Досліджують радіаційний вплив ХАЕС на довкілля

Більше сорока років у школі Берездова Славутського району працює вчителем фізики та математики  Ванда Едвардівна Прокопченко. Її педагогічна спеціалізація не надто поширена у жіночому середовищі. Так  повелося, що найчастіше викладання цих предметів притаманне саме чоловікам.

За роки роботи Ванда Едвардівна не раз доводила, що саме математика, а разом з нею і  фізика, є «королевами» наук. Колишні учні  дотепер добрим словом згадують мудру жінку, що сприяла забезпеченню  твердих знань і дала слушні настанови для успішного вступу до вищих навчальних закладів, коледжів технічного спрямування.

До рідного Берездова Ванда Едвардівна повернулася після закінчення педагогічного вишу. У навколишніх селах  здавна «дефіцит» учителів  математики та фізики. Причина проста і банальна – випускники педагогічних закладів не поспішають поєднати долю із селом. У Берездівській околиці вся надія на ветерана-педагога. Тендітна жінка встигає провести уроки у рідному Берездівському НВК, а потім гайнути принаймні аж до Головлів, де на неї також чекають учні. А ще у Ставичанах та Клепачах…

Не зважаючи на пенсійний вік, В.Прокопченко у постійному  русі. За нагоди дасть фору  молодим. Не порахувати скільки кілометрів учителька «намотала» між сільськими школами. Трапляється, що підвозять транспортом. А коли дорогий автомобіль проскочить мимо, Ванда Едвардівна не ображається. Ще й посміхнеться, мовляв, рух – рушій прогресу.

Кілька років тому випала їй нагода побувати зі своїми учнями з екскурсією на Хмельницькій АЕС. У інформаційному центрі довідалась, що діти зі всієї округи беруть участь у конкурсі рефератів «Атомна енергетика і ми», який організовує відділ роботи з громадськістю та ЗМІ. У вчительки виникла ідея залучити до конкурсу одну із своїх здібних вихованок – ученицю Головлівської ЗОШ Дарину Полі­щук. Тема для дослідження була вибрана, як мовиться, не з легких – «Отримання та використання радіоактивних ізотопів». Але школярка зуміла здобути прихильність журі та порадувала свою наставницю здобуттям першого місця.

Перемога  учениці вселила  переконання, що й сільські діти чогось та варті. Ванда Едвардівна загорілась бажанням представити атомну тематику у Малій академії наук. До написання наукової роботи вона заохотила ученицю Березді­вського НВК Оксану Стецюк, з якою нещодавно побувала на нашій станції

 Куратори цього напряму порадили дослідити вплив Хмельницької АЕС на довкілля. Тема досить складна і потребує гарної підготовки. Порадниками у її розробці стали працівники відділу роботи з громадськістю та ЗМІ електростанції. Практичну допомогу надали представники цеху радіаційної безпеки. Заступник начальника підрозділу Ігор Власюк продемонстрував технологічні можливості дозиметра-радіометра МКС-07 «Пошук».  Радіа­ційний фон був заміряний на території проммайданчика та за межами електростанції. Наставниця та вихованка пере­- коналися, що гама-фон коливається в межах 0.09-0.14 мікрозівертів на годину. А ці показники відповідають природному радіаційному фону, який за роки експлуатації діючих енергоблоків Хмельницької АЕС залишився незмінним.

У ході спілкування із фахівцями станції дослідниці одержали багато інформації, яка стане в пригоді під час написання наукової роботи. Свою лепту з надання необхідної технологічної інформації нада­ла й інженер інформаційного центру Надія Походонько.

Нам випала нагода поспілкуватись із Вандою Едвардівною Прокопченко.

- Чому ви вирішили представити шкільне дослідження саме на тематику ядерної енергетики?

- Я особисто переконана, що саме ядерна енергетика є запорукою нашої енергетичної незалежності. Тому цю сферу треба не тільки оберігати, а й розвивати. А кому ж довірити майбутнє? Звичайно, молодим, які прийдуть на зміну старшому поколінню. Як свідчить життєвий досвід, справжніх фахівців не готують за рік чи два. Це тривалий процес. Починати потрібно зі шкільної парти. Мені приємно, що серед моїх учнів чимало таких, що прагнуть інтелектуального поступу. Важко передати радість, коли стало відомо, що саме Дарина Поліщук із Головлів стала переможницею престижного конкурсу «Атомна енергетика і ми». Тепер будемо докладати зусиль, щоб і Оксана Стецюк довела, що сільські діти не гірші за міських учнів, які мають значно кращі можливості для повноцінного навчання. Ми сподіваємось на гарний результат під час захисту нашого дослі­дження про вплив Хмельницької АЕС на довкілля. Участь у роботі Малої академії наук України  - престижна та відповідальна, бо МАНУ є освітньою системою, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення,сприяє наро­щу­ванню наукового потенці­алу країни.

- Які у вас враження від відвідин Хмельницької АЕС?

- Так сталось, що за багато років мого викладання фізики у сільських школах лише нещодавно змогла побувати на діючій АЕС. Враження позитивні. Приємно усвідомлювати великий науково-технічний потенціал нашої держави на основі роботи Хмельницької АЕС. Найголовніше, що особисто переконалася у безпеці її експлуатації. Радіацію, як голку в сіні, не приховаєш. Її контролюють багато служб, у тому числі й міжнародних.

На завершення практичної консультації із спеціалістами Хмельницької АЕС В. Прокопченко запевнила, що після даного дослідження радіаційного впливу електростанції на довкілля, вона неодмі­нно заохотить учнів до ґрунтовного вивчення специфіки роботи турбоагрегата, реакторної установки та іншого обладнання станції.

Олександр Шустерук

Фото автора