Краще один раз побачити, нiж сто разiв почути

Одним із критеріїв успішної роботи Хмельницької АЕС є відкритість і готовність до співпраці з населенням, адже різного роду чутки і недостовірна інформація певним чином негативно впливають на злагоджену роботу та імідж енергопідприємства. Тому ХАЕС завжди організовує та зустрічається із зацікавленими організаціями та представниками громадськості.

Цього тижня атомну електростанцію відвідала робоча група Громадської ради при Хмельницькій обласній державній адміністрації, яка є тим містком, що з’єднує державні структури і населення. Вона здійснює громадський контроль за дотриманням прав жителів Хмельниччини на безпечне для життя і здоров’я довкілля і намагається донести прозору та доступну інформацію про функціонування енергетичного об’єк­та. В рамках роботи вищеназваної ради це перший візит на Хмельницьку АЕС, а тому гостям намагалися широко презентувати роботу станції. Традиційно знайомство із атомною електро­станцією розпочалося із відвідин навчально-тренувального центру, де знаходиться повномасштабний тренажер першого енергоблока, макет паливної збірки, в якій проходить нейтронна реакція. Хмельниччани оглянули також машинну залу та блочний щит управління другого енергоблока. Усі запитання, які зацікавили відвідувачів під час екскурсії, вони мали змогу задати безпосередньо на зустрічі із генеральним директором ХАЕС Миколою Панащенком та спеціалістами станції.

Микола Сергійович, насамперед, розповів про історію та щоденні трудові будні атомників, чим живе і як працює Хмельницька АЕС, як виглядає на фоні інших українських атомних електростанцій. Зокрема, наголосив, що енергопідприємство постійно вдосконалюється та зводить до мінімуму відхилення в роботі. До прикладу, в порівнянні із 2016 роком, який нараховував 50 порушень в роботі станційного рівня, у 2017 році зафіксовано лише 3 події.

В ході прес-конференції ключовим питанням­ виступала безпечна робота енергоблоків ХАЕС, це питання номер один, яке хвилює населення Хмельницької області, тому Микола Сергій­ович акцентував на ньому свою увагу і намагався доступно та вичерпно надати інформацію.

- Хочу, насамперед, наголосити на тому, що найвищим пріоритетом у нашій роботі є забезпе­чення ядерної та радіаційної безпеки, надій­на та стабільна робота енергоблоків, які за техніч­ними параметрами і рівнем безпеки відповідають сучасним світовим вимогам. Наше найголов­ніше завдання – це здоров’я та безпека людей, а також неспричинення шкоди довкіллю. З цією метою в цілодобовому режимі здійснюється моніторинг навколишнього середовища в райо­ні розташування Хмельницької АЕС за допомогою автоматизованої системи контролю радіа­цій­ної обстановки (АСКРО). Її основу складають 15 стаціонарних постів контролю, 5 з яких знаходяться на промисловому майданчику ХАЕС, а решта – в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження. АСКРО в режимі реального часу збирає, надає та архівує поточну інформацію про стан радіаційної обстановки при всіх режимах експлуатації електростан­ції. Тому населення отримує тільки точні і не спотворені дані щодо діяльності АЕС.

Безпека кожного енергоблока атомної електростанції України, в тому числі й енергоблоків ХАЕС, раз в 10 років підлягає переоцінці. З цією метою готується спеціальний звіт, доводяться до регулюючого органу результати цієї переоцін­ки і вже на основі цього документу встановлюються додаткові вимоги із забезпечення безпеки, якщо вони необхідні. На другому мільйоннику ми таке завдання виконали, а на першому наразі докладаємо чималих зусиль для створення вищеназвано­го звіту, аби на основі його підсумків продовжити терміни експлуатації. Як мінімум, на 10 років, - наголосив генеральний директор.

Уже підготовлено та узгоджено на відповідному рівні програму підготовки першого енерго­блока ХАЕС до експлуатації в понадпроектний термін, план ліцензування для продовження термінів експлуатації, підписано відповідне технічне рішення. Згідно програми продовження термінів експлуатації заплановано 103 заходи, з яких уже 58 реалізовано. Подібна робота виконується переважно під час планово-попереджу­вальних ремонтів, коли обладнання не працює і є змога доступу до його комплектуючих. Микола Сергійович зауважив, що в грудні 2018 року закін­чується проектний термін експлуатації першого енергоблока, тому ремонтну кампанію запланували саме на цей період і вона буде досить тривалою.

- Розраховуємо, що вкінці травня-всередині червня наступного року, після завершення ППР, ми отримаємо відповідні документи для продовження термінів експлуатації і пустимо блок для успішної роботи ще на 10 років, - зазначив Микола Панащенко. - Раніше уже інші українські АЕС також пройшли подібні періоди: наразі  понадпроектно працюють два енергоблоки Рівненської атомної електростанції, їм видали ліцензію ще на 20 років на роботу конфігурації блоків потужністю 440 мВт. А ось роботу блоків типу ВВЕР-1000 (як на ХАЕС) в Україні продовжують на 10 років, як приклад, це 1 і 2 мільйонники Южно-Української АЕС, три енергоблоки Запорізької електростанції. До слова, це і практичний світовий досвід. Такий шлях пройшли Фінляндія, Чехія, Словаччина, Угорщина, США. Американці взагалі продовжують роботу своїх атомних електростанцій до 60 років, хоча дискутують щодо 80-річного терміну експлуатації. Адже у США зараз інтенсивного будівництва немає, нині там експлуатується більше ста енергобло­ків, робота яких періодично продовжується.

Що стосується фінансової сторони проекту продовження експлуатації мільйонника АЕС, то це дороговартісне завдання. Нині хмельницькі атомники оцінюють подібні роботи у 2-2,5 мільярди гривень.

Серед питань, що цікавило представників Громадської ради Хмельницької облдержадміністрації, звучало і будівництво комплексу з переробки радіоактивних відходів на території ВП ХАЕС. Микола Сергійович широко висвітлив тему, яка хвилює громадськість і часом породжує­ необ’єктивне розуміння і спекуляцію даною темою. Для експлуатації Хмельницької АЕС використовується обладнання і технологічний процес, які дозволяють мінімізувати рідкі та тверді радіоактивні відходи. Проте потрібно ще роз­ши­ри­ти існуючі схеми та обладнання, аби покращити­ можливість поводження з відходами в процесі роботи АЕС. Тому саме для цього і заплановано будівництво комплексу переробки радіоактивних відходів у два етапи. Перший в себе включатиме комплекс сортування та фрагментацію відходів, встановлення системи спалювання, яка поки що спроектована на органіч­ному паливі, але ведеться мова і прораховується вартість плазмової переробки. Буде встановлено і пресування: суперкомпактор та установка вимірювання активності радіоактивних відходів. На другому етапі передбачено монтаж установок вилучення відходів, цементування та дезактивації металу і обладнання.

- Ми вже маємо відповідні документи щодо виконання цієї роботи, також обрали проектанта­ і виконали необхідні обстеження, визначилися­ з проектом ком­плексу переробки РАВ, отримали­ ліцензійну документацію, технічні специфікації. Потрібно закупити обладнання та розробити робочу документацію. Нині триває етап оцінки ймовірної вартості обладнання, яке необхідне для комплексу, уже виділені від­по­відні об’є­ми фінансування. Щодо термінів завершення будів­ництва об’єкту, плануємо все це зробити у 2021 році, - інформував генеральний директор ХАЕС.

Подібні роботи зі спорудження комплексів переробки РАВ завершені й на інших атомних електростанціях України. В дослідну експлуатацію вони введені на Запорізькій та Рівненській АЕС. Слід наголосити, що подібні об’єкти споруджуються лише для власних потреб, тому на майданчик Хмельницької атомної станції радіо­активні відходи з інших підприємств завозитись не будуть.

В розмові з керівництвом ХАЕС представники Громадської ради поцікавилися питанням захищеності ядерного підприємства в зв’язку із військовими подіями на сході країни і взагалі із загостренням терористичної ситуації у світі. Виходячи з того, що інформація, яка стосується впровадження антитерористичних заходів безпеки на атомній електростанції, переважно закрита, генеральний директор Микола Панащенко все ж таки завірив гостей, що починаючи із 2014 року на Хмельницькій АЕС посилено режим роботи і відповідальності персоналу. Створена і діє система фізичного захисту ядерної установки і ядерних матеріалів. Однією з її складових є військова частина №3043 з охорони ХАЕС, яка укомплектована, споряджена та озброєна згідно останніх сучасних вимог та стандартів. Микола Сергійович слушно зауважив, що атомна електростанція захищена і від кіберзагроз, бо комп’ютерні мережі, якими щодня користується в повсякденній роботі персонал ХАЕС, ніяким чином не пов’язані з технологічними – в них неможливо проникнути з Інтернету.

По завершенні зустрічі обидві сторони висловили надію на подальшу взаємну співпрацю. Голова Громадської ради при Хмельницькій ОДА Володимир Юр’єв подякував керівництву та спеціалістам ХАЕС за можливість відвідати найбільше підприємство області, надану вичерпну інформацію, якою згодом Громадська рада поділиться з населенням Хмельниччини.

- Я сьогодні вперше з візитом на атомній електростанції і можу сказати, що змінив своє свідоме бачення цієї галузі. В нас дійсно працюють фахівці високого класу, все контролюється, усі технологічні процеси відповідають світовим нормам і ми можемо бути спокійними, - відзначив Володимир Юр’єв.

Враженнями поділилася і Наталія Міронова, голова комі­тету з питань екології та природних ресурсів Громадської ради. Вона багато разів відвідувала енергопід­приємтсво і ни­нішню поїздку оцінює як дуже позитивну: «В мене завжди була повага щодо високопрофесійності тих людей, які тут працюють, неодноразово в цьому впевнювалась. Сьогодні ми дійс­но дуже багато побачили, отримали грамотну, доступно подану інформацію, яка розвіює страхи та вселяє надію, що міра відпові­дальності колективу перед суспільством зросла в рази».

Тетяна Степанюк

Фото Віталія Ляшука та Олени Веселової