Бiда нас оминула
8 серпня 2019 року в Російській Федерації, на військово-випробувальному полігоні, що розташований на узбережжі Білого моря, на відстані 40 км від Сєверодвінська і 100 км від Архангельська, стався вибух, який супроводжувався короткостроковим підвищенням радіаційного фону. Такими, принаймні, були перші повідомлення про цю подію, яка, на жаль, призвела до людських жертв. За інформацією ЗМІ, йдеться про 5 загиблих представників «Росатома» і понад три десятки постраждалих осіб.
Інформація про прикрий інцидент скупа і доволі суперечлива, у відкритих джерелах можна знайти полярні оцінки того, що сталося. Тож не дивно, що з’являються домисли й неоднозначні трактування події, перестороги щодо можливого негативного впливу на довкілля не тільки у місці вибуху, а й далеко-далеко поза його межами.
Оперативно відреагувала на інцидент у Росії Державна інспекція з ядерного регулювання України. Вже десятого серпня на сайті відомства з’явилося офіційне повідомлення «Щодо оцінки радіаційних наслідків вибуху на військовому полігоні, що на узбережжі Білого моря».
Через відсутність достеменної інформації, що ж саме сталося в Архангельській області, експерти лиш роблять припущення, істинна причина вибуху і його наслідки залишаються незрозумілими. Але реакція світової спільноти і відповідних служб не забарилася.
У цьому ж повідомленні ДІЯРУ зазначається: «… Держатомрегулювання у взаємодії з Українським Гідрометцентром ДСНС, службами радіаційної безпеки ВП АЕС ДП «НАЕК Енергоатом», ДСП «Екоцентр» ДАЗВ, експертами Національної академії наук України здійснює оцінку і прогноз розвитку ситуації з метою перевірки здатності до реагування на подібні події, спроможності своєчасної діагностики і виявлення підвищених рівнів радіації невідомого походження, а також відпрацювання скоординованих дій та інформаційного обміну в цілях контролю небезпек, попередження аварій та пом’якшення наслідків, у т. ч. нерадіаційних».
За коментарем ми звернулися до начальника цеху радіаційної безпеки В.В. Андрійчука.
- Вікторе Володимировичу, коли розпочався на Хмельницькій АЕС радіаційний моніторинг, викликаний трагічними подіями на російському полігоні? І що, власне, досліджували на наших постах спостереження?
- Згідно з відповідним розпорядженням генерального директора Хмельницької АЕС М.С. Панащенка та заступника головного інженера з ядерної і радіаційної безпеки В.О. Литуса моніторити ситуацію ми розпочали вже наступного дня після події під Архангельськом, тобто 9 серпня. Гамма-фон на той час у нас залишався в нормі, його підвищення не прослідковувалося.
На своїх постах спостереження поміняли фільтри на свіжі, щоб в разі чого побачити, що до нас «принесло». Нагадаю, це було 9 серпня, п’ятниця. Отримані показники, станом на вівторок, 13 серпня, жодних підстав для тривог не дають – все чисто.
Повної інформації про те, що ж реально трапилося, через замовчування російської сторони, досі нема. Відтак нема чіткого розуміння картини потенційної небезпеки, важко судити, які саме викиди міг спричинити вибух. З огляду на те, що на полігоні випробовувалися різного роду нові технології, могли мати місце, як підвищення радіаційного фону, так і зараження гептилом (компонент ракетного палива), небезпечними хімічними речовинами тощо. Слава Богу, та біда нас оминула.
- Що врятувало?
- Найперше, відстань, яка сягає 2000 кілометрів. І сприятлива для нас метеорологічна ситуація, напрям вітру у бік України не був зафіксований.
- Чи комунікуєте ви з цього приводу з колегами інших вітчизняних АЕС, що показує моніторинг на їх майданчиках?
- Звичайно, обмінюємося думками та отриманими даними з постів спостережень. Ситуація залишається стандартною і жодних перевищень гамма-фону та інших показників, які б викликали занепокоєння, немає.
- Спостереження продовжуватимуться надалі? Чи визначена кінцева дата проведення такого моніторингу?
- Ні, кінцевої дати не визначено, відстежуватимемо ситуацію надалі. Можливо, з’явиться більш точна інформація про інцидент і стане відомо яких саме ізотопів можна очікувати. Як у випадку з японською АЕС Фукусіма, коли ми знали, що відбулося і які наслідки можуть бути. «Привіт» з Японії відчули тижнів через два, на щастя, це не складало загрози нашому довкіллю і людям. Як і зараз.
- Тобто жодних підстав для вживання додаткових заходів безпеки немає?
- Абсолютно правильно, живімо, як і жили. На щастя, нас ця біда оминула, можемо тільки поспівчувати сім’ям, які втратили своїх рідних, хто зазнав проблем зі здоров’ям.
Ольга Сокол