До історії Хмельницької АЕС та Нетішина з науковим підходом
У Нетішинському краєзнавчому музеї пройшли чотирнадцяті історичні читання. Захід було приурочено Дню Незалежності та цілій плеяді знаменних для Нетішина дат– 40-річчю початку будівництва Нетішина та Хмельницької АЕС, 30-річчю пуску І-го енергоблока ХАЕС.
Нетішинські музейники вміють здивувати, тож традиційні історичні читання були наповнені краєзнавчими відкриттями. Скажімо, директор музею Оксана Кононюк представила на загал пожовклу від часу папку, датовану на титулці 1982 роком, з копіями та кількома оригіналами документів з історії будівництва Нетішина. Ці документи зберіг покійний нині перший директор ХАЕС Олексій Троценко, а передала в музей – культурний діяч краю Галина Фурманчук.
Перший же із 12 документів із «пожовклої» папки доленосний: «О строительстве временного поселка Хмельницкой АЭС» (зайве говорити, що вся документація на той час велася російською мовою) від 13 грудня 1979 року. Так от, тимчасове містечко Хмельницької АЕС мало складатися із 100 двоповерхових дерев’яних шестиквартирних будинків на 600 квартир. Жили б ми з вами у «зрубах»! Чи потрібно говорити українцям, що немає нічого постійнішого за тимчасове? Олексію Троценку в документі довелося переконувати партійне керівництво, що собівартість «тимчасового» буде вищою за собівартість «постійного» та й через 10-15 років замість дерев’яних все одно доведеться зводити цегляні будинки та ін. Як бачимо, переконав.
Цікавими є й інші документи з папки: про будівництво за мінським типовим проектом Палацу культури на 700 місць, за свердловським проектом – торгового центру та ін. В одному з документів адміністрація ХАЕС просила дозволу у 1983 році розпочати будівництво хлібозаводу, продуктивністю 45 тонн хлібобулочних виробів за добу.
Про історію створення монументального художнього твору – мозаїки «Прометей» на готелі «Горинь» розповіла Оксана Іванець, науковий співробітник музею. Доповідь базується на словах авторів та виконавців проекту Олександра Яремова та Миколи Габрука.
Справа оздоблення готелю у дирекції ХАЕС проходила під грифом «Особо важное задание». Коли проект столичних художників (у металопластиці) забракував тодішній директор ХАЕС Микола Габрійчук - за справу взявся нетішинець Олександр Яремов.
Спочатку він розробив ескіз «Данко» (за М. Горьким) та коли худрада ескіз не затвердила - «приклеїв» до юного Данко «свої бороду й кучері», вийшов зрілий, мужній «Прометей».
«Спеціально для панно Борис Доброжанський привіз з Лисичанська 5 тонн смальти 27-ми кольорів! На білий колір пішла мармурова крихта (залишки від оздоблювання готелю). Мозаїку викладали Олександр Яремов і Віктор Піонтковський, а Микола Габрук і Надія Яремова – кололи смальту. Робота зайняла 2,5 місяці. Образ «Прометея», хто не пам’ятає, височіє з 2 по 9 поверхи готелю», - зазначила Оксана Іванець.
Василь Вихованець, науковий співробітник музею представив доповідь «Добудова та пуск 1-го енергоблока ХАЕС (за матеріалами газети «Енергобудівник»)».
Гарною ілюстрацією до історії міста та краю в цілому стала виставка краєзнавчої літератури з фондів Нетішинського краєзнавчого музею та Інституту досліджень української діаспори НаУОА. Спільний проект презентували доктор історичних наук, директор Інституту досліджень української діаспори НаУОА Алла Атаманенко та заступник директора НМКМ Тарас Вихованець.
Леся Ліщенко
На фото: О. Кононюк та О. Іванець демонструють проект мозаїки «Прометей»