Двадцять років у сфері забезпечення надійного фізичного захисту Хмельницької АЕС
У статті «Фізичний захист ХАЕС – на рівень світових вимог», читачі “Перспективи” (лютий № 6) були поінформовані про завершення будівництва та введення у дослідну експлуатацію оснащеного сучасними апаратними та програмними засобами Центрального пульту фізичного захисту (ЦПФЗ). Його поява стала можливою за фінансової допомоги інвесторів із Швеції та Норвегії. Початок функціонування ЦПФЗ - один із найважливіших етапів виконання програми технічного переоснащення комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту Хмельницької АЕС, яку було розпочато ще у 2014 році.
Введення ЦПФЗ у дослідну експлуатацію стало довгоочікуваним результатом втілення задуманих ще у 2003 році наших власних бачень щодо удосконалення існуючого рівня фізичного захисту ХАЕС та рекомендацій МАГАТЕ.
Нинішній рік визначний тим, що у вересні виповнюється двадцятиріччя з дати введення у дослідно-промислову експлуатацію автоматизованого комплексу інженерно-технічних засобів фізичного захисту (ІТЗ ФЗ) енергоблока №1 Хмельницької АЕС, який, до речі, також був спроектований та збудований відповідно до Міжнародної Програми з ядерної безпеки за фінансової підтримки уряду США.
Спільна угода із впровадження першого етапу цієї Міжнародної Програми передбачала виконання у стислі строки з боку ХАЕС окремих будівельних робіт, виготовлення і монтаж ряду металоконструкцій у якості фізичних бар’єрів, придбання та прокладання кабельних комунікацій.
Повертаючись на два десятиліття назад, зазначимо, що на урочистій церемонії з приводу приймання Хмельницькою АЕС від Уряду США в експлуатацію обладнання цього автоматизованого комплексу, тодішній президент «НАЕК “Енергоатом” Юрій Недашковський” і представник Міненерго США підписали додаткову угоду про фінансування американською стороною другого етапу реконструкції ІТЗ ФЗ енергоблока №1 ХАЕС, кий втілився у реалії 2002 року.
Успішна реалізація на ХАЕС двох етапів цієї Міжнародної Програми з ядерної безпеки стала беззаперечливим доказом спроможності України впровадження подібних автоматизованих комплексів ІТЗ ФЗ на вітчизняних об’єктах і послужила основою для втілення цих програм на інших українських АЕС.
Згадуючи цю подію, хотілося б вкотре подякувати виконавцям монтажних та пусконалагоджувальних робіт із спеціалізованих підрядних організацій ІВП “Відеотехсервіс” та “Ранок». Значну допомогу у виконанні окремих конструкторських, ремонтних та будівельних робіт надавали керівники та персонал тодішніх підрозділів нашої станції – ПЕВ, КТВ, РБП, ЦЦР, ЕЦ тощо.
На слова пам’яті і вдячності заслуговують фахівці підрозділу фізичного захисту Ігор Василюк та Юрій Кучмій, які, на жаль, відійшли у потойбіччя, а також Андрій Янчишин, Володимир Розум, Ігор Круглов, Костянтин Ананьїн.
Окрему повагу хочу засвідчити першим операторам локального пульту фізичного захисту (ЛПФЗ-1), з якого здійснюється управління цим автоматизованим комплексом, Олексію Васильєву, Віталію Літвінчуку, Миколі Бабченку та Анатолію Тимощуку. В інтересах виконання покладених на них відповідальних завдань на стадії освоєння працездатності комплексу, вони за відсутності інженерних посад, погодилися працювати техніками. Відзначу, що за час, який минув відтоді, більшість із згаданих працівників підрозділу виросли у своїх посадах аж до керівників вищої ланки нинішньої Служби фізичного захисту.
У попередніх публікаціях я розповідав, що двадцять років тому подібного автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ на жодній діючій АЕС в Україні впроваджено не було. Багато потрібних функцій, не передбачених проектом, додатково розроблено та відпрацьовано нашими фахівцями. Згодом корпорацієя “Трансекспо” включила їх у проектну документацію. Відтак досвід, накопичений персоналом підрозділу фізичного захисту Хмельницької АЕС, був врахований при розробці комплексу для другого енергоблока, і впроваджений на енергоблоках інших українських АЕС.
Впровадження на Хмельницькій АЕС автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ на діючому енергоблоці №1 стало одним із основних приводів потрапляння у червні 2003 року вперше в Україні під спеціалізовану міжнародну консультативну місію МАГАТЕ з оцінки стану фізичного захисту – IPPAS. Відзначимо, що наявність комплексу допомогла за результатами цієї місії отримати в цілому позитивну оцінку. Хоча, як вказано вище, однією з рекомендацій було будівництво та введення в дію ЦПФЗ.
Комплекс на даний час продовжує виконувати покладені на нього завдання, завдяки зусиллям щодо забезпечення його працездатності працівників груп експлуатації, ремонту, програмного забезпечення та інженерів-операторів ЛПФЗ-1. На даний час практично завершена робота щодо технічного переоснащення його основних елементів, апаратних та програмних засобів у обсязі, не меншому ніж на енергоблоці №2. Але зняття з експлуатації обладнання, що відпрацювало свій ресурс, відбудеться тільки після проведення всіх перевірок і випробувань основних елементів нового змонтованого автоматизованого комплексу та завершення його дослідно-промислової експлуатації.
До речі, подібна практика заміни основних підсистем автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ, які відпрацювали свій ресурс, без повного тимчасового їх виводу з експлуатації, що здійснюється на енергоблоці №1 ХАЕС, також до даного часу відсутня в Україні. Враховуючи, що подібне технічне переоснащення таких комплексів ІТЗ ФЗ у найближчі роки має також відбуватися на енергоблоці №2 та енергоблоках інших українських АЕС, отриманий персоналом СФЗ Хмельницької АЕС досвід потребує узагальнення та розповсюдження між відповідними зацікавленими підрозділами.
Не зайве нагадати, що в кінці липня виповнюється п'ятнадцять років із прийняття у промислову експлуатацію комплексу ІТЗ ФЗ енергоблока №2 (акт робочої комісії від 27.07.2005р.). Цей автоматизований комплекс був створений цілком за державні кошти, на передовій на той час елементній базі і включає в себе значно більший обсяг оснащених технічними засобами фіззахисту особливо важливих зон та життєво важливих місць. При його створенні природно був врахований досвід експлуатації подібного комплексу на енергоблоці №1. Спільно із розробниками проекту за ініціативою персоналу фіззахисту ХАЕС в його апаратний склад і програмне забезпечення були внесені відповідні зміни та доповнення, що дозволило розширити його функції та обсяг завдань.
У зв’язку з тим, що система управління базою даних автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ на енергоблоці №2 була побудована на сучаснішій платформі, що суттєво відрізнялася від програмного забезпечення енергоблока №1, додаткової уваги та практичних зусиль потребували дії операторів ЛПФЗ-2. З цією проблемою за досить короткий термін вдалося успішно справитись означеним вище працівникам служби фіззахисту, і тим, що прийшли пізніше, зокрема Євгену Шелдишову, Максиму Козіну та Дмитру Мазуру.
На даний час вже розроблена проектно-кошторисна документація технічного переоснащення автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ і енергоблока №2, яка проходить експертизу у ДНТЦ. Після введення у промислову експлуатацію модернізованого автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ на енергоблоці №1 та виділення Компанією “Енергоатом” відповідного фінансування, розпочнеться конкретна робота щодо укладення договірних домовленостей із виконавцем робіт на енергоблоці №2.
Державна програма щодо технічного переоснащення та реконструкції інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту вітчизняних атомних електростанцій реалізується згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів від 2017 року.
Удосконалення фізичного захисту та підвищення його ефективності на Хмельницькій АЕС розглядається з точки зору важливості у цьому процесі ролі кваліфікованого людського фактору. На початок поточного року штатна структура Служби фізичного захисту ХАЕС налічувала 50 фахівців. У зв’язку із введенням у дослідну експлуатацію ЦПФЗ отриманий дозвіл на збільшення чисельності СФЗ ще на 13 осіб. В даний час здійснюється підбір кандидатів на резервні посади.
Керівництвом служби проводиться постійна робота із підтримання та підвищення кваліфікації персоналу шляхом самопідготовки та проходження відповідних курсів у спеціалізованому Навчальному центрі імені Джорджа Кузмича при ІЯД НАН України (НЦДК, м. Київ).
Спільно із командуванням військової частини з охорони ХАЕС (в/ч 3043), у взаємодії із правоохоронними органами регулярно проводяться тренування і навчання щодо підвищення ефективності антитерористичного та протидиверсійного захисту станції від неправомірних дій правопорушників, визначених об’єктовою проектною загрозою, зокрема з метою відпрацювання навиків персоналу СФЗ та військовослужбовців до дій в умовах виникнення, як кризових, так й інших надзвичайних ситуацій.
Відповідно до вимог нормативно-правових документів та розпоряджень ДП “НАЕК “Енергоатом” на ХАЕС проводиться оцінка вразливості та оцінка стану її фізичного захисту. На основі аналізу виявлених порушень пропускного і внутрішньооб’єктового режимів, а також оцінки вразливості, вносяться відповідні корективи в існуючі на об’єкті процедури, насамперед ті, що стосуються дотримання вимог фізичного захисту.
До речі, справжньою перевіркою готовності персоналу СФЗ, ЗВВО та військовослужбовців в/ч 3043 до дій у нештатних ситуаціях стала потреба забезпечення надійної охорони станції та її зовнішніх особливо важливих об’єктів в умовах коронавірусного карантину, з чим вони у даний час успішно справляються.
Одним із важливих напрямків підвищення рівня фізичної ядерної безпеки та благонадійності персоналу Хмельницької АЕС є робота із формування та впровадження на об’єкті і в його оточенні культури захищеності. Питання культури захищеності включені в програми підготовки, підтримання та підвищення кваліфікації персоналу станції, комплексних перевірок її підрозділів. Періодично, насамперед шляхом анкетування, проводиться вивчення рівня розуміння персоналом станції важливості і необхідності цієї роботи, а також щорічна оцінка стану культури захищеності в її основних підрозділах та у ВП ХАЕС в цілому. За результатами цих заходів готуються узагальнені аналітичні матеріали, які направляються до відома у підрозділи станції або висвітлюються в газеті «Перспектива» та інших міських і районних ЗМІ Хмельницької та Рівненської областей.
Говорячи про здобутки в цій роботі, зауважу, що вони досягнуті завдяки наполегливості учасників робочої групи з культури захищеності, зокрема Геннадія Шатохіна, Андрія Артюшкіна, Олега Зайця, колишніх працівників СФЗ Віктора Жака і Павла Цикальчука. Особливої подяки заслуговує беззмінний координатор цієї роботи Юрій Новак.
В роботі враховується не тільки власний досвід, а й передові досягнення, з якими вдається ознайомитися під час участі у міжнародних семінарах та конференціях з вказаної тематики. Досвід робочої групи з культури захищеності Хмельницької АЕС та результати роботи досить високо оцінюються не тільки українськими колегами, а й зарубіжними фахівцями.
Підбиваючи підсумок сказаному, зауважимо, що час невмолимо біжить уперед. Технічні засоби в системі фізичного захисту регулярно переоснащуються та удосконалюються. Змінюється і склад фахівців служби. На місця ветеранів приходить молодь, і дуже хочеться, щоби нове покоління не тільки знало, а й продовжувало кращі традиції, закладені ветеранами фізичного захисту.
Анатолій Бойко, помічник генерального директора із загальних питань – відповідальний за культуру захищеності
