Бджоли, джмелі – огірки немалі

Директору Нетішинського відокремленого підрозділу колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличне господарство» Миколі Радиці  доводиться бувати у справах у різних містах України. Цьогоріч під час відвідин Славути він завітав на місцевий ринок і оглянув овочеву продукцію. Біля одного намету, де активно тривала реалізація помідорів, помітив напис «нетішинські помідори». У продавця поцікавився адресою продукції. Жінка запевняла, що все вирощено в тепличному господарстві Нетішина.

- Коли я  представився,- каже Микола Миколайович,- як директор цього господарства, продавець зніяковіла. – Можливо вона знала, що наше господарство кілька років поспіль помідорів не вирощує, спеціалі­зуємось на огірках. Але ж марка відома в окрузі.

На ринках багатьох міст торгують різними  видами городини з різних куточків України. Але тепличники Нетішина не бояться конкуренції, бо зуміли виробити свій власний «бренд», а він безпрограшний – екологічно чиста продукція. І це не пишномовність. У технології вирощування огірків беруть участь бджоли, а вони не можуть перебувати поряд із хімікатами –  гинуть. Як не парадоксально, але у нашій державі є тільки три тепличні комбінати, в яких запилення овочів проводиться за участю крилатих медоносів, і один з них знаходиться саме в Нетішині. За словами Миколи Радиці, на ринках можна побачити сорти огірків, яким не потрібно запилення. Це, як мовиться, розв’язує руки підприємцям на збільшення кількості продукції, використовуючи низку хімічних компонентів.

За технологією вирощування огірків  нетішинської теплиці слідкують фахівці Державного закладу «Рівненська обласна санітарно-епідемі­ологічна станція» Міністерства охорони здоров`я України. Результати досліджень вносяться у документ - «Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи». Аналізи проводяться за різними параметрами. За всі роки функціонування теплиці жодного разу не було зафіксовано невідповідність встановленим нормам продукції, яка направляється до споживачів.

Власники київських супермаркетів довідавшись, що в Нетішині в теплиці «працюють» бджоли, поспішили укласти договори на постачання огірків. Продукцію місцевих овочівників можна скуштувати не тільки у столиці, а й у Полтаві, Чер­нівцях, Луцьку, Хмельницькому, Львові та, звичайно, у сусідніх містах – Шепетівці, Славуті, Ізяславі. Цьогоріч працівники теплиці виростили 480 тонн  овочевої продукції на загальну суму 4 мільйони 646 тисяч гривень, що на 317 тисяч гривень більше, ніж було доведено плановим завданням. Загальна площа теплиць складає два гектари.

Крім огірків нетішинські тепличники вирощують столову зелень, кабачки, капусту, зелену цибулю і навіть гриби. Зараз на комбінаті триває під­готовка приміщень до вирощування огірків.

- І знову у помічники візьмете крилатих труді­вниць?

-У процесі запилення беруть участь не тільки бджоли, - роз`яснює Микола Миколайович,- ми використовуємо й джемлів. Це зумовлено тим, що бджоли реагують на зміни погоди: коли обмаль сонячного світла, - до квіток не полетять. Джмелі менш вибагливі. Але існує певний нюанс: бджоли, які живуть у нас, потрапивши на волю, повертаються до своїх вуликів. А їх смугасті "колеги", опинившись за межами теплиці, облаштовують своє існування на власний розсуд. Раніше ми щороку закуповували джмелі. Я спробував "обманути" їх, добитись, щоб не емігрували. І це вдалося. Тепер можу поділитися досвідом із навчальними закладами, які спеці­алізуються на бджолярстві.

Микола Радиця належить до категорії людей, яких називають експериментаторами. Саме він одного разу запропонував своїм колегам спробувати вирощувати гриби. Перед цим довелось познайомитись із відповідною технологією. Згодом з`явився і перший урожай. Зараз в тепличному комбінаті збирають шампіньйони. Вони користуються хорошим попитом у споживачів не тільки міста енергетиків.

Микола Миколайович знову розкриває секрет: жодних хімічних компонентів у процесі вирощування не застосовується, бо, за його словами, гриби мають здатність накопичувати в собі все, що знаходиться поряд. У Нетішинському відокремленому підрозділі колективного сільськогосподарського підприємства "Тепличний комбінат" для вирощування грибів практикують використання високоякісного торфу, який добувається біля села Вілія Острозького району. Як мовиться, сама місцева природа дає гарантію якості.

Під час зустрічі з автором цих рядків Микола Радиця розповів про візит до колеги, що займається промисловим вирощуванням овочів. Той сказав, що треба визначитись: або якість, або прибуток. Микола Миколайович обрав свій шлях. Принаймні, як він запевнив,  не соромно дивитись в очі споживачам.

Олександр Шустерук

Фото автора