Диковинки від Хмельницької АЕС: чорний амур і молюски дрейсени

Кілька років поспіль студенти Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини з екскурсіями відвідують ХАЕС. Нещодавно вихованці та викладачі цього закладу мали нагоду поглибити свої знання у сфері діяльності енергетичного підприємства, зокрема, за такими напрямками, як безпека експлуатації, біомеліорація.

Перше знайомство із специфікою роботи ХАЕС відбулось в інформаційному центрі електростанції. Тут гості мали можливість оглянути діючий макет енергоблока  із реакторною установкою ВВЕР-1000. А згодом побачили у машзалі діючий турбоагрегат.

Коли тривала підготовка до організації екскурсії на ХАЕС, викладачі технікуму висловили побажання, щоб студенти змогли позна­йо­митись з діяльністю цеху біомеліорації гідротехнічного цеху, бо в закладі навчання проходить і за спеціальністю «Рибництво та аквакультура», крім того майбутні ветеринарні спеціалісти опановують знання  хвороб риб.

На території рибгоспу екскурсанти почули розповідь про основні напрямки роботи дільниці. Увага гостей була акцентована на тому, що від  діяльності підрозділу залежить якість води, яка використовується для підтримки технологічних процесів ХАЕС. Підтриманню їх певних складових сприяє розведення відповідних видів риб. Їх ще називають біомеліораторами.

У ході спіл­кування мова зайшла  про молюск дрейсену, яку вперше спеціалісти електростанції виявили кілька років тому. Студенти поцікавились про вплив молюска на діяльність електростанції. Як від­значили працівники дільниці, спочатку вона  створювала значні проблеми для експлуатації обладнання, бо масово проникала в трубопроводи і перешкоджала нормальній роботі. Це змусило шукати шляхи для вирішення проблеми. Вже напрацьовано низку заходів щодо регулювання чисельності молюска. Було запроваджене механі­чне очищення підвідного каналу, встановлено спеціальні перешкоди. Фахівці запропонували запустити до водойми чорного амура, якого вважають найкращим споживачем дорослих особин дрейсени. Про цю рибу студенти знали лише на основі інформації у підручниках, тому схвально сприйняли пропозицію побачити її на власні очі. Крім чорного амура, в садках були і великі племінні коропи великих розмірів. Студентам було цікаво спостерігати за процедурою їх годівлі.

Представників технікуму цікавили і технологічні характеристики ставка- охолоджувача ХАЕС. Було сказано, що площа його дзеркала  складає 22 квадратних кілометри, а у водоймі майже 120 мільйонів кубометрів води.

Викладач технікуму Валерій Милянчук поцікавився якістю води у водосховищі. За словами працівників дільниці, вона за фізико-хімічнимим параметрами краща ніж у річці Горинь. У цьому заслуга і молюска дрейсени, якого донедавна вважали ворогом технологічних процесів. Але згодом пересвідчились, що від нього є й користь, бо дрейсена бере участь у ефективній фільтрації води: на побудову свого панцира  використовує органічні речовини. Наявність дрейсени вказує і на стабільну екологічну ситуацію у водосховищі, адже молюск не може існувати в екологічно нестабільних умовах.

Цікавими та пізнавальними для гостей стали відвідини Нетішинського відокремленого підрозділу колективного сіль­ськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат», роботою якого опікується Микола Радиця. Із уст головного агронома Богдани Швець студенти та викладачі багато діз­нались про особливості вирощування овочів у теплицях. Тут увага була зосереджена на процесі запилення. Від­відувачів здивувало, що місцеві бджоли не продукують традиційного для них меду, а взявши участь у запиленні, можуть і загинути. Богдана Михайлівна сказала, що інколи у тепличному господарстві виникають хвороби бджіл, з якими важко боротись. Отож нетішинці були б раді тісній співпраці з фахівцями технікуму, які спеціалізуються на бджільництві.

Викладач технікуму Василь Сироватка повідомив, що у Млинівському державному технікумі ветеринарної медицини навчання проходить за такими напрямками, як ветеринарія, рибництво та аквакультура, бджільництво, бухгалтерська діяльність. Тут достатньо висококваліфікованих спеціалістів, які з великим задоволенням можуть допомогти агрономам вирішити проблеми із утриманням бджіл.

Наприкінці  екскурсії автор цих рядків поцікавився враженнями гостей від організації екскурсії на ХАЕС.

Василь Сироватка:

-Я прихильник приказки, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Вже п’ять років поспіль наші студенти у зручний час відвідують Хмельницьку АЕС. Переконаний, що в цьому є велика користь, бо ж ветеринарна медицина стикається не тільки із різними хворобами тварин, методами профілактики. Важливим фактором є виробництво екологічно чистої сіль­ськогосподарської проду­кції. Кожного разу ми переконуємося, що на ХАЕС під особливим контролем довкілля. Показовим є те, що ще жодного разу у молоці від корів, які перебувають у зоні спостереження електростанції, не знайдено елементів і продуктів діяльності енергетичного підприємства. Отож, атомникам можна довіряти.

Олександр Шустерук

Фото Валерія Валуєва