Енергозбереженню – наукову основу

Світова ядерна енергетика вдруге після Чорнобиля зазнала шаленого спротиву громадськості щодо подальшого розвитку галузі. Широкомасштабні протестні акції, спричинені аварією на «Фукусімі», призвели до часткового скорочення або й цілковитої відмови від використання в подальшому для виробництва електроенергії ядерних потужностей. Україна на такий крок, з огляду на відсутність власних енергоресурсів, за рахунок яких можна було б покривати потреби споживачів, не зважилася. Свій намір про будівництво нових атомних енергоблоків вона закріпила у Стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу, в якій, однак, знайшлося місце і для альтернативної енергетики. Як додаткового джерела виробництва електроенергії, що дозволить економити бю­джет­ні кошти та ощадніше використовувати енергетичні ресурси.

Таку політику, зокрема, втілюють і на Хмельниччині, де за розробку і впровадження новітніх технологій у цій сфері активно взялися науковці місцевих вузів. Саме в їх середовищі народилася ідея створення енергетичного кластеру – добровільного неформального об’є­днання закладів науки, органів влади, підприємницьких структур енергетики і промисловості заради спільних зусиль, спрямованих на виробництво конкурентоспроможної продукції, впровадження ефективних енергозберігаючих програм на території регіону й держави в цілому. Про суть нововведення детально розповів проректор з науково-педагогічної роботи, перший проректор Хмельницького національного університету, доктор економічних наук професор Михайло Войнаренко на засіданні Ради Західного наукового центру Національної академії наук і Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України.

Засідання минулої п’ятниці проходило у Хмельницькому, а потім у Нетішині – на ХАЕС. Планувалося, що після презентації та обговорення проекту сторони підпишуть Угоду про створення енергетичного кластеру. Від енергетичних компаній області цей документ мав скріпити своїм підписом генеральний директор станції Микола Панащенко. Але, як пояснив професор Михайло Войнаренко, «кластер, як саме поняття, ще юридично не оформили». Отож, за рекомендацією юристів, вирішено обмежитися Протоколом про наміри і доопрацювати документ з урахуванням всіх нюансів.

Тут таки, у Нетішині, було прийнято Ухвалу Ради Західного наукового центру НАН України та МОНмолодьспорту України, у якій пропонується затвердити Програму співробітництва цих двох інституцій, а також Хмельницької облдержадмі­ністрації та Ради ректорів вищих навчальних закладів Хмельниччини на 2013-2015 роки. Співробітництво стосується впровадження енергоефективних технологій в областях західного регіону України.

Фаховий інтерес плюс громадянська позиція

Вони стали лейтмотивом тривалого спілкування науковців, які представляли здебільшого вузи Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Хмельницького, Тернополя, Луцька, Рівного, з генеральним директором ХАЕС Миколою Панащенком. В сенсі бачення перспективи енергетичного сектора України це спілкування по праву можна назвати діалогом рівних, думаючих, принципових і прагматичних. Запитання сипалися одне за одним, в тому числі й чисто інженерні, оскільки серед гостей були присутні фахівці, які працюють за напрямками, пов’язаними з підготовкою кадрів для АЕС. Отож, принцип роботи таких об’єктів їм зрозумілий. Втім, і решта науковців не були пасивними, бажаючи якомога більше почути від енергетиків-практиків те, що найбільше болить кожному з нас у постчорнобильський та постфукусімський період – наскільки безпечними є діючі потужності та чи відповідають сьогоденню реакторні установки, які планується експлуатувати на нових енергоблоках. Генеральний директор, посилаючись на висновки численних міжнародних комісій, переконував, що вітчизняні АЕС відповідають усім критеріям безпеки, які з кожним роком стають все жорсткішими. Він переконаний, що навіть у країнах, які взяли курс на згортання атомної енергетики, в недалекому майбутньому свої рішення назвуть поспішними та вимушені будуть повернутися до експлуатації АЕС. Не виняток, на його переконання, і така, здавалося б, благополучна Німеччина. Гостра нестача природних запасів енергоресурсів поставить людство в умови, коли іншого виходу з енергетичного тупика просто не буде.

Гості уважно слідкували за продемонстрованою на слайдах інформацією, занотовували певні показники і уточнювали чому такий низький коефіцієнт використання встановленої потужності на енергоблоці №3 Південно-Української АЕС (блок тривалий час простоював через проблеми з паливом американської фірми «Вестінгауз»), чому наш перший мільйонник виведено в ремонт у пору осінньо-зимового максимуму (одночасно всіма потужностями на повну силу енергоблоки ХАЕС і РАЕС не можуть працювати, бо існуючі мережі не в змозі прийняти вироблену електроенергію, отож ремонти на обох АЕС синхронізовано).

Досить розлого пояснював Микола Сергійович як іде підготовка до продовження строків експлуатації енергоблоків, технічний ресурс яких вичерпується, де акумулюються кошти (відрахування йдуть від діючих АЕС) на виведення АЕС з експлуатації, що стало причиною масштабної аварії на Чорнобильській атомній, на якій стадії питання буді­вництва наших 3 і 4 енергоблоків. Ця проблематика включала цілий комплекс напрямків: організаційних, технічних, фінансових. Вичерпна відповідь була дана стосовно кожного з них.

Запитання про геологічну ситуацію на проммайданчику ХАЕС породило жваву дискусію. Запевнення Миколи Сергійовича, що на зазначеній території карстових порід не виявлено, видалися непереконливими Мирославу Павлюку з Інституту геології і геохімії горючих копалин (м. Львів). Посилаючись на «публікації українських геологів», він доводив протилежне, і поцікавився скільки в процесі дослідження пробурено свердловин, якої вони глибини. У відповідь Микола Панащенко навів дані Київського інституту вишукувань та інженерних досліджень «Енергопроект»: з моменту вибору майданчика під будівництво і дотепер пробурено 8.5 тисячі свердловин глибиною до 100 метрів. Карстових і карстуючих порід не виявлено.

***

Такого великого колективу науковців – доктори наук, професори, академіки - Хмельницька АЕС за роки своєї діяльності ще не приймала. Взаємна зацікавленість проблемами сьогодення і впровадження новітніх технологій у майбутньому стали доброю ознакою зближення позицій. Адже наш спільний дім – Україна, отож разом маємо думати, якою залишимо її нащадкам.

Ольга Сокол

Фото Валерія Валуєва

УХВАЛА Ради Західного наукового центру НАН України та МОНмолодьспорту України 

Про шляхи інтеграції науки та освіти для впровадження енергоефективних технологій в областях Західного регіону України

Заслухавши та обговоривши виступи та доповіді голови Західного наукового центру, академіка НАН України З.Т. Назарчука, голови Хмельницької обласної державної адміністрації В.С. Ядухи, ректора Хмельницького національного уні­верситету, д.т.н., професора М.Є. Скиби, професора НУ «Львівська політехніка», д.т.н. Й.С. Мисака, заступника голови Хмельницької облдержадміністрації Л.А. Гураля,  проректора з наукової роботи ХНУ, д.т.н., проф. Г.Б. Параски, генерального директора Хмельницької атомної електростанції М.С. Панащенка, проректора з науково-педагогічної роботи, першого проректора ХНУ, д.е.н., професора М.П. Войнаренка, ректора Тернопільського національного технічного університету ім. І.Пулюя, д.т.н., професора П.В. Яснія, заступника генерального директора, головного інженера ПАТ «Хмельницькобленерго» А.Г. Степанюка, відзначивши необхідність упровадження у промисловість та комунальне господарство енергозбережувальних технологій і залучення наукового потенціалу регіону до вирішення цієї проблеми,

Рада ухвалила:

1.      Затвердити Програму співробітництва Західного наукового центру НАН України і МОНмолодьспорту України, Хмельницької облдержадміністрації та Ради ректорів ВНЗ Хмельниччини на 2013-2015 роки.

2.      Доручити секції енергетики та енергозбереження ЗНЦ разом із регіональним центром енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету «Львівська політехніка» та Хмельницьким національним університетом опрацювати питання енергетичного менеджменту, енергоаудиту, підготовки відповідних кваліфікованих кадрів та надати рекомендації стосовно ефективної реалізації згаданої регіональноїПрограми співробітництва (відпові­дальні професори О.М. Карпаш, В.С. Костишин, Г.Б. Параска).

3.      Підтримати створення наукового парку «Інноваційний розвиток Поділля» на базі Хмельницького національного університету, мета і завдання якого відповідають нормам Закону України «Про наукові парки» (№ 1563-VI від 25.06.2009 р.) та викладені у його Статуті.

4.      Підтримати пілотний проект Хмельницького національного уні­верситету щодо створення першого на Хмельниччині енергетичного кластеру і надати всебічну науково-методичну і організаційну підтримку з боку наукових і освітянських установ, а  також владних структур.

5.      Секції енергетики та енергозбереження ЗНЦ спі­льно з Хмельницьким національним університетом та Тернопільським національним технічним університетом ім. І.Пулюя провести серію семінарів з керівниками підприєм­ств з метою ознайомлення з новітніми вітчизняними та зарубіжними досягненнями в галузі енергоощадних технологій та популяризації здобутого досвіду щодо створення наукових інноваційних парків і кластерів в галузі енергозбереження та укладання Угод про співпрацю.

6.      Звернутися до голів обласних державних адміністрацій західних областей України з пропозицією залучити існуючі в областях регіональні центри енергозбереження для проведення енергоаудиту перспективних об’єктів із державною часткою власності, що буде початком проведення подальшого енергоаудиту інших підприємств регіону.

Рада рекомендує:

1.      Керівникам обласних державних адміністрацій західних областей спільно з науковими та освітніми центрами регіону провести моніторинг впровадження новітніх форм реалізації ресурсозберігаючих технологій на основі відновлюваних та альтернативних джерел енергії в рамках реалізації регіональних стратегій інноваційного розвитку територій.

2.      Науковим та освітнім закладам західних областей України забезпечити наукове обґрунтування економічної доцільності переходу суб’єктів ринкової економіки, насамперед бюджетних установ на використання альтернативних джерел енергії.

3.      Керівникам промислових підприємств західного регіону України здійснювати активний пошук та впровадження ресурсозберігаючих та енергоефективних проектів, які дозволять знизити виробничі витрати суб’єктів господарювання та підвищити їх конкурентні позиції на національному та міжнародному ринках.

Рада  вносить пропозиції на розгляд обласних державних адміністрацій:

1.      Здійснювати подальшу роботу над формуванням інфраструктури супроводу енергоефективних проектів.

2.      Розробити енергетичні баланси альтернативних та відновлювальних джерел енергії західних областей та сприяти подальшій модернізації і технічному переоснащенню усіх галузей паливно-енергетичного комплексу з одночасним посиленням вимог до забезпечення високого рівня охорони праці на підприємствах галузі.

3.      Створювати умови для залучення інвестицій у розвиток паливно-енергетичного комплексу, у тому числі “зелених тарифів” для стимулювання розвитку альтернативної енергетики.

4.      Проводити інформаційну кампанію в регіоні щодо необхідності заощадження громадськістю тепла та енергоресурсів, а також привернення уваги до нових видів енергоносіїв.

       Голова Західного наукового центру НАН України і МОНМС України, академік НАН України  З.Т. Назарчук.

           Учений секретар, 

 к.т.н. В.В. Корній