Бiда нас оминула

8 серпня 2019 року в Російській Федерації, на військово-випробувальному полігоні, що розташований на узбережжі Білого моря, на відстані 40 км від Сєверодвінська і 100 км від Архангельська, стався вибух, який супроводжувався короткостроковим підвищенням радіаці­йного фону. Такими, принаймні, були перші повідомлення про цю подію, яка, на жаль, призвела до людських жертв. За інформацією ЗМІ, йдеться про 5 загиблих представників «Росатома» і понад три десятки постраждалих осіб.

Інформація про прикрий інцидент скупа і доволі суперечлива, у відкритих джерелах можна знайти полярні оцінки того, що сталося. Тож не дивно, що з’являються домисли й неоднозначні трактування події, перестороги щодо можливого негативного впливу на довкілля не тільки у місці вибуху, а й далеко-далеко поза його межами.

Оперативно відреагувала на інцидент у Росії Державна інспекція з ядерного регулювання України. Вже десятого серпня на сайті відомства з’явилося офіційне повідомлення «Щодо оцінки радіаці­йних наслідків вибуху на військовому полігоні, що на узбережжі Білого моря».

Через відсутність достеменної інформації, що ж саме сталося в Архангельській області, експерти лиш роблять припущення, істинна причина вибуху і його наслідки залишаються незрозумілими. Але реакція світової спільноти і відпові­дних служб не забарилася.

У цьому ж повідомленні ДІЯРУ зазначається: «… Держатомрегулювання у взаємодії з Українським Гідрометцентром ДСНС, службами радіаційної безпеки ВП АЕС ДП «НАЕК Енергоатом», ДСП «Екоцентр» ДАЗВ, експертами Національної академії наук України здійснює оцінку і прогноз розвитку ситуації з метою перевірки здатності до реагування на подібні події, спроможності своєчасної діагностики і виявлення підвищених рівнів радіації невідомого походження, а також відпрацювання скоординованих дій та інформаці­йного обміну в цілях контролю небезпек, попере­дже­ння аварій та пом’якшення наслідків, у т. ч. нерадіаційних».

За коментарем ми звернулися до начальника цеху радіаційної безпеки В.В. Андрійчука.

- Вікторе Володимировичу, коли розпочався на Хмельницькій АЕС радіаційний моніторинг, викликаний трагічними подіями на російському полігоні? І що, власне, досліджували на наших постах спостереження?

- Згідно з відповідним розпоря­дженням генерального директора Хмельницької АЕС М.С. Панащенка та заступника головного інженера з ядерної і радіаційної безпеки В.О. Литуса моніторити ситуацію ми розпочали вже наступного дня після події під Архангельськом, тобто 9 серпня. Гамма-фон на той час у нас залишався в нормі, його підвищення не прослідковувалося.

На своїх постах спостереження поміняли фільтри на свіжі, щоб в разі чого побачити, що до нас «принесло». Нагадаю, це було 9 серпня, п’ятниця. Отримані показники, станом на вівторок, 13 серпня, жодних підстав для тривог не дають – все чисто.

Повної інформації про те, що ж реально трапилося, через замовчування російської сторони, досі нема. Відтак нема чіткого розуміння картини потенційної небезпеки, важко судити, які саме викиди міг спричинити вибух. З огляду на те, що на полігоні випробовувалися різного роду нові технології, могли мати місце, як підвищення радіаційного фону, так і зараження гептилом (компонент ракетного палива), небезпечними хімічними речовинами тощо. Слава Богу, та біда нас оминула.

- Що врятувало?

- Найперше, відстань, яка сягає 2000 кілометрів. І сприятлива для нас метеорологічна ситуація, напрям вітру у бік України не був зафі­ксований.

- Чи комунікуєте ви з цього приводу з колегами інших вітчизняних АЕС, що показує моніторинг на їх майданчиках?

- Звичайно, обмінюємося думками та отриманими даними з постів спостережень. Ситуація залишається стандартною і жодних перевищень гамма-фону та інших показників, які б викликали занепокоєння, немає.

- Спостереження продовжуватимуться надалі? Чи визначена кінцева дата проведення такого моніторингу?

- Ні, кінцевої дати не визначено, відстежуватимемо ситуацію надалі. Можливо, з’явиться більш точна інформація про інцидент і стане відомо яких саме ізотопів можна очікувати. Як у випадку з японською АЕС Фукусіма, коли ми знали, що відбулося і які наслідки можуть бути. «Привіт» з Японії відчули тижнів через два, на щастя, це не складало загрози нашому довкіллю і людям. Як і зараз.

- Тобто жодних підстав для вживання додаткових заходів безпеки немає?

- Абсолютно правильно, живімо, як і жили. На щастя, нас ця біда оминула, можемо тільки поспівчувати сім’ям, які втратили своїх рідних, хто зазнав проблем зі здоров’ям.

Ольга Сокол