Богатирська наша сила

В рамках 20 ювілейної спартакіади Атомпрофспілки в Кузнецовську на березі Білого озера відбулись змагання пауерліфтингерів. Вдало виступила дружина Хмельницької АЕС: Сергій Козловський, Артем Колосов, Володимир Сміщук, Сергій Дмитрук, Юрій Поліщук та Артем Кравченко (останні два – дебютанти турніру) поборолись за призові місця і впритул підібрались до першої сходинки. Декому не вистачило досвіду, а С.Козловський, його тезка С.Дмитрук та В.Сміщук були кращими у своїх вагових категоріях. Лище 12 кг у загальному заліку «забракло» Сергію Козловському до результату майстра спорту міжнародного класу. Як зазначає спортсмен, суперник із команди Енергодару до останньої спроби тримав його у напрузі. Два з половиною кілограми різниці між першим і другим результатом – ціна перемоги. Взагалі-то вона має такі складові: станова тяга – 305 кг, присідання з вагою у 315 кг, жим лежачи – 207,5 кг. Чотири роки тому на таких же змаганнях у вазі 90 кг Сергій був другим. Цього разу – кращий у вазі 105+. І це після виснажливої боротьби у місті Славутич, де силачі доводили свою перевагу  над суперниками і демонстрували зразки непоступливості у богатирських іграх. Як і минулоріч, Хмельницьку АЕС представляли  Іван Васкевич (ЕРП) та Сергій Козловський (ЦТАВ).

Іван років п’ять тому був у цих змаганнях кращим. А Сергій минулоріч не дав суперникам шансу вийти вперед і нині виступав у ролі лідера. У 2011 році  конкурс складався з трьох дисциплін: «колода», «підняття легкового автомобіля» та «тягач». Перший етап полягав у тому, що учасники мали піднімати колоду з початковою вагою вісімдесят кілограмів, в кожному наступному підніманні нарощуючи  вагу. Наприкінці колода вже важила 125 кілограмів. Цю вагу вдалося підняти лише учаснику з Південно-Української АЕС Олександру Громову. Сергій Козловський був другим, зупинившись на  120-кілограмовій позначці.

На другому етапі учасникам необхідно було підняти за дві хвилини автомобіль вагою як можна більше разів.  Сергій Козловський був кращим. Третій етап полягав у тому, що учасники мали  якнайшвидше протягнути тягач вагою 7 тонн на відстань 10 метрів. Сергію Козловському вдалось протягнути його на 9 метрів 70 сантиметрів.

Цього року 17 суперників (представники Південно-Української, Рівненської, Запорізької та  Хмельницької АЕС, НАЕК «Енергоатом» та два непоступливих гості з Росії)  «крутили коромисло», здійснювали «прогулянку фермера» та піднімали автомобіль з положення напівприсядки. Вага снарядів перших двох дисциплін – 220-240 кг. Так зване коромисло мало того, що важке, то ще й незручне для носіння по колу. Сергій спромігся донести його до другого результату серед усіх учасників. Так звану прогулянку на відстань 15 метрів він здійснив найшвидше, фактично пробіг за 5 секунд, і захопив лідерство. А вже з легковиком просто «погрався», адже знав кращий результат серед усіх учасників, бо виступав останнім. Коли зробив 28 підйомів за півхвилини, суддя махнув рукою - досить. І Сергій залишив снаряд. Але йому нагадали друзі, що часу ще чимало. То ж, богатир зробив додатково шість присідань, - в сумі 34 рази.

На довершення   богатирських ігор поза конкурсом було запропоновано за одну хвилину підняти з землі стокілограмову колоду якомога більше разів. І знову Сергій святкував перемогу. Відтак повернув на своє місце кубок, що мирно стояв собі цілий рік на поличці для відзнак у квартирі. «Я навіть пилюку навкруг нього не часто витираю, аби прижився», каже богатир і ставить завдання наступного року після третьої поспіль перемоги заб­рати його навічно.

У цьому прагненні йому не заперечують тренер з пауерліфтингу майстер спорту міжнародного класу Аркадій Бухтійчук, батько Олександр, у минулому активний важкоатлет. Тренування, наполеглива робота з металом, правильно вибрані орієнтири – це запорука успіху.

Він прийшов у спорт як більшість хлопчаків – захотів довести, що не гірший за однолітків. Зовсім не богатирської статури, скоріше кволий, ніж міцний (64 кг), він цілий рік приходив у зал пауерліфтингу і повторював вправи, які робили атлети. Одного разу майстер спорту міжнародного класу Микола Олійник запропонував взяти участь у міських змаганнях. Сергій виступив вдало, переміг,  а 2008 року виконав норматив майстра спорту. І пішло-поїхало. Зростала вага тіла і його результати. Він вже й не стримує себе дієтами, бо відчуває гармонійність фізичного розвитку. Так само, як і інтелектуального. Закінчив економічний факультет університету розвитку людини «Україна». Зараз здобуває другу вищу освіту у Львівській політехніці. Планує отримати знання медичного напрямку, аби знати підвалини реабілітації після важких навантажень. Запоєм читає усіляку літературу, не поділяючи на модних і немодних письменників, не віддаючи перевагу тому чи іншому жанру. Лягає на душу написане, от і добре.

Його сьогодення пов’язане з Хмельницькою АЕС, де разом з братом Євгеном працює електрослюсарем цеху ТАВ. На станції у ЦРБ працює мама Олена Вікторівна та лікарем відділу охорони здоров’я батько Олександр Євгенович. Задоволений, що  станційне керівництво підтримує фізкультуру та спорт і створює необхідні умови для удосконалення на цій стезі. Йому хочеться йти далі, не тільки у спорті, але й зростати фахово. Тому з вдячністю відгукується про своїх наставників, зокрема майстра дільниці підготовки організації ремонту Ярослава Томяка, інших колег. І нехай богатирська сила примножується, а розуміння відповідальності за доручену роботу зростає. Хай приходять успіхи на всіх ділянках життя!

Віктор Гусаров

На знімках: богатирські вправи у виконанні Сергія Козловського; пауер­ліфтингери Хмельницької АЕС