Дороге життя солдата
Війна, за великими лаштунками, а особливо у сучасний період – боротьба економік. Людський ресурс відіграє певну роль, проте далеко не вирішальну. У кіно подекуди режисери фантазують на кшталт нестримної атаки під градом куль. Та ветерани розкажуть, що таке бувало надзвичайно рідко, хіба що не було іншого виходу.
Ще під час Другої світової з’ясували, що лише 20 відсотків призваних на службу були готові без вагань стріляти у супротивника. Присутність командира чи політрука заставляла це робити рішучіше.
Не беремо до уваги спеціально навчених бійців спецпідрозділів. Оцінимо, скільки куль використовується під час позиційних боїв.
Експерти вказують, що на знищення одного супротивника під час Першої світової війни витрачалось сім тисяч куль. Під час Другої світової солдати союзних армій витрачали біля 25 тисяч куль. Це при тому, що снайперу достатньо 1,3 кулі.
У Корейській війні (1950-1953 років) війська ООН робили по 50 тисяч пострілів для знищення одного супротивника.
У В’єтнамі (1965 -1973 рр.) американські солдати витрачали по 200 тисяч патронів (джунглі, відсутність супротивника у зоні видимості).
Методика розрахунків. Згідно довідника «Артилерійське постачання у Великій Вітчизняній війні» у 1943 році на фронт було поставлено у 1943 році сім мільярдів патронів. Втрати Вермахта того року склали трохи більше 700 тисяч. Отже на кожного вбитого приходиться 10000 патронів.
При цьому треба врахувати міни, снаряди, авіабомби і таке інше.
За військовими джерелами Віктор Гусаров
