Вхід

Об’єкт, якого чекає Україна

Срд, 16 Грудня 2009

 

З ініціативи відділу роботи з громадськістю і ЗМІ у Києві відбулася зустріч наших журналістів зі спеціалістами ряду академічних інститутів, які задіяні у розробці техніко-економічного обґрунтування будівництва 3 і 4 енергоблоків ХАЕС і вагомої складової цього документу – «Оцінки впливу  на навколишнє середовище». Розмова проходила в столичному інституті «Енергопроект» 10 грудня, на поставлені запитання відповідали заступник головного інженера цієї наукової установи Володимир Якович Шендерович, головний інженер проекту Хмельницької АЕС Анатолій Леонідович Баханович, директор Інституту інженерних вишукувань і досліджень Георгій Федорович Нестеренко, завідуючий лабораторією технічної гідробіології Інституту гідробіології Олександр Олексійович Протасов. Стислий зміст розмови у викладі нашого журналіста Ольги Сокол пропонуємо увазі читачів.

Проект

з прицілом на 50 років

- Будівництву 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС дано нарешті зелену вулицю. Певна частина проектувальних робіт покладена на українську сторону. Які питання вирішуватиме у цьому проекті ваш  інститут?

В.Я.Шендерович (на знімку)

- На рівні галузі прийнято рішення про використання на нових енергоблоках реакторної установки типу В-392Б виробництва Російської Федерації. Є відповідна Постанова Кабінету міністрів України, якою визначено, що саме це обладнання має враховуватися при розробці ТЕО, зараз тривають переговори між НАЕК «Енергоатом» і російським «Атомстройэкспортом» про співробітництво і підготовку міжурядової угоди. Власне, її робочий варіант уже готовий, а основні питання цього документу про взаємодію в реалізації проекту Х/3-Х/4 були предметом обговорення на зустрічі українського і російського прем’єр-міністрів у Ялті. Як тільки підписання угоди відбудеться, будуть розроблені і узгодже­ні умови взаємодії. Очевидним є факт, що замовником виступатиме НАЕК «Енергоатом», а підрядником з боку Росії – «Атом­строй­экспорт». Умови взаємодії сторін включатимуть питання кредитування, фінансування, постачання обладнання, будівництва.

Передбачається, що Генеральним проектувальником виступатиме українська сторона, зокрема, наш інститут, який працює над проектом будівництва ХАЕС від самого початку, а тепер наші фахівці зосередились на підготовці ТЕО нових енергоблоків. Отож, ми просто продовжуватимемо свою діяльність з Генпроектування, поповнюючи при цьому максимальний об’єм проектних робіт. У разі необхідності проведення певних додаткових досліджень за конкретними напрямками, залучатимемо до цього інститути відповідного профілю.

Участь у проекті російської сторони визначатиметься окремо. З огляду на вибір реакторної установки для 3-го і 4-го енергоблоків стає зрозумілим, що її проектуванням займатимуться росіяни, в даному випадку КБ «Гідропрес».

- Проект передбачає використання модернізованої ядерної установки В-392 Б. Що в ній нового і чи є діючі аналоги цієї установки?

- Для початку трохи історії. Хмельницька АЕС спроектована чотириблочною,  виходячи з цього, збудована   вся інфраструктура станції, об’є­кти водозабезпечення, допоміжні споруди тощо. Не забуваймо, що й на самих 3 і 4 енергобло­ках будівництво велося і припинилося тільки після оголошення мораторію. Отож, ідеологія розширення станції полягає у використанні вже існуючих конструкцій. Для обґрунтування можливості їх експлуатації проведено велику роботу  з обстеження і оцінки технічного стану будівельних конструкцій, до чого залучалися фахівці спеціалізованих організацій. Аналіз наданих експертами звітів досить позитивний: за умови проведення ремонтно-відновлювальних робіт, визначених за результатами обстеження, конструкції можуть експлуатуватися тривалий час.

Аналогом реакторної установки В-392 Б, обраної для 3 і 4 енергоблоків Хмельницької АЕС, є запроектована установка для 5 і 6 енерго­блоків Балаковської АЕС. Проект пройшов у Росії експертизу і отримав ліцензію. Об’єктивності ради повинен сказати, що до його реалізації справа не дійшла. Але причина тут не в якихось недоліках проекту, просто планами розвитку атомної енергетики Російської Федерації будівництво згадуваних балаковських енергоблоків наразі не передбачено, у цьому регіоні нема потреби в додаткових потужностях. Ситуація на цій станції була схожа на нашу: нові блоки мали споруджуватися з використанням існуючих будівельних конструкцій.

Відмінність нового проекту від попереднього полягає у застосуванні на 3 і 4 енергоблоках більш досконалого обладнання і впровадження додаткових систем безпеки. Адже пріоритетним напрямком було і залишається підвищення рівня безпеки, в тому числі, й насамперед, в умовах можливих аварійних ситуацій і аварій. Оснащення додатковими пасивними системами підвищить надійність експлуатації і дозволить більш ефективно запобігати аваріям та пом’якшувати наслідки у разі їх виникнення.

Передбачається також удосконалення з точки зору експлуатаційної надійності парогенераторів, головних циркуляційних насосів з покращенням їх конструкції, АСУ ТП з врахуванням сучасних досягнень, вирішення ряду інших питань, від яких залежить надійна робота об’єкта. Безумовно, більш удосконаленим буде сама реакторна установка зі строком експлуатації уже не 40 років, як раніше, а 50.

- За рахунок чого досягатиметься запроектована тривалість?

- Передусім за рахунок якості матеріалів і додаткових ретельних досліджень, аналізів, за рахунок спеціальних методів виготовлення обладнання, методів контролю тощо. Сукупність перелічених чинників дозволяє збільшувати строк експлуатації. Вочевидь, це також не межа, цілком ймовірно, що на час завершення 50-річного терміну може бути прийняте рішення про його продовження.

До речі, така тенденція по відношенню до раніше збудованих енергоблоків має місце зараз, в світовій практиці є відповідні напрацювання. В Україні, наприклад, ми саме ведемо роботи над продовженням строку експлуатації перших двох енергоблоків Рівненської АЕС – проектних 30 років для енергоблока № 1 там спливають у 2010-у.

«Электросила»

чи «Турбоатом»

- Фахівці розділяються у поглядах якій турбоустановці надати перевагу – вітчизняній чи російській. На ваш погляд, що має бути визначальним у виборі: економічна доціль­ність, надійність в експлуатації, інше?

- На діючих енергоблоках ХАЕС експлуатується так звана швидкохідна турбіна виробництва  Ленінградського металічного заводу. Досвід експлуатації, можливо навіть не стільки самої турбіни, як генератора, негативний в умовах України. Маємо велику кількість неприємних моментів на Южноукраїнській АЕС, прикрий випадок був на ХАЕС, але ситуацію вдалося виправити завдяки модернізації генератора, у чому допомогла фірма ALSTOM. У южноукраїнських енергетиків становище в цьому плані й досі залишається складним. Тому після спеці­

ального розгляду цього актуального питання і проведення конкурсного відбору технічна рада НАЕК «Енергоатом» прийняла рішення перейти на використання так званої тихохідної турбоустановки вітчизняного виробництва. Себто – «Турбоатому», аналог якої встановлений на Запорізькій АЕС, але в нашому випадку вона має кращі показники надійності, техніко-економічні показники і можливість підвищення потужності.

Що стосується генератора, то наразі остаточного рішення з цього приводу немає, проводиться додаткове вивчення питання. Для остаточного вибору генератора надіслано запити закордонним фірмам.

Не в кількості справа

- Є дані, що на фінській АЕС, побудованій за російським проектом,  використовується п’ятикратна система безпеки, в той час, як на українських – трикратна. Наскільки надійні системи безпеки нових блоків, що нового у цій царині буде впроваджуватись на блоках № 3 і № 4?

- Стосовно п’ятикратної системи безпеки у вас інформація помилкова. За радянським проектом була спроектована АЕС «Ловіса». За своїми характеристиками її енергоблок відносно близький до ВВЕР-440, але має свою специфіку і триканальну систему безпеки, де кожен канал повноцінно функціонує навіть за відмови двох інших. Вона відповідає всім вимогам  МАГАТЕ.

Є на Заході енергоблоки, в тому числі росі­йського виробництва, які мають чотири канали безпеки – фінська «Олкілуото», АЕС у Китаї та Індії. Але функція четвертого каналу дещо інша. Він передбачений, виходячи зі специфіки західної практики, за якою один із 4 каналів будь-коли і на будь-який термін може бути виведений в ремонт.

Для нашого ж енергоблока обґрунтованість наступна: один канал безпеки може знаходитися в ремонті 72 години. Якщо протягом цього часу завершити необхідні роботи не вдається, потрібно зупиняти енергоблок. Але випадків, коли б до цього доходило, немає.

Все спочатку

- Будівництву енергоблоків передує розробка техніко-економічного обґрунтування. У чому особливість саме цього проекту?

А.Л.Баханович

- Будівництво і введення в експлуатацію енергоблоків № 3 і № 4Хмельницької АЕС є пріоритетним завданням у стратегії розвитку енергетичної галузі України до 2030 року. У чому незвичність цієї роботи? Технічний проект Хмельницької АЕС на всі 4 заплановані енергоблоки був затверджений Міненерго СРСР у 1979 році. Перша черга – 2000 МВт – була витримана, і на момент добудови другого енергоблока техпроект ще залишався чинним. Нині, згідно з нормативними документами України, він втратив силу. І будівництво 3 та 4 енергоблоків в цьому плані вестиметься з нуля, заново маємо пройти весь ланцюжок розробки необхідних документів – техніко-економічне обґрунтування, технічний проект, робоча документація. Інша складність – врахування раніше виконаних робіт і застосування існуючих конструкцій та споруд.

ТЕО – лише перша стадія на шляху будівництва, на основі якого уряд прийматиме відповідне рішення. Ми показуємо в цьому документі доцільність, необхідність та можливість добудови нових енергоблоків, обґрунтування економічної ефективності. Над його підготовкою працюють фахівці багатьох інститутів Києва, Львова, Харкова.

- Як швидко ТЕО може бути завершеним?

В.Я.Шендерович

- З огляду на фінансову ситуацію, яка склалася, для цього знадобиться, як мінімум, ще півроку.

ХАЕС здоров’ю не шкодить

- Чи враховуються в ТЕО питання, пов’язані із впливом виробництва на здоров’я працівників і населення зони спостереження. Які складові беруться за основу?

- Одним із основних документів – складових ТЕО - є «Оцінка впливу на навколишнє середовище», який проходитиме експертизу у Міністерстві охорони природи і Міністерстві охорони здоров’я. Згідно з вимогами нормативних документів питання впливу на здоров’я населення обов’язкове до розгляду. Цей розділ у нинішньому ТЕО виконується, він уже практично завершений. Для визначення можливого впливу будівництва і подальшої експлуатації енергоблоків на здоров’я населення, залучили до роботи фахівців з Інституту гігієни і медичної екології ім. Марзєєва.

Для вивчення цього питання обрано Славуту, як місто, що знаходиться неподалік АЕС. Отримані дані порівнюються з показниками, які мають місце в Полонному, розташованому за межами зони спостереження. За кількістю і характером зайнятості населення, аналогічними містобудівними характеристиками обидва населені пункти схожі між собою і підходять для отримання адекватної порівняльної оцінки динаміки здоров’я людей. Тим паче, що в цих містах проводяться не тільки спеціальні, а й довгострокові дослідження, започатковані ще в пору підготовки «Оцінки впливу на навколишнє середовище» для енергоблока № 2 у 1998-1999 роках. Отримані результати засвідчили: негативних змін стану здоров’я населення, яке проживає в зоні спостереження, зумовлених впливом ХАЕС, а відтак і ризику зростання захворюваності, не виявлено. Висновки, зроблені в ході підготовки «ОВНС» для енергоблока № 2, знайшли своє підтвердження зараз – загрози здоров’ю людей від діяльності АЕС нема.

Складна філософія

- З огляду на втрачений з відомих причин час, що призвело до необхідності заміни певних конструкцій, модернізації обладнання тощо, будівництво нових енергоблоків зростає в ціні. Чи відома вже  сьогодні загальна вартість проекту одного енергоблока?

- Складне філософське запитання, я вам скажу. В Україні, та й в інших країнах, прослідковується складна тенденція зростання цін на обладнання, матеріали, послуги, роботи. Це має значний вплив на галузь атомної енергетики, яка потребує постачання складного обладнання. Зростає вартість наданих робіт і послуг з огляду на достатньо високу кваліфікацію їх виконавців. Так що визначитися з конкретною сумою при ще не завершеному ТЕО неможливо. Можу лиш сказати, що освоєність промислового майданчика, наявна інфраструктура та використання існуючих будівельних конструкцій позначаться на загальній вартості, це дешевше, ніж починати будівництво на новому місці.

Безпідставні тривоги

- Багато розмов точиться стосовно існуючого в районі Нетішина тектонічного розлому, який нібито може вплинути на безпеку ХАЕС. Що правда і що вимисел?

Г.Ф.Нестеренко

- Я би порадив усім, хто переймається цією проблемою, звернутися до «Оценки сейсмической опасности площадки», виданої в двох книжках, які підготували фахівці нашого інституту і ряду інших профільних організацій. Ці матеріали відкриті, є, як у нас, так і на станції, і за бажання з ними можна познайомитися. Необхідні консультації ми готові надати.

Авторитетно заявляю: проведені нами ґрунтовні дослідження дають підстави стверджувати про відсутність будь-яких небезпек, викликаних тектонічними розломами, які в районі розташування ХАЕС відсутні.

Дамбу можна

експлуатувати

- Мешканці Острога висловлюють претензії стосовно надійності дамби ставка-охолоджувача, його можливості забезпечити чотири блоки водою необхідної концентрації.

- Ставок-охолоджувач був запроектований і побудований у 1978 році, для цього споруджено піщану намивну дамбу. Так, в ході експлуатації виявлено ряд факторів, які вказують на необхідність проведення певних ремонтних робіт. І нічого в цьому дивного нема, йдеться бо не про будівельні чи проектні огріхи, сумніватися в своїй міцності та надійності дамба не давала підстав. Але 30-річний термін експлуатації дається взнаки. Назріла необхідність робіт з відновлення фільтру дренажного каналу і низового відкосу земляної дамби – там вона заростає кущами. У ТЕО передбачено такі роботи, які будуть виконані одночасно з будівництвом 3 і 4 енергоблоків. Намічено ряд інших заходів, втілення яких дозволить подальшу експлуатацію споруди, не боячись, що це може мати хоча б якісь негативні наслідки.

Кілька слів хочеться сказати про водний баланс ставка-охолоджувача, який ми додатково проаналізували за допомогою фахівців спеціалі­зованих організацій. Щоб врахувати всі фактори, які мають місце сьогодні, і так чи інакше відрізняються від того, що свого часу було закладено в проект. До того ж, було неабияке технічне бажання зробити режим роботи водойми таким, який би забезпечував експлуатацію максимальної кількості енергоблоків у літній період. В цю пору, як правило, один із них знаходиться в ремонті, але ми вважаємо за доцільне забезпечити потенційну можливість одночасної роботи всіх 4 енергоблоків, незалежно від пори року.

Для покращення режиму роботи водосховища ТЕО передбачено будівництво струменеспрямовуючої дамби, яка відповідним чином визначає рух потоку води, задіюючи при цьому значно більшу площу ставка для її кращого охолодже­ння. Якраз це сприятиме в теплу пору року забезпеченню одночасної роботи всіх енергоблоків. Тобто, створювані нині водні умови дають можливість підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності, який на вітчизняних АЕС наразі залишається невисоким через недостатній попит споживачів електроенергії на нашу товарну продукцію. Але ж криза не вічна, ситуація стабілізується, і ми маємо бути готові до максимальної завантаженості енергоблоків. З водою проблем не буде, її запасів у ставку-охолоджувачі вистачить.

Дрейсена під контролем

- Свого часу великою проблемою для Хмельницької АЕС стало засилля дрейсени у водосховищі. Механічними методами вдалося суттєво зменшити кількість цих молюсків, хоча від їх присутності є й певна користь. Чи існують розрахунки стосовно оптимальної кількості дрейсени у ставку-охолоджувачі з огляду на специфіку цієї гідроспоруди?

О.О.Протасов (на знімку)

- На етапі підготовки «Оцінки впливу на навколишнє середовище» для енергоблока № 2 з’ясувалося, що в документі відсутній розділ, присвячений питанню можливості виникнення біологічних перешкод. Ця тема взагалі не дуже активно обговорювалася, за нашою пропозицією такий розділ знайшов своє місце в «Оцінці…». У ньому відмічалося, що на момент підготовки документу дрейсени в ставку-охоло­джу­вачі не було. Що взагалі-то виглядало парадоксальним, оскільки водойма  розташована в межах ареалу цього молюска, і рано чи пізно він мав би там з’явитися. Ми передбачали, що це може мати певні негативні наслідки.

У 2002-2003 роках дрейсена таки оселилася у водосховищі, і, як це неодноразово бувало в інших аналогічних водоймах, створила досить великі проблеми у водопостачанні. Є така біологічна закономірність: коли новий вид організмів вселяється у нову акваторію, як правило, відбувається миттєвий сплеск його популяції. Під час планового ремонту енергоблока в 2004 році фахівці-експлуатаційники Хмельницької АЕС переконалися в цьому.

Проблема не нова, її переживають багато водосховищ. Добре, що керівництво станції оперативно відреагувало, нетішинські енергетики звернулися за допомогою до нас. Інститут продовжив свою дослідницьку роботу на ставку-охолоджувачі, яка триває й дотепер. На станції вжито серйозних заходів для механічного вилучення дрейсени з підвідного каналу, ситуацію вдалося стабілізувати.

Поширення дрейсени не обмежується рамками ставка-охолоджувача, оскільки він і вся система водопостачання енергетичного об’єкта являє собою єдину техно-екологічну систему. І тому личинки молюсків розміром до 100 мікрон безперешкодно проникають через будь-які фільтри у системи водопостачання і осідають там, порушуючи відтак їх нормальну роботу.

Ми висловили свої рекомендації, до яких на станції дослухаються. Помимо, так би мовити, механічного регулювання кількості молюсків дрейсени, потрібно контролювати процес розмноження. Як показали наші дослідження, у ставку-охолоджувачі температурний режим сприяє її активному розмноженню. Якщо, наприклад, у Київському водосховищі прослідковується чіткий пік появи личинок при температурі води +15 +160С, і до цього можна підготуватися, то в нашому випадку такої передбачуваності немає. Небезпека появи личинок у системах водопостачання Хмельницької АЕС існує протягом року. Боротися з дрейсеною на цьому етапі марна справа, варто виждати поки личинки додадуть у рості і їх величина досягне 5-6 мм. Отож, контроль за процесами, які відбуваються у наших гідроспорудах, має бути безперервним. Робляться перші кроки в цьому напрямку, з ініціативи інституту, а також спеціалістів ХАЕС і НАЕК «Енергоатом» розробляються «Заходи з контролю гідробіологічного режиму на ставках-охолоджувачах АЕС».

Проблема дрейсени з точки зору створення нею біологічних перешкод, сама собою не зникне, тому позитивного результату можна добитися тільки у випадку системної роботи: контроль за її місцем «проживання», ростом популяції, механічне прибирання підвідного каналу, контроль за станом фільтрів і трубопроводів. У цьому запорука успіху.

- Які дослідження екосистеми ставка-охолоджувача ХАЕС проводить зараз лабораторія технічної гідробіології?

- Дослідження не припиняються, маємо сприяння в цьому фахівців інституту «Енергопроект», оскільки самотужки працювати на технічних водоймах важко. А ще - велике розуміння і підтримку Хмельницької АЕС, передусім, її генерального директора М.С.Панащенка, заступника головного інженера по загальностанційних об’єктах Г.О.Панасенка, начальника відділу охорони навколишнього середовища О.В.Левицького. Напрочуд активно переймається питаннями гідробіології начальник ЛОНС цього ж відділу О.В.Голод.

Вплив теплових і атомних електростанцій на ставки-охолоджувачі інститут вивчає з 50-х років минулого століття, це досить великий досвід. Здавалося б, про екосистему вашого водосховища фахівцям відомо все, але чим більше заглиблюєшся в проблему, тим більше нового для себе відкриваєш. Вважаємо за необхідне, виходячи з досвіду, зробити обов’язковим гідробіологічний моніторинг на всіх теплових і атомних електростанціях. Наведу один приклад. Зараз у світі набирає обертів таке явище як біологічна інвазія, його ще називають навіть екологічним забрудненням.

У чому воно полягає? Велика кількість організмів найрізноманітнішими, можливо й невідомими нам шляхами, переміщується з водойми у водойму. Та ж дрейсена явно з українських водойм потрапила в США і наслідки цього «візиту» були плачевними. Натомість у водосховищі в Нетішині знаходимо північноамериканські молюски, губку, яка ніколи раніше в Україні не зустрічалася за винятком її найпівденніших регіонів. З’являються водорості, які зазвичай живуть лише в субтропічних водах. Цьогоріч, наприклад, ми виявили у підвідному  каналі велику кількість водоростей виду, який ніколи тут не спостерігався. Поки що жодних негативних наслідків, скажімо, на берегових насосних станціях не було, але відслідковувати ситуацію мусимо.

Коли в 1979 році фахівці проводили дослідження на Чорнобильській АЕС, у розмові з тамтешніми енергетиками почули від них скептичне: «Для чого все це, нам би вдосталь дистильованої води і жодних проблем». З того часу підходи докорінно помінялися, люди зрозуміли просту річ – не тільки ми впливаємо на природу, але й вона на нас. І навіть такі, здавалося б неприступні технічні об’є­кти, як атомні електростанції, можуть мати серйозні проблеми від «атак» мікроорганізмів, якщо їх кількість буде занадто великою.

Передаючи вітання колективу Хмельницької АЕС з Днем енергетика, В.Я.Шендерович побажав успішно справитися з будівництвом об’єкта, якого чекає Україна – наших 3 і 4 енергоблоків.

 

 

  <!--[endif]-->

 




ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!