ЧАС ОНОВЛЕННЯ ДОВКIЛЛЯ

Більше десятка років тому в одному з міст, в якому автору цих рядків випало побувати у відря­дженні, на місцевому автовокзалі звернув увагу на гасло: «Чисто там, де не смітять». Таке не­ординарне звернення до громадян сподобалось, але його аж ніяк не сприймеш за ноу-хау, бо за таким принципом живе більшість цивілізованого світу. Як мовиться, далеко їхати не потрібно – європейські держави поряд. Серед них прикладом екологічної охайності вважається Німеччина. Не всім є змога потрапити у Мюнхен чи Берлін, тому мову будемо вести значно приземленіше – про нашу місцевість.

Що не кажіть, а Всевишній подарував нам право мешкати у чудовому краї. До міста Нетішин підступають правічні ліси, які дарують затишок і прохолоду. Поряд – плеса озер та  річок. У вільну годину хочеться утекти із спекотних квартир, щоб полюбуватись чудовими краєвидами. Як правило, на природі  їжа солодша, пиво п’янкіше. У пікніковій традиції нічого поганого немає, проте, прощаючись із матінкою-природою, більшість відпочивальників чомусь забувають про елементарне прибирання місця, що прислужилось під пікнік. Воно, на жаль, перетворюється на звалище із поліетиленових упаковок, пластикового та скляного посуду, зазвичай, розбитого. Прикро, але такі випадки стали справжньою епідемією.

Напередодні Великодніх свят у Нетішині постійно влаштовуються суботники, під час яких представники різних підприємств та організацій приступають до прибирання території міста. Варто відзначити, що до оновлення довкілля причетні пенсіонери, колишні працівники ХАЕС, малеча. У ході таких кампаній вдається зібрати тонни різного непотребу.

Чимало любителів споглядання краєвидів можна зустріти на прилеглій до ставка-охоло­джувача ХАЕС території. Але не кожен з них вдається до прибирання за собою місця відпочинку. Нехтування горе-відпочивальників елементарними санітарними нормами змушує членів «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» час від часу організовувати прибирання сектору, в якому дозволено риболовлю.

- З рибалками-аматорами постійно проводиться роз’яснювальна робота, - розповідає голова клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС Сергій Онищук. - Ми  власним прикладом демонструємо,  як потрібно поводити себе біля водойми. Все елементарно просто: на місці риболовлі не має бути сміття. Але серед відпочивальників знаходяться і невігласи. І це прикро усвідомлювати.

Місцем активного відпочинку стала і територія станційного водосховища, що прилягає до Острога. Зараз вона перебуває у жахливому стані, принаймні тут важко знайти незабруднене місце. Серед сміття переважать синтетичні пакувальні матеріали та скляні пляшки. У попередні роки до прибирання цієї території залучались студенти економічного факультету Національного університету «Острозька академія». Вони домовлялись із адміністрацією ХАЕС про виділення автотранспорту та засобів індивідуального захисту. Після подібних акціїй територія ставала привабливішою. Шкода, не надовго…

Пригадую, торік трапилась нагода поспілкуватись із начальником дільниці підготовки і комплектації виробни­цтва енергоремонтного під­розділу Петом Алексюком, який в якості  туриста відвідав Китай. Він звернув увагу, що в цій країні пропагується використання пакувального матеріалу і посуду з натуральної сировини – рису, бамбуку. Відтак не спостерігається пресинг на довкілля. Вироби з деревини і паперу­ легко переробити. А те, що ми отримуємо звідти і почасти вважаємо сміттям – в основному надходить саме з Китаю. Ось такі парадокси та реалії життя.

В Україні серйозно задумались про відмову від масової реалізації пластикового посуду, целофанових мішечків. Але наміри поки що  декларативні, тому на міських та сільських околицях, на берегах річок, ставків, в лісі продовжують формуватись сво­є­рідні «піраміди» продуктів людської життєдіяльності. Одне слово, нащадкам буде нагода згадати пращурів, як мовиться, не злим, тихим словом.

Практика доводить, що довкілля можна берегти без витрачання надзвичайних сил. У Нетішині багато ентузіастів покращення екологічної ситуації. Вони не тільки не нехтують прибиранням території, а й беруть участь в озелененні. Щороку кількість зелених насаджень у місті збільшується на сотні екземплярів. Активні на цьому поприщ­і  працівники транспорт­ного цеху, управління капіта­льного будівництва та інших підрозділів.

Завдяки ініціативі членів комісії по роботі з дітьми та шефській роботі профкому ХАЕС кілька років поспіль реалізовується акція «Посади дерево – збережи життя». У ній беруть активну участь рідні та близькі організаторів. За словами голови комісії Людмили Малько, за кожним деревом практикується ретельний до­гляд: саджанці, які не прижилися, постійно за­мінюються.

До озеленення території причетно багато відомих в місті енергетиків особистостей. Серед них Микола Степаненко, Анатолій Третяк, Володимир Кандабаєв, Леонід Шиндер, Петро Шелепало, Вячеслав Шеліванов та багато інших. Почесни­й громадянин міста Нетішин Петро­ Кальніченко також вніс свою лепту у примноження зеленої смуги міста. Ветеран пишається, що в часи інтенсивного спору­дження Нетішина будівельникам вдалося зберегти сотні дерев, які понині милують око подорожнього.

Багато жителів міста не можуть оминути  увагою літнього чоловіка, який  кожної погожої днини виходить на берегову смугу річки Горинь, щоб розчистити чагарники, привести до естетичного виду верболози. Це сімдесятисемирічний Григорій Соловйов. Потяг до прикрашання навколишнього середовиша у єстві цієї людини. Ще коли працював у ЖКО, чимало сил приклав, аби територія СМСЧ-4 набула гарного вигляду. Пенсія не стала приводом для споглядання, а лише вивільнила час для здійснення безкорисливих добрих справ. Останнім часом на підмогу ветерану прийшла 85-річна Марія Бубенщикова. У постійному спілкуванні з природою вони знаходить наснагу до життя.

Олександр Шустерук

Фото  автора  та  з  архіву  редакції