Екологам організовано лекційний день

Впливом на довкілля Хмельницької АЕС цікавляться не тільки  представники екологічних служб, територіальних громад, політичних партій, громадських організацій, але й студенти різноманіт­них вишів. Підвищений інтерес до діяльності енергетичного об’єкта зумовлений використанням великої кількості технічних засобів, технологічних процесів, про які більшою чи меншою мірою розповідається у теоретичній частині вишівських навчальних програм. На цьому тижні із основними напрямками роботи електростанції познайомились студенти факультету «Екологія» Хмельни­цького національного університету.  Враховуючи їх спеціалізацію, інженери інформаційного цент­ру відділу роботи з громадськістю та ЗМІ визначили відповідні місця відвідин підрозділів електростанції – навчально-тренувальний центр, комунальне господарство та гідротехнічний цех.

У навчально-тренувальному центрі студенти познайомились із основними напрямками підготовки оперативного персоналу. Заступник начальника навчально-тренувального центру Іван Абрамів акцентував увагу на аспектах підготовки оперативного персоналу. Пізнавальною була його розповідь про використання повномасштабного тренажера під час підготовки спеціалістів до самостійної роботи. Студенти цікавились рівнем кваліфікації працівників електростанції, які мають доступ до виконання відповідальних робіт із експлуатації складного обладнання. Іван Євгенович зауважив, що для початку слід отримати базову вищу освіту, яка є  лише першою сходинкою у атомній «ієрархії». Практично кожен розпочинає  трудову діяльність із робітничих посад. Далі доводиться пройти курс додат­кового навчання і ліцензування, і лише тоді з’являється можливість працювати у складі оперативного персоналу. Але на  цьому опануван­ня теоретичних та практичних навиків не закінчується. Практично він триває протягом всієї трудової діяльності працівника.

Студентам, які згодом одержать дипломи із підтвердженням фахової кваліфікації екологів, у майбутньому доведеться стикатись із захо­дами з охорони довкілля, зокрема, із роботою каналізаційних насосних станцій. Гості скористалися нагодою відвідати очисні споруди комуналь­ного господарства Хмельницької АЕС. Це розгалужена система­, за допомогою якої здійс­нюється багатоступеневе очищення побутових відходів, що надходять з міста та електростанції. Про особливості роботи очисних споруд змістовно розповіла інженер-технолог комуна­льного господарства Світлана Тадеощук. За її словами, очищені побутові стоки перед поверненням їх до ставка-охолоджувача проходять ретель­ну лабораторну перевірку. Студенти зокрема довідались, що у останній водоймі відстоювання, з якої очищена вода перекачується «у живу природу», живуть карасі та коропи.

Під час відвідин системи очисних споруд студенти та викладачі Хмельницького національного університету переконались, що поняття екологічн­ої культури на Хмельницькій АЕС поставлене на високий рівень. Тут за всіма процесами суворий контроль. У ході очищення води спеціалісти дотримуються встановленої технології, щоб принаймні не допустити загибелі мікробів, які беруть участь у біологічних процесах переробки побутових стоків. Сама ж вода, яка потрапляє за межі очисних споруд, повинна відповідати всім нормам, бо використовується для охолодження пристроїв та систем. Крім цього, у водосховищі перебувають різні види найпростіших водоростей, молюсків, риб, які забезпечують повноцінне функціонування водної біосистеми.

На території дільниці біомеліорації гідротех­нічного цеху екскурсантів зустрів головний рибник Михайло Ковба. Він дав пояснення про основні напрямки роботи підрозділу, наголосивши, що від  діяльності діль­ниці біомеліорації чималою мірою залежить якість води, яка використовується для підтримки технологічних процесів на Хме­льницькій АЕС. Під­триманню певних складових сприяє розведення відповідних видів риб. Їх ще називають біомеліораторами. З уст досвідченого спе­ціаліста прозвучала інформація про молю­ск дрейсену, яку вперше спеціалісти електростанції виявили більше десяти років тому. Студенти поцікавились впливом молюска на діяльність електростанції. Михайло Ковба розповів, що спочатку вона  створювала значні проблеми для експлуатації обладнання, бо масово проникала в трубопроводи і перешкоджала нормальній роботі. Це змусило шукати шляхи вирішення проблеми. Вже напрацьовано низку заходів щодо регулювання чисельності молюска. Було запроваджене механічне очищення підвідного каналу, встановлено спеціальні перешкоди. Фахівці запропонували запустити до водойми чорного амура, якого вважають найкращим споживачем дорослих особин дрейсени. Як відзначив іхтіолог, сьогодні вже немає особливих проблем із наявністю молюска, його чисельність регулюється. Михайло Ковба також назвав і переваги наявності дрейсени. Основна заслуга її в ефективній фільтрації води, бо на побудову свого панцира молюск використовує органічні речовини. Його наявність вказує і на стабільну екологічну ситуацію у водосховищі, бо молюск не може існувати в екологічно нестабільних умовах.

Потім Михайло Ковба запропонував студентам відвідати лабораторію, в якій проводиться інкубація ікри прісноводних риб, що живуть у водосховищі. Для більшої наглядності Михайло Ковба проде­монстрував зразки гіпофізів, попередньо відібраних у  дорослих особин ляща, розповів про технологію їх обробки та процеси інкубації. Він  цікаво розповів про інші види риб, які водяться у водосховищі. Важливе місце відводиться товстолобу, коропу, білому та чорному амурам. Щоб майбутні рибники мали більше уявлення про розміри риб, Михайло Ковба організував оглядини садків.

У ході відвідин території Хмельницької АЕС  викладач вузу Наталія Міронова розповіла про навчальні будні кафедри «Екологія», діяльність якої вона очолює. За її словами, навчання за таким напрямом було започатковано 1996 року. Сьогодні підготовка фахівців проводиться за двома рівнями освіти – бакалавр та магістр. Навчально-виховну, методичну та наукову роботу на кафедрі здійснюють 12 викладачів природничого і технічного напрямів, серед яких 3 доктори наук та 9 кандидатів наук. Викладачами кафедри підготовлено і видано понад 60 навчально-методичних праць та наукових монографій. В роботі використовуються передові технології, сучасні досягнення науки та техніки, сучасне програмне забезпечення, комп’ютерна техніка.­ У формуванні необ­хідних для здійс­нення професійної діяльності практичних навичок майбутніх фа­хівців значна увага приділяється практикам, які проводяться на природоохоронних територіях, підприємст­вах та установах – місцях майбутнього працевлаштування випускників, що дозволяє формувати екологічну свідомість студентів. Крім цього, колектив кафедри налаго­джує тісну співпрацю із організаціями та підприємствами, які допомагають у проведенні практичної підготовки студентів та є потенційними місцями для працевлаштування випускників. З метою обміну досвідом та інформацією кафедра укладає договори про творче співробітництво із ВНЗ, школами, коледжами, організаціями та підприємствами. Так, зокрема, укладено договір про творче співробітництво із кафедрою ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбосоціології Національного лісотехнічного університету України міста Львів. В рамках цього договору Хмельницькому національному університету надається допомога у науково-методичному супроводженні становлення ботанічного саду.

Після завершення відвідин підрозділів Хмельницької АЕС студенти із Хмельницького висловили своє захоплення змістовною і пізнавальною програмою, яку підготували працівники відділу роботи з громадськістю та ЗМІ. За словами гостей, таку велику кількість корисної інформації вони ще не чули на жодній із університетських лекцій. А викладачі вишу висловили сподівання на подальшу плідну співпрацю з найбільшими під­приємствами Хмельниччини.

Олександр Шустерук

Фото авт