ДО БУДIВНИЦТВА З ТОЧНИМИ ЦИФРАМИ

На початку вісімдесятих років територія Нетішина нагадувала великий циганський табір, із  безліччю різних вагончиків та наметів, що стали пристанищем будівельникам, інженерам, які брали участь у спорудженні молодого міста над річкою Горинь. Всі розуміли тимчасовість подібних умов і квапились облаштовувати власний побут, спочатку у гуртожитках, а згодом й у новоспоруджених будинках. Ті роки добре пам’ятає головний бухгалтер управління капітального будівництва Хмельницької АЕС Неоніла Одійчук. У середині вісімдесятих років вона долучилась до спорудження основних житлових, виробничих об’єктів на території Нетішина та проммайданчика електростанції. То був в її житті відповідальний період, бо ж очолила бухгалтерію підрозділу, де кожен працівник виконував важливі роботи, пов’язані із спорудженням та введенням в експлуатацію новобудов. Їх, як мовиться, було немов грибів після дощу. Кожен об’єкт вимагав належного технологічного супроводу із ретельними розрахунками кошторису. Колеги Неоніли Миколаївни докладали зусилля, щоб фінансові розрахунки були точними, бо ж незначна помилка у фінансових документах могла вплинути на вартість об’єктів будівництва . Часто доводилось роботу з документацією брати додому, бо ж через велике навантаження фізично не вистачало часу протягом звичного робочого дня. Нарікань не було, спрацьовувало неписане правило – «Треба!». Поряд з Неонілою Миколаївною бухгалтерськими розрахунками займались Галина Мельник, Лідія Доросевич, Раїса Підопригора, Валентина Похитун.

Як не парадоксально, але без бухгалтерії жоден будівельник не зведе потрібний будинок. Все має чітко відображатись у цифрах. Основні бухгалтерські настанови Неоніла Одійчук пам’ятає як вірш із шкільного підручника. Вони лаконічні але й влучні. «Забезпечити ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; здійснювати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, вимагати від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; вживати всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованого та непомітного виправлення записів у первинних документах і реєстрах бухгалтерського обліку та забезпечувати збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну»… Це далеко не повний перелік вимог до кваліфікованого бухгалтера.

Під час розмови із Неонілою Миколаївною поцікавився чи не були в її житті сумніви, мовляв, не ту обрала професію.

- Щоб стати на бухгалтерську стежину, - каже Неоніла Миколаївна, - до цього йшла свідомо. Після школи закінчила бухгалтерський технікум, а згодом Тернопільський фінансово-економічний інститут.

Першою професійною школою для Неоніли Одійчук став рідний колгосп у Великому Скниті Славутського району, де їй було довірено посаду заступника головного бухгалтера. Тоді ніхто не здогадувався, що через кілька десятків років роботі бухгалтера будуть допомагати спеціалізовані комп’ютерні програми і всі поступово забудуть про клацання кісточок дерев`яної рахівниці. Досвідчений бухгалтер добре пам’ятає й так зване «ноу-хау 20 століття» - арифмометр «Фелікс». На ньому вручну набирались цифри, а математичні операції залежали від кількості обертів невеликої корби. Зараз із подібними завданнями справляються електронні системи.

Будівельні роботи, пов’язані із введенням в експлуатацію першого та другого енергоблока,  для Неоніли Одійчук вже стали історією. Але це не дає підстав почивати на лаврах, бо ж життя вносить все нові і нові корективи. З’являються нові завдання, які доводиться виконувати колективу управління капітального будівництва. Кілька років поспіль персонал брав участь у організації консерваційно-відновлювальних робіт на третьому енергоблоці. Тепер основна увага спрямована на реконструкцію та модернізацію діючих енергоблоків. Це об’ємна програма, що дає змогу покращити їх надійність та безпеку. Під особливим контролем перебуває перший енергоблок, який спеціалісти електростанції готують до продовження терміну експлуатації. Бухгалтерській службі є до чого прикласти руки.

Колектив бухгалтерії управління капітального будівництва специфічний, тут трудяться в основному жінки. Вони вимогливі та відповідальні. Про кожну з них Неоніла Миколаївна може розповідати історії. Відповідальну роботу довірено заступнику головного бухгалтера Олені Малі­новській, бухгалтерам Надії Ходоровській,  Інні Волковій, Наталії Ткачук, Ірині Кулак.

Колеги по роботі знають Неонілу Одійчук не тільки як гарного фахівця, а й турботливу маму й бабусю та добру господиню. Неоніла Миколаївна разом з чоловіком Ігорем Олександровичем виховала двох дітей - сина Миколу та доньку Ірину. Діти також присвятили себе енергетичній галузі. До речі, Ірина зараз працює провідним інженером відділу підготовки та супроводження інвестиційних проектів ДП «НАЕК «Енергоатом».  Микола ще під час навчання  в університеті заслужив авторитет не лише своїми знаннями, а гідною людською вдачею. Працьовитий, спокійний, врівноважений, акуратний. За гарні організаторські  здібності його обрали старостою групи та головою студради факультету. Він був стипендіатом Президента України, а до цього відзначався грошовою винагородою Кабінету Міністрів України. Після влаштування на Хмельницьку АЕС Миколі Одійчуку за десяток років вдалося пройти виробничий шлях до начальника зміни реакторного цеху. Така довіра почесна і відповідальна. Йому є з кого брати приклад, принаймні  праця мами відзначена галузевими грамотами та відзнаками «Почесного енергетика» та «Відмінника енергетики України».

Прогулюючись після роботи вулицями Нетішина, Неоніла Миколаївна мимоволі пригадує свою участь у спорудженні різних житлових та виробничих об’єктів. Вони й сьогодні приносять користь вдячним нащадкам, для яких місто енергетиків стало малою батьківщиною.

Олександр Шустерук

Фото автора