Дефіле від Тетяни Погуральської

Минулого року уряд України затвердив перелік з 19 професій, що є пріоритетними на найближчу перспективу. Серед найнеобхідніших, таких як токар, фрезерувальник, тістороб,  машиніст бурової установки знаходимо дещо дисонуючу з індустріальним напрямком – живописець.

Напевно, в Україні накінець таки зрозуміли, що нам і в промисловості і в побуті не вистачає гармонії, кольорів і краси. Вже давно доведено, що правильна організація робочого місця, гарний дизайн, нетиповість обстановки навіть за наявності стандартизації, приносять в кінцевому результаті позитивне сальдо і у грошовому і у моральному вимірах.  Відтак те, що роблять викладачі Нетішинської міської художньої школи можна вважати роботою на перспективу, на майбутнє. 

Один з останніх прикладів – виставка робіт викладача класу дизайну Тетяни Василівни Погуральської, презентованої у міській галереї Арт-Пласт напередодні дня Тетяни. Ніби й безликі у прямому сенсі цього слова абриси жінок за наявності фасону і кольорової гами суконь набирають цікавих, характерних саме для тієї чи іншої моделі властивостей. «Підстрелене» дівча у розкутому френчі  і елегантна дама у вишуканій сукні, строгий покрій та летюча форма костюмів, фантазійні викрутаси на пишних платтях – все характеризує невідомих, але угадуваних осіб. Це той випадок, коли зустрічають по одягу, по зовнішності, якою модельєр намагається підкреслити і наявність розуму, і молодість, і поважність, і  стриманість, і поривчастість…

Під час презентації відбулась демонстрація не лише уявних суконь, а й реальних виробів, народжених майстринею за швацькою машинкою. Дівчата, вихованки класу дизайну, яким Тетяна Василівна опікується останні десять років, дефілювали у нарядах, що могли бути у використанні наших пращурів – жінок епохи трипілля. Ми не задавались питанням, чи відповідають ці моделі архівним зразкам, чи настільки близьким до тієї епохи був крій запропонованих суконь. А ось настрій, створений моделями, був святковим і урочистим – хотілось повірити, що саме так виглядали прапраукраїнки, що саме на ці наряди задивлялись ратаї та воїни далеких часів минулого.

Дизайн одягу – напрямок, що має тисячолітню історію і водночас постійно осучаснену складову. Ми час від часу дістаємо із скринь артефакти дідівського одягу і шкодуємо, що виготовлені вони не з сучасних матеріалів, або ж зіпсовані міллю. Виявляється, більшість з тих суконь пасує і нашому поколінню. Кравці і шевці минулого були не менш вправні за сучасників. Проте, нові технології та матеріали дозволяють експериментувати у цьому напрямку, створювати нові акценти тощо. У класі дизайну Нетішинської художньої школи цьому приділяють велику увагу. Справа у  тім, що викладач дисципліні Т.В. Погуральська за фахом вчитель технології, професійного навчання (швейна справа) і креслення. Водночас вчитель інформатики. Саме така кваліфікація за дипломом після закінчення Рівненського гуманітарного університету у  Тетяни Василівни. Складені докупи знання приносять гарні плоди. Головне, що вона прагне творчості, прагне самовдосконалення. Вже у 2009 році вона бере участь у виставковій діяльності. Тоді з нагоди 20-річчя закладу вчителі представили на суд зразки своїх досягнень. Наступного року на «Замкових гостинах» у Острозі, а у 2011 році у Сатанові, Хмельницькому та тому ж таки Острозі виставлялись її вироби. У 2015 році вона бере участь у Всеукраїнському святі народного костюма «Жива традиція», а наступного року стає переможцем обласного фестивалю народної творчості «Одна Україна» у Хмельницькому. Там же у минулому році в рамках обласного огляду-конкурсу «Лесина казка» її виріб визнається як краща дизайнерська робота. Вона була учасником обласного пленеру-конкурсу викладачів  образотворчого мистецтва початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів області у Старокостянтинові. Нарешті перша персональна виставка. І вона засвідчує творчий ріст майстрині.

Зі словами привітання і побажання плідної творчої та викладацької роботи до «іменинниці» звернулись директор ПСМНЗ «Міська художня школа» Інна Степаненко, директор міського краєзнавчого музею Оксана Кононюк, художник Валерій Походонько, колеги по творчому цеху, рідні і близькі. Гарний настрій заходу створював і спів знаних майстринь співу ансамблю «Камелія».

Краса врятує світ. Добре, що красу формують люди, яких ми знаємо і поважаємо.

 Віктор Гусаров

 На знімках: дефілюють трипільчанки; Т.Погуральська з колегами під час «Дня міста» проводять профорієнтаційну роботу.

Фото автора