Дбаємо про біоресурси ставка-охолоджувача
У читачів газети та сайту Хмельницької АЕС чимало запитань про діяльність дільниці біомеліорації Хмельницької АЕС, яка займається розведенням риби у ставку-охолоджувачі. Їх цікавить питання яких саме риб розводять атомники, її практичне призначення, чи безпечно вживати у їжу рибу зі ставка-охолоджувача тощо.
Зазначимо, що ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС найбільший за площею і об’ємом води серед вітчизняних АЕС. Зокрема на Запорізькій АЕС (6 енергоблоків загальною потужністю 6000 мВт) площа ставка-охолоджувача становить 8,2 км2, а обсяг води - 47,05 млн м3. На Південноукраїнській АЕС (3 енергоблоки загальною потужністю 3000 мВт) площа ставка-охолоджувача 8,6 км2 при обсягу води - 86,0 млн м3. Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС перевершує перераховані вище водойми, як за площею, так і за обсягом: (S = 20,0 км2, V = 120,0 млн м3). Отже, для охолодження реакторів створені належні умови. Вода – середовище для життя риби.
1. Яких риб ви розводите у ставку-охолоджувачі? Як саме ви їх розводите?
Станом на сьогоднішній день ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС є найбільшою технічною водоймою, що використовуються для охолодження конденсаторів турбін атомних електростанцій України. З метою підтримання належної якості води у водосховищі, запобігання заростанню її водною рослинністю технічним проектом передбачено функціонування дільниці біомеліорації, у функції якої входить здійснення біологічної меліорації ставка-охолоджувача. Процес відтворення водних живих ресурсів не є спонтанним, а регулюється відповідним «Режимом рибогосподарської діяльності …», яким визначаються кількісні та якісні характеристики зариблення та вилову водних живих ресурсів. Зазначений «Режим …» для ВП ХАЕС розробляється і коригується Інститутом рибного господарства України.
Дільниця біомеліорації гідротехнічного цеху ВП ХАЕС займається штучним відтворенням білого та строкатого товстолоба, білого та чорного амура, коропа. Розведення здійснюється завдяки гіпофізарним ін’єкціям та отриманням статевих продуктів самки (ікра) та самця (молок) для штучного запліднення і подальшого розведення рослиноїдних видів риб та коропа.
2. Яку користь вони приносять АЕС і чи могли б на атомній станції обійтися без них?
Розведення гідробіонтів насамперед передбачено технічним проектом Хмельницької АЕС, і, як засвідчує досвід експлуатації ставка-охолоджувача, цілком вирішує питання боротьби з біологічними перешкодами у роботі АЕС.
Наприклад, товстолоби є фільтраторами води. Проціджуючи її через зябра, вони активно очищають її від різних видів зелених одноклітинних водоростей, які у певні періоди року масово розвиваються у підігрітій воді ставка-охолоджувача. Білий амур надзвичайно цінний у водоймах через те, що живиться виключно водною рослинністю й наземними травами (які заливає у повінь), чорний амур винищує твердий зообентос (дрейсену), а короп - зоопланктон.
На питання чи могли б обійтися без гідробіонтів, відповідь буде одна – ні. Тобто з одного боку можна створити відносно «хімічно чистий» водний об’єкт без присутності живих організмів, але це насамперед вимагатиме недоцільних витрат хімічних реагентів і енергоресурсів на забезпечення експлуатації різних очисних споруд, а по друге – призвело би до появи «неживої» водної поверхні площею понад 20,0 квадратних кілометрів поряд з АЕС. У існуючій ситуації виробництво електроенергії на Хмельницькій АЕС природно гармоніює з живописною водоймою (хоча вона і має технологічне призначення) на якій зимує досить багато різних видів птахів та водяться риби, яких в найближчих річках чи озерах рибалкам піймати неможливо через їх відсутність.
3. Чи використовується ця риба у промислових цілях? Хто її виловлює і хто споживає?
Рибогосподарська експлуатація ставка-охолоджувача насамперед спрямована на профілактику та обмеження дії біологічних перешкод (надмірний розвиток дрейсени, вищої водної рослинності та водоростей) безпечній роботі електростанції. Надмірну біомасу риби виловлюють працівники дільниці біомеліорації шляхом встановлення ставних сіток. Свіжа виловлена риба передається у відповідний підрозділ станції (цех господарського забезпечення) для подальшої переробки і реалізації працівникам ВП ХАЕС.
4. Чи безпечно вживати рибу зі ставка-охолоджувача?
Якість виловленої риби систематично контролюється шляхом відбирання зразків від партії риби та направлення у Хмельницьку регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини, у якій перевіряють зразки риби за органолептичними показниками відповідно до ДСТУ 2284-2010, за паразитологічними показниками, за вмістом радіонуклідів, токсичних елементів, на вміст пестицидів. Після всіх аналізів, партія яка відповідає вимогам дослідження, може бути реалізована за умови дотримання правил транспортування та зберігання риби.
Віктор Турицький,
начальник гідротехнічного цеху ХАЕС