Бобри – великі трудівники. Їм байдуже, що хтось також прикладає зусилля, аби упорядкувати навколишню територію, як, приміром, колектив Хмельницької АЕС. У них власне будівельне завдання, якому вони служать вірою і правдою. Відтак споруджують загати, гострими зубами-пилками перегризають стовбури дерев, що не вписуються у їх архітектурні задуми. Зовсім недалеко від автостоянки і головного входу на ХАЕС вони облюбували місце і наполегливо, вже не один рік облаштовують собі нори. Вдень, звичайно, вони миряться з сусідством людей, а вночі наполегливо будують і будують. Уважно оглянувши канал в районі дислокації МНСівської частини, можна помітити високу загату. Це вони, бобри.
Посилаючись на дослідження нетішинця Олексія Стефановича, який вивчав передумови життя бобрів на території поблизу ХАЕС, можемо стверджувати, що це поселення вперше помічене у 2005 році. Густа рослинність вздовж каналу, де вдосталь осики, яку вони так полюбляють, слугує і за корм, і за будматеріал. А глинисті та глиноземні береги дуже підходящі для риття нір і проходів. А загалом навкруг території ХАЕС помічено п’ять бобриних поселень.
Одне з них знаходиться поблизу відвідних каналів в районі насосної станції додаткової води і насосної станції фільтраційних вод. Вони завдають чимало клопотів спорудженням своїх дамб на нешироких водовідвідних каналах. Повалені ними дерева загороджують течію, тут нагромаджується сміття, а тому двічі, а то й тричі на рік доводиться розчищати завали.
Ще одна адреса – територія технічного водосховища в районі рибгоспу. Поселення виявлено 2008 року, особливість проживання бобрів проявилася в тому, що свої хатки вони будують на невеличкому острові серед очерету та рогозу, неподалік місця скиду води з "гарячого каналу".
Інше поселення знайшло собі прописку в районі другого озера біля НТЦ, яке замулилось і дало прихисток цим водяним господарям.
Знайшли бобри прихисток і в районі річки Гнилий Ріг. Через заболочені береги водойми свої хатки вони будують на купинах, вербових пеньках, або густому сплетінні коріння дерев.
Звичайно, про всі боброві родини ми не знаємо. Відомо, що тут вони водились ще до спорудження ставка-охолоджувача. Свого часу партію особливо настирних гаткобудівників виселили з району, де дамба з’єднується з каналом. Але їм до вподоби тутешня місцина, і вони знов з’являються у облюбованих місцях.
Природознавці стверджують, що бобри не живуть у екологічно несприятливих умовах. Звідси можемо вкотре зробити висновок, що Хмельницька АЕС існує в гармоніїї з флорою і фауною краю.
Віктор Павлов
Фото Валерія Валуєва
