Експонати, що демонструвались нетIшинцям, стали рекордними

Нещодавно представництво Національного проекту «Книги рекордів України» на Волині, яке очолює заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький, зафіксувало ще один унікальний рекорд - «Створення оригінальної колекції мініатюрних моделей вітрильників у скляних пляшках, виготовлених із понад 70 природних і штучних матеріалів, з використанням унікальних кріплень і авторською технікою майстра». Автором унікальних виробів є майстер декоративно-прикладної творчості з села Промінь Боратинської об’єднаної територіальної громади Волинської області Володимир Ящук. Його ім’я, до речі, відоме нетішинським поціновувачам ужиткового мистецтва. Два роки тому колекція Володимира Ящука демонструвалась у мистецькій галереї «Арт-ПЛАСТ».

Тоді директор міського краєзнавчого музею Оксана Кононюк зазначила, що про наявність таких вітрильників знали давно, та організувати виставку все не виходило, й ось, нарешті, мрія здійснилася. Це дало чудову можливість побачити їх у місті енергетиків.

Володимир Ящук займається виготовленням вітрильників понад сорок років. Перший кораблик був створений ще у 1977 році. Моделі, які були представлені на виставці, – найрізноманітніші. Є тут і римські біреми (такі кораблі будували у VII ст. до н.е.), і козацькі чайки, і книжково-«кіношні» «Пурпурові вітрила», «Чорна перлина» та інші. Цікаві моделі ще й тим, що, виготовляючи їх, автор використовує природні матеріали: цибулю, пір’я, солому, лебедине перо, щучий хвіст, кукурудзу і навіть павутину. Всього на  виставці  було представлено 181  модель.

Під час реєстрації рекорду в одному із виставкових залів Луцька, де розміщена виставка відомого майстра мікрокорабликів у скляних пляшках, було представлено більше двохсот вітрильників у пляшках.

Диплом Національного проекту «Книга рекордів України» волинському умільцеві вручив Віталій Іваницький. До речі, його діяльність також пов’язана із нашим краєм. Віталій Микола­йо­вич каже, раніше про Нетішин знав лише, що там є діюча АЕС. Згодом йому випала нагода переконатись, що тамтешні люди живуть, як мовиться, не хлібом єдиним. Свого часу у інтерв’ю для ЗМІ він сказав: «Коли у 2006 році готувався до проведення першого фестивалю сала у Луцьку «З любов’ю до… сала», то довідався, що на Хмельницькій АЕС під час планово-попере­джувальних ремонтів використовується свинячий смалець. Це мене зацікавило. Згодом  учасникам  фестивалю випала нагода стати свідками і науково-практичної конференції, де були заявлені різноманітні доповіді. Серед них - «Використання продуктів переробки сала під час планово-попереджувальних ремонтів на Хмельницькій АЕС». Для багатьох стало відкриттям, що на електростанції в Нетішині під час ремонтів двигунів головних циркуляційних насосів використовують свинячий смалець, який попередньо змішується із графітом. Це практикує  більше двадцяти років дільниця з ремонту та технологічного обслуговування насосів реакторного відділення енергоремонтного підрозді­лу. Мені відомо, що цією темою зацікавився відомий кінорежисер, автор представлених на номі­націю «Оскара» фільмів «Мамай» та «Поводир» Олесь Санін, який взявся за створення документального фільму про сало».

Віталій Іваницький свого часу, як представник Національного проекту «Книга рекордів України», у Нетішині фіксував всеукраїнські досягнення атомників – найбільший державний герб – Тризуб, - який був викладений розмінними мотетами, та найбільший автограф у світі. А тепер - вітрильники у пляшках, про які обізнані нетішинці.

Олександр Шустерук