Дива творять талановитi руки

Так, саме поєднання цих двох якостей – таланту і творчості – спроможні давати життя        витворам, які не просто зачаровують душу, стають невід’ємною частиною нашого побуту, а й роблять світ добрішим. І не важливо, що є основним інструментом і сировинним матеріалом творця – слово, пензлі і фарба, дерево, соломка, музичний інструмент, фотоапарат чи кінокамера­, голка і нитка, пластилін тощо – вражають в результаті своєю витонченістю мистецькі роботи.

У колективі ХАЕС чимало людей, смислом життя котрих стало заняття улюбленою справою на ниві рукоділля. Завдяки профспілковим активістам їх витворами мали можливість милуватися сотні і тисячі людей, оглядаючи доробки умільців на виставках. Ось і цього разу, з ініціативи культурно-масової комісії профкому, її голови Олени Романової, в навчально-тренувальному центрі відкрилася виставка образотворчого мистецтва, приурочена до Дня матері. Вона зібрала близько вісімдесяти робіт, представлених шістьма авторами. Свої витвори на огляд публіки запропонували Оксана Балашевська з НТЦ (на знімку), Інна Дмитрук з міського центру ранньої реабілітації дітей-інвалідів, Наталія Донгаш (ТрЦ), Світлана Левик (ЗВВО), Тетяна Пенчук (ВТС), Ніна Степанюк (УКБ). Щодня роботи залюбки оглядають як працівники НТЦ, так і ті, хто проходить тут підготовку і перепідготовку, відвідує семінари й наради. І залишаються враженими від побаченого.

Можна було б назвати все це виставкою вишивок, але серед представлених експонатів достойне місце займають об’ємні картини, викладені з пазлів. І не кажіть, що це надто примітивне мистецтво – зібрати докупи попередні заготовки. На перший погляд справді начебто просто, але коли маєш справу з тисячами пазлів, розсипаних в хаотичному порядку, не так уже й легко знайти кожному з них своє місце. Тетяну Пенчук це марудне заняття не втомлює, вона може похвалитися колекцією, якій давно мало місця в домашніх пенатах. На картинах здебільшого архітектурні споруди й історичні пам’ятки, пейзажі. У робочому кабінеті її батька С.Г. Пенчука на стіні красується полотно із зображенням на ньому двох півкуль нашої планети Земля, обрамлених довкола орнаментом і текстовими пові­домленнями. Надто скла­дно, повірте, в дрібних літерах від­найти необхідну послідовність, і збирання тексту забрало найбільше часу.

Представлені вишивки різноманітні за своєю тематикою, гамою ко­льорів, технікою виконання. Хтось надає перевагу відтвореним на полотні тваринам і птахам, натюрмортам, най­сміли­віші беруться за таку деліка­тну і відповідальну роботу, як вишивання ікон. Безтямно закохана в квіти Оксана Балаше­вська вкладає всю душу, аби на полотні вони виглядали як фотознімки. Дуже витончені її роботи, насичені багатством кольорів, з тонким непомітним переходом одного відтінку в інший. Вона не використовує надто яскравих ниток, обираючи приглушені тони. Але від цього вишивки не виглядають збіднілими, квіти, наче живі, і зійшли до нас щойно з грядки. Тут і троянди, й іриси, польові квіти, чорнобривці, бузок, над букетом якого жінка чаклувала майже місяць.

За словами С.Г.Пенчука, роботи Оксани Балашевської настільки майстерно виконані, що навіть з виворітного боку на них приємно дивитися: ні тобі вузликів, ні петель, ні хаотичного перехресного снування ниток від одного ряду хрестиків до іншого. Такої акуратності, зізнається рукодільниця, навчилася самотужки, шляхом проб і помилок. Почала вишивати десь класу з п’ятого, у селі (виросла Оксана в Сіянцях Острозького району) ніхто цим ремеслом не гребує, отож і вона не стала винятком. З кожним роком, з кожною новою роботою удосконалювала свій хист, виробляла власний стиль. Вишиває винятково хрестиком, за ідеї картин вдячна сину, котрий, маючи за плечима освіту, набуту в художній школі, радо пропонує мамі узори. Він вміло переводить малюнки в схеми вишивок, отож мамі не доводиться займатися розрахунками – підбирай тільки нитки та берися за голку. На одній із картин, представлених на виставці, Оксана викори­стала, вдумайтеся тільки! - 59 кольорів. Але й це не межа, нині жінка взялася за букет польових квітів, який потребує ще більше різнобарв’я – тут буде без малого сто відтінків!

У майбутньому жінка планує вишивати пейзажі. Якою буде гама кольорів на цих картинах, можна лишень здогадуватися. І по-доброму заздрити натхненню трудівниці, її витримці і старанням, радіти шедеврам, народженим її руками, душею і серцем.

Ольга Сокол

Фото   Сергія  Танцюри