Європейські прагнення Хмельницької АЕС Пройшовши процедуру пропускної системи, якою опікується загін відомчої воєнізованої охорони, потрапляю на територію відкритого розподільчого пристрою 750/330 кіловольт Хмельницької АЕС. Цей технологічний об’єкт займає територію без малого у сорок гектарів і розташований на початку правічного лісу, що щільною стіною підступає до систем фізи¬чного захисту. За кілька сотень метрів - проммайданчик електростанції з двома діючими та двома недобудованими енергоблоками. Відкритий розпо¬дільчий пристрій зв’язаний із ХАЕС системою ліній електропередач, дроти якої відрізняться від тих, що доводиться бачити у кожному населеному пункті. Вони надто товсті і знаходяться височенько від землі. Вже кілька років поспіль до відкритого розподільчого пристрою Хмельницької АЕС прикута увага різних вітчизняних та міжнародних інституцій, причетних до міжнародної співпраці у енергетичній сфері. - Надягніть захисну каску. Це вимоги охорони праці та техніки безпеки. Майже все наше обладнання належить до потенційно небезпечних, – зауважує начальник дільниці з ремонту комутаційної та маслонаповнюваної апаратури ВРП-750/330 кВ Петро Виговський. Ми знаходимось на території, доступ до якої перебуває під пильним контролем оперативного персоналу та спеціалістів електричного цеху. Тут сконцентрована велика кількість спеціального електричного обладнання, що вражає своїми об’ємами. Під променями сонця виблискують тарілки ізоляторів, на які кріпляться масивні дроти, що відгалужуються у різні боки. Петро Анатолійович роз’яснює, що на даній дільниці сконцентровано низку вимикачів, роз'єднувачів, трансформаторів струму та напруги, збірних шин, обмежувачів перенапруги та іншого важливого технологічного обладнання. Пройшовши ще одну сотню метрів, ми зупинились біля обладнання, під’єднаного до лінії електропередач, що прямує до лісу. - Це лінія електропередачі «ХАЕС-Жешув» (Польща) пропускною спроможністю 2000 мегават. Більше двох десятиліть вона не експлуатується. Протягом кількох останніх років її не раз оглядали делегації, як України, так і спеціалістів від Євросоюзу, – роз’яснює Петро Виговський. Для України актуальною темою у сфері електроенергетики є реалізація пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз», суть якого полягає у започаткуванні переходу на паралельну роботу енергосистеми України з європей¬ською енергосистемою ENTSO-E. Саме реалізація проекту «Енергетичний міст «Україна - ЄС» дає можливість створити перед¬умови для інте¬грації України в Європейську енергосистему. Певні наміри щодо цього пов’язані із експортом електроенергії від другого енергоблока існуючою повітряною лінією 750 кВ «ХАЕС - підстанція «За¬хідноукраїнська 1», а також¬ із залученням повітря¬ної лінії 750 кВ «Хмельницька АЕС - Жешув» (Польща). Київ¬-ським інститутом «Енергопроект» розроблені технічні аспекти схемних рішень у «Техніко-економічному аналізі», згідно з яким підтверджена технічна можливість безпечної роботи другого енергоблока, як на енергосистему ENTSO-E, так і на енергосистему України¬. Вибрано варіант видачі потужнос¬ті з другого енергоблока, підготовлені технічні вимоги на ви¬конання проектних робіт. - Петре Анатолійовичу, вам доводиться брати участь у супроводі делегацій, які вивчають можливість синхронізації української енергосистеми з європейською. Яка користь від реалізації такого проекту? - Немає сумніву, що паралельна робота із європейською енергосистемою дасть можливість ефектив¬ніше працювати нашій енергетичній генерації, бо реалізація міжнародного проекту передбачає широкомасштабну модернізацію як відкритих розподільчих пристроїв, так і самих ліній електропередач. Пригадую, стабільній роботі Хмельницької АЕС часто перешкоджали так звані диспетчерські обмеження, через які доводилось знижувати потужність одного із ректорів. Це відбувалось через технічну неможливість транспортування наявної електроенергії до регіонів, які відчували її недостачу. Ситуацію дещо виправило введення у експлуатацію 2016 року нової ЛЕП-750 кВ «РАЕС – підстанція Київська». Щодо реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна - ЄС», то тут мова йде суто про другий енергоблок нашої станції, електроенергія від якого буде транспортуватись через ЛЕП «Хмельницька АЕС - підстанція Західноукраїнська 1», а далі до підстанції Альбертірша (Угорщина), а такожпо ЛЕП «Хмельницька АЕС – підстанція Віделково» польського міста Жешув. Це дасть можливість Україні заробити кошти, які спрямовуватимуться на добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Інших варіантів на сьогодні поки що не розглядається. Під час обговорень реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна - ЄС», які проводяться за участю представників Євросоюзу, озвучується інформація про впевнені кроки України у даному напрямку. Зокрема, Кабінетом Міністрів України затверджене розпорядження від 15.06.15 № 671-р «Про започаткування реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз», а Міністерством енергетики та вугільної промисловості України наказом від 31.07.2015 №490 затверджено «План дій з реалізації проекту». Планується, що електроенергія від другого енергоблока Хмельницької АЕС у європейську енергосистему постачатиметься з 2021 року. - Наше перебування на території відкритого розподільчого пристрою обмежене, бо тут утворюються магнітні поля різної інтенсивності. Пора завершувати оглядини, – наполіг Петро Виговський. На зворотному шляху начальник дільниці встиг показати обладнання, яке надійшло від європейських виробників. Це обмежувачі перена¬пруг, елегазові вимикачі виробницт¬ва фірм ABB (Швеція) та AREVA (Франція). Обладнання згаданих фірм також є у розпорядженні інших під¬розділів електростанції. Воно на¬дій¬не. Тому немає сумнівів, що спів¬праця із європейськими виробника¬ми триватиме надалі. Варто при¬гадати, що прагнення України у вдосконаленні і нарощувані енергетичних потужностей, які є гарантом енергетичної незалежності, підтриму¬ються європейською спільнотою. Активними у цьому процесі є такі дер¬жави, як Чехія, Польща, Угорщина. Олександр Шустерук