, Оксана Марків,  Оксана Велігурська, Тетяна Дробот,- всі вони в ефірі мало не щодня і віщують слухачам  на хвилі 106,4 FM найрізноманітнішу інформацію про життя краю. Музичні, інформаційні, розважальні програми, дорожний патруль – це лише частина з багатого арсеналу  радіоефіру наших колег з Рівного. 2003 року під час велопробігу між Нетішином і Кузнецовськом, який здійснювали працівники Хмельницької АЕС, акцію супроводжували радіоголоси від «Радіо-Трек», надихаючи подорожніх не зійти з дистанції, допомагаючи наповнити її змістом  і глибиною. Наш кореспондент Олександр Шустерук тоді півночі малював плакат з емблемою «Радіо  Трек»106,4 FM (бо на той час компанія ще не мала такої широкої друкованої реклами, яку має нині) аби довести, що нашу акцію забезпечують  підтримкою неабиякі засоби ЗМІ. «Радіо Трек» в числі лідерів радіомовлення нашого краю, і ми плідно співпрацюємо на ниві роз’яснення значення атомної енергетики для України.

Зокрема комерційний директор і автор ряду передач «Радіо Трек» Олег Нечидюк після відвідин Хмельницької АЕС щиро вважає, що атомний прогрес не лише можливий, але й бажаний для Хмельниччини і Рівненщини, та й всієї України, бо «на атомних об’єктах серйозно ставляться до безпеки і дисципліни, бо на станції забезпечено найвищий рівень відповідальності, бо працівники ХАЕС в числі робітничої еліти держави». А заявити про цю переконаність він отримав право після відвідин станції і зустрічі з героями багатьох передач «Радіо Трек» вже не в студії, а на робочих місцях.

Минулої суботи майже всі вільні від ефіру радіо­журналісти мали можливість ознайомитись з ХАЕС.

Звичайно,  перша зупинка на шляху до ядерного виробництва -   навчально-тренувальний центр станції. Начальник цього підрозділу  і вод­ночас заступник головного інженера з підготовки персоналу Володимир Іванович Ісупов повів у зал, де встановлено тренажер блочного щита управління ХАЕС. Підготовку і навчання тих, хто здійснює управління енергоблоком, не припиняли ніколи, і перші начальники зміни блока, провідні інженери управління блоком та турбіною спочатку навчались на тренажерах інших АЕС. Згодом ця процедура стала надбанням нашого навчально-тренувального пункту, а останні десять років фахівці удосконалюють власні навички і знання на тренажері, що відтворює обстановку на БЩУ існуючих енергоблоків.  Інструктори названого підрозділу отримали відповідні ліцензії на підготовку спеці­алістів за сімома напрямками.

Тренування на тренажері вимагає не лише знання фаху, але й значних емоційних сил. Саме про це розповідав журналістам Володимир Іванович Ісупов та  провідний інструктор, керівник тренажерної підготовки НТЦ Анатолій Григорович Коваленко.  Гостям було продемонстровано ситуацію, пов’язану з падінням частоти в енергомережі і дію  автоматики у подібній ситуації. За сценарієм блок «відвалився» з енергосистеми України через надмірне навантаження споживачів. Умовно виведено з дії всі джерела живлення, мав би настати повний колапс, але наявні засоби безпеки в кінцевому результаті відновлюють ситуацію.

Журналістів цікавило призначення тих чи інших датчиків, дії працівників станції у критичній ситуації,  кількість  систем захисту, відповідальність  персоналу, його службова підпорядкованість, процес «утилізації» використаної у реакторній установці води, норми радіаційного навантаження на ремонтника і ще низка важливих для розуміння усьо­го, що відбувається на ХАЕС, питань. Значний інтерес викликав муляж касети «ТВЕЛ» і розповідь про процес розщеплення урану в реакторі. Тут, як мовиться, знання шкільного курсу фізики стали у пригоді.

 А ще Володимир Іванович провів гостей навчальними аудиторіями, ознайомив із стендами і наочним приладдям, розповів про кількість навчальних годин для підготовки спеціаліста, тощо.

Важливу інформацію про стан будівництва 3-го та 4-го енергоблоків отримали радіожурналісти від знаного будівельника з великим стажем роботи в атомній промисловості, працівника управління капітального будівництва станції Валерія Івановича Гасюка. Причому їм було надано можливість оглянути недобудовані корпуси машзалів третього та четвертого енергоблоків і подивитись з нульо­вої відмітки реакторного відділення третього енергоблока в небо. Саме звідси дуже добре помітно незрілість рішення мораторію 1990 року на припинення будівництва блоків, які могли вже в економіку країни видати не один десяток мільярдів кіловат-годин електроенергії.

Що споруда справила враження на колег з Рівного,  говорив за телефоном у прямому репортажі з місця події радіослухачам «Радіо Трек» журналіст Андрій Конько. В ефір він доніс інформацію про грандіозність споруди, про серйозність усього, що робиться на станції, про враження від спілкування із спеціалістами, яких свого часу мав за співбесідників у прямому ефірі, адже співдружність ХАЕС з «Радіо Трек», як ми зауважили раніше, вже має традиції.

Заключним етапом відвідин станції стала екскурсія в турбінне відділення першого енергоблока. Те, що гідно виглядає навіть у недобудованому стані, при змонтованому обладнанні справляє враження надзвичайної величі і потужності. Заслужений будівельник України Володимир Миколайович Шершньов намагався перекричати гудіння турбіни, аби пояснити етапи перетворення сили пари в електроенергію.

За традицією журналісти зажадали сфотографуватись біля збуджувача генератора та біля турбіни, а потім і біля прохідної станції. Тут вони поділились враженнями, і зокрема директор ЗАТ «Радіо Трек» Микола Кульчинський відзначив, що хоча не вперше відвідує станцію, почуття гордості за вміння людини експлуатувати АЕС виникає щоразу, як тільки переступаєш прохідну станції.

Вражає спокій працівників, їх діловитість і знання, впевненість у справі, яку вони роблять. Це переконує, що Україна гідна мати власну ядерну енергетику і розвивати її.

Окрема розмова про відвідини радіожурналістами з Рівного Нетішинського міського краєзнавчого музею. Багатющий історичний матеріал блискуче донесла до сердець і розуму гостей завідуюча науково-освітнім відділом музею Надія Кухоцька. Гості отримали уяву про походження в цій місцині ремесел і природно-ландшафтні особливості краю, про історичні битви і здобутки в культурно-мистецькому житті, ознайомились з процесом будівництва Хмельницької АЕС і міста Нетішин.

Звичайно ж, колеги збагатились знаннями про наймолодшу АЕС України, одне з найперспективніших міст держави, про людей, які підносять славу міста. Впевнений, відтепер вони ще переконливі­ше розповідатимуть про здобутки Хмельницької АЕС і атомної енергетики України.

Віктор Гусаров