«Без втрат!...»
Днями Нетішин урочисто зустрів десять військовослужбовців в/ч 3043 з охорони Хмельницької АЕС, які брали участь у антитерористичній операції на Донбасі.
У післяобідню пору біля приміщення міської ради зібрались представники територіальної громади, рідні, близькі, знайомі бійців. Надійшла інформація, що нетішинські військові на броньованому автомобілі рухаються у напрямку міста Гоща. Усі застигли в очікуванні.
Згодом надійшла інформація , що хлопці вже в Нетішині. Через деяку мить вони покидали запилений салон «броньовика» і зробили перші кроки на майданчику перед адміністративним корпусом міськради. Перші вітання лунають з уст нетішинців, а також міського голови Нетішина Олександра Супрунюка, командира військової частини 3043, полковника Павла Босого.
Дівчата у національних костюмах підносять коровай, який із вдячністю приймають військові. А потім з уст підполковника Олександра Шминдрука звучить лаконічний рапорт – «Техніка збережена. Прибули без втрат!». Ці слова приємно чути Павлу Босому, бо він, як командир, переживає за кожного свого підлеглого, тому й не приховує своїх емоцій і по-батьківськи зустрічає військовослужбовців рідної військової частини. Це хлопці з Нетішина, Острожчини, Славутчини. Площа наповнилася щирими посмішками та слізьми радості. А поряд – такий рідний та святий коровай, букети, кольорові надувні кульки.
Нашим військовослужбовцям в зоні АТО довелось виконувати різні завдання, серед них і охорона стратегічних об’єктів. У цьому вони є професіоналами, бо ж не один рік відповідають за фізичний захист такого стратегічного об’єкта, як Хмельницька АЕС. Свою бойову готовність неодноразово демонстрували й інші військові військової частини 3043, які раніше також брали участь у проведенні АТО на сході України. Про це є схвальні відгуки командирів Нацгвардії України.
На площі церемонія зустрічі продовжується. Один із військових взяв на руки дитину і мужніми руками пригорнув до себе. Це прапорщик Андрій Врублевський.
- Татку, я тебе так сильно-сильно чекав..,- сказав шестирічний син Святослав.
- Не переживай, тепер ми разом…
Користуючись нагодою, автор цих рядків поспілкувався із Андрієм Врублевським.
- З якими враженнями ступили на рідну землю?
- Це важко описати. Емоції, які зараз панують на майдані, є найкращим підтвердженням цього. Це велике щастя – повертатися до рідної домівки.
- Ви були свідком бойової обстановки. Що скажете з цього приводу?
- Україна є і буде неподільною. Я і мої колеги у цьому переконані.
Олександр Шустерук
Фото автора
