Атомна енергетика на грошах свiту
Напередодні Дня енергетика у краєзнавчому музеї Нетішина відкрито виставку: «Електроенергетика на грошах країн світу», автором якої є кореспондент газети «Перспектива» Олександр Шустерук. Кожен нетішинець має можливість познайомитись з цією експозицією у виставковій залі музею. Проте, подібний перегляд колекції потребує від глядача певної підготовки і знань. Ми пропонуємо першу розповідь - про атомну енергетику і її представників, закарбованих на найпоширенішому товарі у світі – паперових грошах та монетах.
Серед дослідників грошей, як засобу платежу, є дві категорії – нумізмати та боністи. Перші вивчають монети, а інші – паперові банкноти, бони, казначейські білети, чеки, тощо. Це цікаве захоплення. Воно, принаймні, дає можливість вивчати економіку, тваринний та рослинний світ, видатних людей країни, географічне положення, політичний устрій тощо. Наприклад, багато про що може розповісти пам’ятна монета «Атомна енергетика України» номіналом «2 гривні», яка з’явилася у обігу 2004 року.
Історія її виникнення цікава тим, що безпосередньо пов’язана з Нетішином. Перед пуском другого енергоблока Хмельницької АЕС та четвертого Рівненської АЕС планувались різноманітні заходи з нагоди введення нових енергетичних потужностей нашої держави і керівництвом «НАЕК «Енергоатом» заохочувалась різна ініціатива. Тоді й зародилась ідея запропонувати Національному банку України випуск монети, яка б символізувала успіх нашої держави в енергетичній сфері. На ім’я голови Нацбанку Сергія Тигіпка був підготовлений відповідний лист. Після консультацій керівництву нашої енергокомпанії повідомили, що план випуску пам’ятних та ювілейних монет на 2004 рік вже затверджений. Було вирішено використати останній шанс – повідомити про наміри Президента України Леоніда Кучму. Згодом пам’ятна монета, присвячена пуску двох нових енергоблоків у державі, позапланово була введена в грошовий обіг.
У довідниках та посібниках з нумізматики з’явилась інформація про нову українську монету «Атомна енергетика України» номіналом 2 гривні. Її випуск присвячено атомній енергетиці, яка має стратегічно важливе значення для економіки країни. Монета виготовлена з нейзильберу (маса - 12,8 г, діаметр -31,0 мм), тираж - 30 тисяч штук. На аверсі монети зображено стилізоване вогняне колесо, яке символізує рух, технічний прогрес. На фоні колеса розміщений малий Державний Герб України (зверху), написи «2 гривні» (знизу), «Україна», рік карбування монети - «2004» і логотип Монетного двору Національного банку України. На реверсі монети зображено корпус атомного реактора ВВЕР-1000, а також паливні канали 15 ядерних реакторів (за їх кількістю в Україні), два з яких увінчані ростками і символізують нові енергоблоки. Авторами ескізів стали Володимир Таран, Сергій Харук, Олександр Харук, модель виготовив Роман Чайковський.
Коли стало відомо про випуск «атомної монети», виникло бажання посприяти, щоб частина її тиражу стала доступною саме для працівників Хмельницької АЕС. Згодом нетішинці одержали більше тисячі монет із загального тридцятитисячного випуску.
Монета «Атомна енергетика України» й сьогодні є законним платіжним засобом номіналом «2 гривні». Але тут є одна нумізматична особливість: вона має колекційну ціну, яка вже у сотню разів більша від заявленого номіналу. На українських сайтах колекціонерів за неї просять в середньому 250 гривень, а на російських – 800 рублів. Варто нагадати, що вона поки-що є єдиною монетою у світі, на якій представлено безпосередньо атомну енергетику.
За історію введення в обіг паперових грошей також були спроби торкнутись атомної тематики. У 1968 році на ізраїльській банкноті номіналом 5 лір зобразили Ядерний дослідницький центр «Нахаль Сорек», розташований біля населених пунктів Пальмахим і Явне. Тут знаходиться перший в Ізраїлі ядерний реактор. Він збудований за договором із США, укладеним 1955 року в рамках програми «Атом для світу» президента Ейзенхауера. 16 червня 1960 року був здійснений фізичний пуск реактора. Центр проводить дослідження у різних сферах фізики. Потужність реактора - 5 мегават, це легководний реактор (IRR-1) басейнового типу. На ньому виробляють в основному ізотопи для ядерної медицини.
На аверсі цієї банкноти представлено Альберта Ейнштейна - одного з найвизначніших фізиків ХХ століття, лауреата Нобелівської премії 1921 року. Цікавим фактом у його біографії є членство у Науковому товаристві імені Шевченка.
У сусідній з нами державі – Польщі, пам’ятають і шанують Марію Скадовську-Кюрі – французького науковця польського походження. Вона стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди. Цю премію з фізики вона одержала разом із чоловіком П’єром Кюрі за відкриття двох радіоактивних елементів – полонію та радію. Крім цього дослідниця написала «Трактат про радіоактивність». У 1989 році її портрет прикрасив польську банкноту номіналом 20 тисяч злотих. На реверсі грошового знака можна побачити перший польський дослідний ядерний реактор «Єва», який введено в експлуатацію у 1958 році. Зараз він не діє, ядерні дослідження проводяться на іншому реакторі «Марія», названого на честь Марії Скадовської-Кюрі. До речі, відому дослідницю поляки двічі чеканили на польських монетах. Її портрет сьогодні можна побачити на сучасних банкнотах номіналом «20 злотих». Від поляків не відстала й Франція. До введення в цій країні євро, портрети Марії Скадовської-Кюрі та її чоловіка П’єра були розміщені на банкноті номіналом 500 франків.
Якщо досліджувати зображення емблеми атома на грошах світу, то увагу насамперед варто звернути на грецьку банкноту номіналом 100 драхм 1967 року випуску. На її реверсі зображено портрет давньогрецького філософа-матеріаліста, засновника атомістичної гіпотези пояснення світу Демокріта. Поряд з ним – емблема атома. Так греки нагадали свою причетність до наукового розуміння природи атомного ядра. Аналогічне зображення представлено й на монетах номіналом 10 драхм 1988 року випуску.
Про свою належність до держав, які розвивають атомну енергетику, нагадав Іран, випустивши банкноту «50 тисяч реалів» з емблемою атома. Закономірною є присутність цього знака й на банкноті 5 вон Північної Кореї, яка позиціонує себе ядерною державою всупереч різним міжнародним санкціям. На згаданій купюрі поміщено й стилізовані портрети фізиків-ядерників. Реверс прикрашений зображенням ГЕС «Хвангганг» та лінії електропередач.
Королівство Бельгія не відноситься до держав, які розвивають ядерні технології. Але у її столиці Брюсселі знаходиться найбільша у світі споруда, яка уособлює емблему атома, - Атоміум. Її висота становить 102 м, вага - близько 2400 тонн. Діаметр кожної з дев’яти сфер - 18 м. Шість з них є доступними для відвідувачів. Сфери з’єднані між собою трубами довжиною 23 м, що містять ескалатори і сполучні коридори. Всього між кулями існує 20 сполучних труб. У середній з них знаходиться ліфт, здатний за 25 секунд підняти відвідувачів до ресторану та оглядової платформи, що знаходяться у верхньому шарі Атоміума. Цей геніальний архітектурний витвір бельгійці увічнили на реверсі банкноти номіналом 20 франків 1964 року випуску (на території Бельгії зараз в обігу перебуває євро, - прим. авт.).
Енергетика на грошах світу представлена не тільки зображенням реакторів, емблем атома, тощо. Багато держав намагаються на своїх банкнотах зображати й ГЕС, ТЕС. Але це окрема тема для дослідження.
Олександр Шустерук
