Атомники  прагнуть  бути  почутими

Атомники не схильні до політиканства, бо добре усвідомлюють своє покликання – виробництво електроенергії для потреб України в умовах безпечної експлуатації діючих енергоблоків. Але  вагоме слово спроможні сказати, коли, як мовиться, запече на душі. Напевно, в деякій мірі їм терпець вже увірвався. 12 квітня, після робочого дня, більше двох тисяч працівників Хмельницької АЕС прийшли на майданчик перед міським Палацом культури, щоб висловити протест проти упередженого ставлення певних державних органів, зокрема, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до проблем атомної енергетики та промисловості.

Перед мітингувальниками виступив голова профкому Хмельницької АЕС Михайло Гук. Він озвучив проблемні питання, з якими зараз стикаються українські атомники.  

- Статистика останніх років свід­чить, - зазначив промовець, - що атомна генерація покриває понад 55 від­сотків потреб країни у електроенергії, а у найнапруженіші періоди її частка у загальному енергобалансі сягала 68 відсотків. Водночас ДП «НАЕК «Енергоатом» постійно живе у борг. Рівень розрахунків Енергоринку з Компанією погіршується з кожним днем. Лише  за 2015-2017 роки заборгованість  перед атомною експлуатуючою орга­­-ні­зацією зросла з 10,9 млрд грн до 12,6 млрд грн, а на даний момент це вже - 12,7 мільярда гривень.

Системне збільшення заборго­ваності додатково обтяжують дискри­мінаційні рішення НКРЕКП. Торік встановле­ний тариф для «НАЕК «Енерго­атом» переглядався тричі і в середньому становив 47,41 коп/кВт*год, що є найнижчим тарифом у світі для атомних електростанцій. Профспілковий лідер наголосив, що тарифний диктат державного регулятора набуває незрозумілого характеру, адже тариф приватних ТЕС становить 1,75 грн за 1кВт*год,  в той час, як для АЕС – 54,03 коп. Проте це не зупинило НКРЕКП, яка своєю постановою торік забрала кошти із пріоритетних напрямів діяльності «НАЕК «Енергоатом». Відтак зменшено фінансування на такі напрямки, як «Нове будівництво» (ЦСВЯП у зоні відчуження) – на 56 відсотків; «Підвищення безпеки енергоблоків АЕС» - на 36 відсотків; «Продовження тер­міну експлуатації енергоблоків АЕС» - на 50 відсотків і «Технічний розвиток, реконструкція, модернізація основного і допоміжного обладнання» - на 25 відсотків. Така «підтримка» атомної енергетики унеможливлює як продовж­ення життєвого ресурсу, так і ставить під загрозу поточну експлуатацію енергоблоків.

Михайло Гук також озвучив питання, які підні­мались на засіданні Атомпрофспілки за участі  її ке­рівників -  Валерія Матова та Олексія Лича. Профспілка працівників атомної енергетики та промисловості України поставила вимогу до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, підняти тариф на відпуск виробленої на АЕС електроенергії до такого рівня, який забезпечить сталий­ розвиток держком­панії «Енерго­атом» і атомної галузі в цілому. Не­обхід­но враховувати  актуальні витрати на підвищення рівня оплати праці, прийняття програми зі збереження і розвитку персоналу компанії, істотне підвищення рівня соцзахисту і виконання програмних документів, які забезпечили б сталий розвиток галузі і компанії. Як засвідчує практика, неналежний­ рівень заробітної плати в атом­ній енергетиці сприяє відтоку профе­сійних кадрів за кордон.

Учасники акції протесту звернули увагу на один із банерів із зображенням домовини, як символу знищення імі­джу працівників атомної енергетики. Михайло Гук повідомив, що зараз навчання у профільних вишах, де готують кадри для атомної енергетики, стає непрестижним, практично зникає конкуренція серед вступників. Причина банальна – відсутність гідної самореалізації на поприщі виробництва електроенергії. Керівники ряду підрозділів стикаються із проблемою повноцінної заміни кадрів, що пішли на заслужений відпочинок. Молоді спе­ціалісти намагаються шукати роботу за кордоном, навіть не за профі­лем. На мітингу прозвучала низка країн, де працюють колишні неті­шин­ці – Польща, Білорусь, Росія, Чехія, Туреччина, Іран, Канада, Китай, тощо. Висококласних спеціалістів переманюють конкуренти вищим рівнем заробітної плати, кращими умовами самореалізації.

Солідарність із вимогами атомни­ків продемонстрували міські голови Нетішина та Славути Олександр Супрунюк і Василь Сидор. Очільник міста енергетиків закликав представників громади не бути байдужими у відстоюванні своїх прав у рамках чинного законодавства. Керівник сусіднього міста Василь Сидор розповів про те, як славутська територіальна громада вже понад три роки через суди відстоює своє право на одержання коштів, передбачених як компенсацію за  ризик проживання у зоні спостереження АЕС у вигляді відрахувань за вироблену електроенергію на Хмельницькій АЕС.

- Відбулося дванадцять судових справ, - повідомив Василь Богданович, - нам довелося пройти різні інстанції, які визнають дії Кабінету Міністрів України щодо невиплати коштів незаконними. Це ті кошти, які Хмельницька АЕС постійно перераховує у державний бюджет. Певний їх відсоток повинен повертатись до територіальної громади. За ці роки Нетішин зокрема недоотримав майже 40 мільйонів коштів, а всі зони спостереження АЕС у нашій державі – 1 мільярд 200 мільйонів гривень.   

Михайло Гук звернув увагу присутніх на транспарант із написом «Хмельницька АЕС», з яким неті­шин­ські атомники двадцять років тому відстоювали­ свої права у Києві. Це символ, що дасть наснаги на боротьбу і служитиме  дороговказом до перемоги.

Профспілковий лідер озвучив резолюцію учасників попереджувальної акції протесту, в якій зазначено, що її учасники висловлюють обурення несправедливим ставленням до нагальних проблем такої важливої для енергетичної незалежності та безпеки України галузі, як атомна енергетика та промисловість. Атомна генерація забезпечує понад 50 відсотків потреб держави в електроенергії, є базовою для енергосистеми України. Однак високорентабельна «НАЕК «Енергоатом» опинилась у таких умовах, за яких вимушена брати кредити на виконання програм розвитку, підвищення безпеки енерго­блоків, виплату заробітної плати.

«Ми маємо від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) не тариф розвитку, а дискримінаційний тариф виживання. Через це відбувається відтік кваліфікованого персоналу, пов’язаний із неконкурентним рівнем заробітної плати, відсутністю потужної галузевої програми закріплення персоналу та підвищення престижності праці в атомній енергетиці та промисловості.

Ми, учасники мітингу, - йдеться у резолюції, - усвідомлюючи персональну відповідальність за безпечну експлуатацію ядерних об’єктів, цілком підтримуємо рішення пленумів та Президії ЦК профспілки, спрямованих на невідкладне вирішення питань з виходу із кризової ситуації. Тому  ми вимагаємо від Прем’єр-міністра України негайного розгляду на нараді під особистим керівництвом проблемних питань фінансового забезпечення діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» та підприємств галузі, підвищення престижності роботи і закріплення кваліфікованого персоналу в атомній енергетиці та промисловості України.  Від НКРЕКП - встановлення тарифу для ДП «НАЕК «Енергоатом» з урахуванням нагальних потреб - підвищення в рази рівня оплати праці працівників з урахуванням європейських стандартів атомно-енергетичного комплексу; прийняття Програм­и збереження та розвитку персон­алу Компанії; суттєвого підвищення рівня соціального захисту; забезпечення сталого розвитку Компанії. Від Ка­бінету Міністрів України – негайно вирішити питання лікві­дації заборгованості ДП «Енергоринок» перед­ ДП «НАЕК «Енерго­атом» за відпущену електро­енергію, яка станом на сьогодні перевищила 12 млрд 600 млн гривень. У разі не реагування на наші вимоги у місячний термін, зобов’язати керівництво Атомпрофспілки провести акцію протесту у місті Києві за солідарної підтримки Глобальних Європейських профспілок, членами яких є Атомпрофспілка. Безпрецедентний рівень відповідальності персоналу за безпечну експлуатацію ядерних об’єктів вимагає адекватного, справедливого ставлення до нас».

Цей документ учасниками акції було схвалено одноголосно.

Акція протесту відбулася в усіх містах-супутниках АЕС нашої держави та містах, де зосереджене виробництво для потреб атомної промисловості.

Олександр Шустерук

Фото Віктора Гусарова